Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Дуплекс-сонографічні критерії у визначенні показів та виборі методів хірургічного лікування хронічної венозної недостатності, ускладненої гострим тромбофлебітом

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
27
Мова: 
Українська
Оцінка: 

виявленим недостатнім перфорантним венам. Корекцію ретроградного скиду крові по ним проводили на основі дуплекс-сонографічних гемодинамічних параметрів кровоплину (Дрозд О. В. і співавт. Заявка № 98105451 від 19. 10. 98).

Корекцію клапанів глибоких вен проводили на найбільш значимій, з гемодинамічної точки зору, ділянці – на стегновій вені. При розміщенні першого клапану в поверхневій стегновій вені, ближче як 1 см до біфуркації, екстравазальна корекція клапану ефекту не дає, оскільки неможливо адекватно захопити в спіраль весь клапан, що приведе до збереження рефлюксу крові. В таких випадках проводили інтравазальну корекцію клапану по Кістнеру. Післяопераційний дуплексний контроль підтвердив правильність такого підходу – ретроградний рефлюкс крові по глибоких венах із скорегованими клапанами не відмічали.
При післятромбофлебітній хворобі, ускладненій гострим тромбофлебітом, оперативне втручання було спрямоване на усунення гострого тромбофлебіту та покращення венозного відпливу крові з кінцівки. При неможливості на даний момент покращити венозний відплив ставилась мета не погіршити вже існуючий компенсаторний кровобіг.
Об’єм хірургічних втручань, виконаних у хворих з різними формами післятромбофлебітної хвороби, ускладненої гострим тромбофлебітом, представлені в таблиці 3.
 
Таблиця 3
Об’єм хірургічних втручань у хворих з післятромбофлебітною хворобою, ускладненою гострим тромбофлебітом. 
 
При повній хорошій реканалізації глибоких вен проводили радикальну венектомію великої і малої підшкірних вен разом з видаленням тромбованих підшкірних вен та перев'язку перфорантних вен. У випадках, де спостерігався скид крові по задніх великогомілкових венах операцію доповнювали проведенням дистальної резекції задніх великогомілкових вен.
При недостатній, поганій реканалізації глибоких вен з ураженням тільки гомілково-стегнового сегменту проводили радикальну венектомію великої підшкірної вени та перев'язку перфорантних вен. При поганій реканалізації ще й клубового сегменту – проводили локальне видалення тромбованої ділянки вени, перев'язку перфорантних вен Коккета та автовенозне надлонне шунтування. Видаляти велику підшкірну вену не рекомендуємо, оскільки, навіть корегована м'язево-венозна помпа гомілки буде не в силі пропустити кров по погано реканалізованому стегновому, а потім ще й по погано реканалізованому (тобто з більшим опором) клубовому сегментах. Велика підшкірна вена в даному випадку відіграє роль необхідної компенсаторної колатералі, що покращує венозний відплив з кінцівки.
При гострому тромбофлебіті на фоні оклюзії гомілково-стегнового сегменту виконували локальне видалення тромбованої ділянки вени. Якщо оклюзія магістралі відмічалася в клубовому сегменті – операцію доповнювали виконанням автовенозного надлонного шунтування.
Перфорантні вени виділяли із окремих прицільних розтинів над перфорантною веною, розміщення якої та покази до операції визначались за допомогою ультразвукового дуплексного ангіосканування.
Серед шунтуючих операцій при післятромбофлебітній хворобі проводили перехресне стегново-стегнове шунтування. Для формування анастомозу використовували проксимальну частину великої підшкірної вени ураженої кінцівки, оскільки в даній ділянці є найбільший об'єм крові з системи поверхневих та глибоких вен через неспроможність остіального клапану. Накладання ж анастомозу з неураженою тромбозом веною технічно простіше та не потребує проведення всередині просвітних маніпуляцій.
Післяопераційні ускладнення в основній та контрольній групах представлено в таблиці 4.
 
Таблиця 4
Післяопераційні ускладнення в основній та контрольній групах
 
У віддалені строки після операції (до 4-х років) обстежено 148 (93%) хворих основної групи та 47 (89%) хворих з контрольної групи, всім їм проводились контрольні ультразвукові дуплексні ангіосканування.
В усіх хворих основної групи, що були оперовані на фоні варикозної хвороби та рецидиву варикозної хвороби, були відмічені добрі віддалені результати, ні в одному випадку нами не спостерігалось рецидиву варикозної хвороби та появи трофічних порушень шкіри.
Добрі результати були відмічені і в усіх хворих, що перенесли надлонне автовенозне шунтування, тромбозу шунта не було відмічено ні в одному випадку. І тільки у десяти хворих з післятромбофлебітною хворобою відмічено задовільні результати.
У 4 (8, 51%) хворих із контрольної групи відмічений рецидив варикозної хвороби, який був пов'язаний із некорегованою недостатністю перфорантних вен гомілки.
Таким чином, функціонально-анатомічні принципи визначення тактики та методів хірургічного лікування хронічної венозної недостатності, ускладненої гострим тромбофлебітом, засновані на ультразвуковому дуплексному ангіоскануванні, дозволили добитись 93, 2% добрих результатів, суттєво знизити кількість післяопераційних ускладнень та скоротити термін лікування.
 
Висновки
 
1.Ультразвукове дуплексне ангіосканування є оптимальним, неінвазивним методом обстеження хворих з хронічною венозною недостатністю, ускладненою гострим тромбофлебітом, діагностична інформативність якого сягає 99, 3%.
2.Вимірювання кількісних параметрів кровоплину по перфорантним венам, дозволяє визначити покази до корекції, перев'язки або функціонального залишення перфорантів.
3.Ультразвукове дуплексне ангіосканування виконується хворим з хронічною венозною недостатністю, ускладненою гострим тромбофлебітом перед проведенням ургентного оперативного втручання.
4.При гострому тромбофлебіті на фоні варикозної хвороби та рецидиву варикозної хвороби хірургічним шляхом усувається самий процес гострого тромбофлебіту і причини виникнення варикозної хвороби та її рецидиву.
5.При гострому тромбофлебіті на фоні післятромбофлебітної хвороби хірургічне лікування направлене на усунення гострого тромбофлебіту та покращення венозного відпливу крові з кінцівки. При неможливості покращити на даний момент венозний відплив ставиться мета ліквідувати гострий тромбофлебіт, не погіршуючи вже існуючий компенсаторний кровобіг.
6.Об’єм та особливості хірургічного лікування хворих з хронічною венозною недостатністю, ускладненою гострим тромбофлебітом, залежать від виявлених ультразвуковим дуплексним ангіоскануванням топографо-функціональних змін венозної системи нижніх кінцівок.
 
Практичні рекомендації
 
1. Ультразвукове дуплексне ангіосканування доцільно проводити в двох положеннях – спочатку в горизонтальному, потім в
Фото Капча