Диференційна діагностика механічних, паренхіматозних та змішаних жовтяниць у хірургічних хворих за даними клініко-лабораторних, сонографічних та морфологічних показників

13. Живица С. Г. Ошибки при ультразвуковой диагностике желтух различного генеза // Сб. научн. трудов. ЗИУВ. – Запорожье. – 1998. – С. 5-6.

14. Живица С. Г. Особенности клинико-лабораторных и сонографических показателей при желтухах различного генеза // Анналы хирургической гепатологии. – МАИК ”Наука”. – том 3. – № 3. -1998. – С. 61.

15. Живица Л. В., Сиротенко А. Е., Живица С. Г., Рязанов Д. Ю. Дифференциальная диагностика желтух в условиях хирургического специализированного центра // Анналы хирургической гепатологии. – МАИК ”Наука”. – том 3. – № 3. -1998. – С. 61-62.

16. Ярешко В. Г., Живиця С. Г., Рязанов Д. Ю., Шмигаль І. П., Живиця Д. Г. До питання диференційної діагностики синдрому жовтяниці у хворих на лептоспіроз, вірусні гепатити та жовчнокам'яну хворобу // ” Важливі зоонози”. – Матер. наук. -практ. конф., Пленуму Асоц. інф. України, – Луцьк-Тернопіль, – 1999, -С. 117-118.

17. Живиця Л. В., Попов П. І., Живиця С. Г. Помилки в діагностиці вірусного гепатиту // Вірусні гепатити. СНІД. – Матер. наук. -практ. конф., Пленуму асоц. інф. України. – Тернопіль, 1999, – С. 37-39.

18. Живица С. Г., Шмыгаль И. П. Применение интервенционной сонографии в абдоминальной хирургии. // Збірн. наук. праць ЗДІУЛ, Матер. 60 підсумков. Наук. -практ. конф. – Запоріжжя. – 1999. – С. 33.

19. Ярешко В. Г., Попов П. И., Сиротенко А. Е., Бамбызов Л. М., Живица С. Г. Комплексное обследование и лечение больных механической желтухой при раке поджелудочной железы // Збірн. наук. праць ЗДІУЛ, Матер. 60 підсумков. Наук. -практ. конф. – Запоріжжя. – 1999. – С. 105.

20. Ярешко В. Г., Рязанов Д. Ю., Сиротенко А. Е., Бамбызов Л. М., Живица С. Г., Сицинский С. А. Пути улучшения диагностики рака поджелудочной железы // Матер. X з'їзду онкологів України, Крим. -К. : 2001. – С. 143.

21. Живица Л. В., Живица С. Г. Анализ диагностических ошибок при вирусных гепатитах и механических желтухах // Матер. научн. -практ. конф. “Инфекционные болезни в практике терапевта”. -Харьков. – 2001. – С. 89-91.

 

 

Живиця С. Г. Диференційна діагностика механічних, паренхіматозних і змішаних жовтяниць у хірургічних хворих за даними клініко-лабораторних, сонографічних і морфологічних показників. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14. 01. 03 – хірургія. – Кримський державний медичний університет ім. С. И. Георгієвського, Сімферополь, 2002.

Дисертація присвячена питанням диференційної діагностики механічних, паренхіматозних і змішаних жовтяниць у хірургічних хворих. Проведено аналіз клініко-лабораторних, сонографічних і морфологічних показників 237 хворих, госпіталізованих з діагнозом «механічна жовтяниця».

Визначена висока інформативність УЗС, показників ЛІІ, ГПІ, ІЗЛК, Ілім, лейкоформули, ШОЕ, АЛТ, тимолової проби, фібриногену в диференційній діагностиці синдрому жовтяниці. Проведено аналіз непрофільної госпіталізації хворих з паренхіматозними жовтяницями.

Розкрита морфологічна природа дифузних захворювань печінки, які мають місце у 78% хірургічних хворих з синдромом жовтяниці. При наявності біліарної обструкції на тлі ХДЗП першим етапом необхідно використовувати малоінвазивну декомпресію жовчовивідних шляхів з проведенням екстракорпоральної детоксикації.

Розроблені діагностичні алгоритми синдрому жовтяниці, математично-статистичні моделі, які дозволяють провести диференційну діагностику з точністю 85%. Використання розроблених алгоритмів у практиці клініки дозволили скоротити непрофільну госпіталізацію хворих із синдромом жовтяниці в 6 разів (до 3, 7%), терміни встановлення діагнозу – у 5 разів (до 1, 5 доби), а помилкові оперативні втручання звести до 0.

Ключові слова: диференційна діагностика, жовтяниця, хронічні дифузні захворювання печінки, клініко-лабораторні показники, сонографія, морфологічне дослідження печінки, інтегративні гематологічні показники.

