Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Дискусії навколо "Проекту найновішої редакції українського правопису"

Предмет: 
Тип роботи: 
Контрольна робота
К-сть сторінок: 
17
Мова: 
Українська
Оцінка: 

вигляді подано наші пропозиції. Реакцією на цю доповідну була постанова Президії НАНУ 26 квітня 2000 р. № 109 “Про створення Комісії НАН України з вивчення проекту нової редакції українського правопису, ” в якій сказано: “1. Створити Комісію НАН України з вивчення проекту нової редакції українського правопису, виданого видавництвом “Наукова думка” НАН України в 1999 р. (додаток). 2. Рекомендувати установам Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України вивчити і обговорити зазначений проект на засіданнях вчених рад і до 20. 05. 2000 р. подати до Комісії свої висновки та пропозиції. ” На постанову №109 Президії НАН України миттєво відреагувавУкраїнський мовно-інформаційний фонд (УМІФ), у колективі якого є лише кілька лінгвістів. У непрофесійне складеній тут анкеті з 17-и пунктів повторено вигадки акад. В. Русанівського й додано нові. Неозброєним оком видно, що складачі її ніколи не читали тексту проекту найновішої редакції “Українського правопису”. Якими були результати обговорення проекту в УМІФ, нам невідомо.

На обговорення проекту в УМІФ було запрошено кореспондента газети “Голос України”, який 30 травня 2000 р. опублікував пасквіль “Кому б'юст поставити? ” (власне після цього почала з'являтися в ЗМІ некомпетентна “критика” проекту). Напевне, на основі анкети УМІФ складено “Перелік нововведень, запропонованих у проекті найновішої редакції “Українського правопису”, яку Комісія з вивчення проекту нової редакції українського правопису 29 травня 2000 р. запропонувала для обговорення в установах НАНУ.
Перелік нововведень до проекту “найновішої редакції “Українського правопису” Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України містив 17 пунктів, але серед них два – вигадані: “уникати подвоєння в географічних назвах: Апеніни, Мороко, Голандія тощо”; “запровадити паралельне закінчення -а/-у в назвах міст: Парижа – Парижу, Лондона -Лондону тощо”.
Результати обговорення нам не відомі.
 
1.1 Перелік змін та уточнень у проекті
 
Спочатку розглянемо зміни та доповнення до українського правопису у питомих українських словах.
1. Пропонується внести доповнення про літеру ґ. В «Українському правописі» останньої редакції про це сказано: «Літера ґ передає на письмі задньоязиковий зімкнений приголосний як в українських словах, так і в давнозапозичених і зукраїнізованих: аґрус, ґава, ґазда, ґандж, ґанок, ґатунок…»
2. Під впливом галицької традиції у «Правописі» 1928р. сформульовано правило, за яким на початку слова пишемо тільки і. За словами В. Німчука, «По всій Україні в багатьох лексемах функціонує початковий и. Під впливом написаного зазнає деструкції ця риса живої мови. Функціонування зазначеної голосної на початку слова підтверджує статус и як окремої фонеми української мови, а не позиційного варіанта і. Дивлячись на це, запропоновано чітке правило: писати и на початку незапозичених і давно засвоєних слів перед приголосними н та р: инший, иній, ирій, иржа, иршати, индик тощо, а також у від звуконаслідувальному дієслові икати і похідних вигуку ич!»
3. Написанні слів із пів- і досі є досить проблематичним, вчені не можуть дійти спільної думки, як писати пів-, напів- зі словами-разом, окремо чи через дефіс.
В «Українському правописі» останньої редакції сказано: «Разом пишуться складні іменники з першою частиною пів-, напів-, полу-: піваркуша, півгодини, півдюжини, півкарбованця, півколо, півмісяць, півогірка, пів'яблука, напівавтомат, напівсон, полукіпок, полумисок.
Примітка. Перед іменниками-власними іменами пів- пишеться через дефіс: пів-Європи, пів-Києва»
4. Щодо апострофа, то у новій редакції «Українського правопису» пропонуються такі зміни: писати апостроф після губних, перед якими стоїть не тільки р, але й л. Наприклад: полб'яний, а не полений (полба-різновид пшениці).
5. Наступною зміною, яку пропонується внести в нову редакцію «Українського правопису», є пропозиція в іменниках ІІІ відміни з основою на групу приголосних -ст- у родовому відмінку однини послідовно вживати закінчення -и. Наприклад: вісти, злости, радости і т. д. ; слів Русь, Білорусь, осінь, сіль, кров, любов. (Руси, осени, соли, крови, любови).
6. За останньою редакцією «Українського правопису» іменники ІV відміни з суфіксом -ен- у родовому відмінку однини мають закінчення -і. Наприклад: імені, племені, сімені. У нову редакцію правопису пропонується в цих іменниках ІV відміни з суфіксом -ен- у родовому відмінку однини внести закінчення-и замість -і.
Наприклад: імени, племени, сімени згідно з живою мовою і традицією, оскільки у 1945 році незакономірно нав'язано було літературній мові в цих іменниках флексію -і.
7. Наступна правописна зміна стосується звертання, яке пропонується вживати тільки у формі кличного відмінка: Іване! Іване Івановичу! Пане Іване, пане професоре, пане генерале, пане Президенте!
8. Запозичені слова типу: радіо, Маріо за новою нормою українського правопису дозволено відмінювати, коли перед закінченням не стоїть інший голосний. Це запозичені слова на -о: Маріо, радіо, кіло, ситро, але пальта, ситра, рада, кіна.
9. Іншу правописну зміну Василь Німчук характеризує так: «В опублікованому проекті найновішої редакції «Українського правопису» через недогляд не зазначено, як транскрибувати старослов'янські (церковнослов'янські) тексти української редакції, давньо- і староукраїнські оригінальні та перекладні пам'ятки, новоукраїнські твори, писані етимологічним правописом. В орфографічному кодексі необхідно сказати принаймні про те, що, цитуючи названі вище тексти, на місці букви ы пишемо сучасну и (сын-син, мыло-мило) ; на місці букви и між приголосними і після приголосних в кінці слова – пишемо и (присно – присно, миол – мило, прииди – прийди),
Фото Капча