 

 

Живица С. Г. Дифференциальная диагностика механических, паренхиматозных и смешанных желтух у хирургических больных по данным клинико-лабораторных, сонографических и морфологических показателей. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14. 01. 03 – хирургия. – Крымский государственный медицинский университет им. С. И. Георгиевского, Симферополь, 2002.

Диссертация посвящена вопросам дифференциальной диагностики механических, паренхиматозных и смешанных желтух у хирургических больных. В клиническом разделе работы проведен анализ клинико-лабораторных, сонографических и морфологических показателей 237 больных, поступивших в хирургический гепатоцентр с диагнозом «механическая желтуха». Выделена группа «смешанных» желтух, с развитием обтурации желчевыводящих путей на фоне хронических диффузных заболеваний печени, которая является наиболее тяжелой для дифференциальной диагностики и по клиническому течению. В алгоритме диагностики синдрома желтухи определена высокая информативность УЗС, совокупность показателей лейкоформулы, СОЭ, АЛТ, тимоловой пробы и фибриногена. Доказано высокая значимость интегративных гематологических показателей интоксикации (ЛИИ, ГПИ, ИСЛК, Илим) как в оценке степени эндотоксикоза, так и в использовании в дифференциальной диагностике синдрома желтухи.

Проведена морфологическая расшифровка различной природы поражения паренхимы печени, выявляемая при УЗС у 78% хирургических больных с синдромом желтухи (циррозы печени – 33%, хронические гепатиты – 19%, реактивный гепатит – 10%, алкогольная болезнь печени – 7%, жировой гепатоз – 6%, в 58% из которых обнаружены морфологические признаки вирусного поражения).

При наличии билиарной обструкции на фоне ХДЗП первым этапом необходимо использовать малоинвазивную декомпрессию желчевыводящих путей с проведением экстракорпоральной детоксикации.

Определены причины непрофильной госпитализации пациентов с паренхиматозной желтухой, в 88% случаев обусловленные атипичными клиническими проявлениями заболеваний (выраженный болевой синдром, доминирующий синдром холестаза и т. д.) и сопутствующей билиарной патологией. Разработанные клинический, лабораторный и инструментальный диагностические алгоритмы синдрома желтухи и созданные математически-статистические модели позволяют провести дифференциальную диагностику с точностью 85%.

Использование разработанных диагностических алгоритмов в повседневной практике клиники позволили сократить непрофильную госпитализацию больных с синдромом желтухи в 6 раз (с 21, 3% в 1995 г. до 3, 7% в 1998 г.), сроки установления диагноза – в 5 раз (с 8 до 1, 5 суток), а ошибочные оперативные вмешательства свести к 0.

Ключевые слова: дифференциальная диагностика, желтуха, хронические диффузные заболевания печени, клинико-лабораторные показатели, сонография, морфологическое исследование печени, интегративные гематологические показатели.

 

 

- Zhivitsa S. G. Differential diagnostics mechanical, hepatocellular and mixed jaundices of surgical patients according to the data received from clinicolaboratory, sonographic and morphological indicators. – Manuscript.

The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of medical sciences on a speciality 14. 01. 03 – surgery. – The Crimean state medical university by name S. I. Georgievskogo, Simferopol, 2002.

The dissertation is devoted to questions of differential diagnostics of mechanical, hepatocellular and mixed jaundices of surgical patients. The clinical part of the work describes analysis clinicolaboratory, sonographic and morphological indicators of 237 patients hospitalised with the diagnosis «mechanical jaundice». It is vital for the algorithm of diagnostics where it is necessary to tace into accounts the set of indicators of leucoformula, SSE, ALT, thymol tests, fibrinogen and creatinine. Ultrasonic scanning showed in 78% of the cases diffuse changes of a liver alongside with the signs of biliary obstruction.

The integrative hematological indicators LII, HII, ISLB, Ilim display not only a level of endotoxicosis, but also can be used in differential diagnostics of a jaundice syndrome. While analysis of the reasons of not-specialised hospitalisation of patients ill with hepatocellular jaundice to the surgical hepatocenter, it has been revealed, that in 88% of cases it was caused by atypical clinical symptoms.

Mathematical-statistical models, which were created, allow carrying out differential diagnostics with accuracy to within 85%. Use of the developed diagnostic algorithm in everyday clinical practice has led to the reduction of not-specialised hospitalisation of patients with a jaundice syndrome by 6 times (to 3, 7%), to the term of diagnosing – by 5 times (to1, 5 days), and full exclusion of erroneous surgical interventions.

Key words: differential diagnostics, jaundice, chronic diffuse hepatic diseases, clinicolaboratory indicators, sonography, morphological liver examination, integrative haematological indicators.