Джерела формування та ефективність використання інвестиційних ресурсів у залізорудній промисловості (на прикладі гірничо-збагачувальних комбінатів Криворізького басейну)

Перехід від квартальних норм прискореної амортизації, які передбачені чинним законодавством України, до відповідних річних норм здійснюється за допомогою виразу: 

 

де  - квартальна норма прискореної амортизації в t-ому році експлуатації об’єкта, частки од. ; 

 – понижуючий коефіцієнт до амортизаційних норм. 

При рівномірній амортизації норматив ефективності інвестицій однаковий для усіх років експлуатації. 

Графік показує, що діапазон варіювання нормативу ефективності при різних значеннях ставки е залежить від періоду окупності вкладених коштів і збігається із заштрихованою областю значень. При окупності, яка перевищує один рік, значення коефіцієнта ефективності нижче від величин дисконтних ставок на величину норми амортизаційних відрахувань. Аналіз співвідношень між Ен та е підтверджує некоректність встановлення єдиних коефіцієнтів ефективності капітальних інвестицій, оскільки воно може привести до відбраковки навіть економічно вигідних варіантів. 

З рис. 2 видно, що рівність між нормою дисконту і коефіцієнтом ефективності при окупності, що дорівнює одному року, замінюється по мірі зростання тривалості періоду окупності поступовим зниженням значення Ен відносно величини е до деякого мінімального критичного рівня. Останній суворо визначається для кожного значення процентної ставки е, після чого спостерігається поступове скорочення розбіжності між нормативом ефективності інвестицій і нормою дисконту, але рівності між ними вже не досягається навіть на достатньо тривалих інтервалах часу. У випадку перевищення терміну окупності над строком служби об’єкта коефіцієнт ефективності інвестицій може приймати від’ємні значення. Це характеризує більш динамічне покриття одночасних затрат через амортизацію і відсутність потреби у витратах додаткової праці на компенсацію інвестованих у його створення (реконструкцію) коштів. 

Базуючись на аналізі функціональних залежностей між нормативом ефективності інвестицій та нормою дисконту, в роботі доведено, що статичні критерії мають досить обмежену область використання. Їхнє застосування прийнятне тоді, коли: 

термін інвестування не перевищує один рік; 

продукція, що виготовляється до і після технічного переоснащення виробництва, є тотожною при скороченні експлуатаційних витрат; 

амортизація нараховується рівномірним методом; 

виробничі витрати рівні по роках експлуатації після технічного оновлення виробництва. 

Якщо у формулі приведених затрат коефіцієнт Ен приймається на рівні дисконтної ставки, то у досліджуваному варіанті інвестицій строки служби і окупності інвестиційного об’єкта повинні дорівнювати одному року. Коли ця умова не дотримується, то норматив ефективності потрібно розраховувати за формулою (1). Проте, коли щорічні грошові потоки від інвестицій коливаються та використовуються прискорені методи амортизації, спрощений статичний спосіб оцінки ефективності нераціональний внаслідок ускладнення процедури обчислення коефіцієнтів ефективності для кожного досліджуваного року. 

В роботі обгрунтовано, що динамічні критерії ефективності інвестицій є більш універсальними порівняно зі статичними. Усі вони придатні для вибору напрямку інвестування в оновлення фондів технологічного переділу або цеху ГЗК, а також для оцінки окремого інвестиційного проекту з тривалими строками інвестування (будівництва) та експлуатації об’єкта при використанні будь-якого методу амортизації. Разом з тим для застосування кожного з дисконтованих критеріальних показників необхідно дотримання додаткових умов. Критерій мінімуму дисконтованих експлуатаційно-інвестиційних витрат (Нзе) повною мірою відповідає ситуації, коли в результаті технічного переозброєння виробництва відбувається скорочення експлуатаційних витрат при тотожності продукції, що виготовляється. 

Встановлено, що внутрішня норма рентабельності інвестицій (е0) використовується, якщо передбачено повне реінвестування доходів від інвестицій та можливо одержати одне дійсне значення е0. Якщо доходи від інвестицій реінвестуються не повністю, а за дисконтною ставкою е, та відсутні дійсні значення е0 або їх декілька, найбільш прийнятним є критерій максимуму зовнішньої норми рентабельності інвестицій. Коли напрямки інвестування за критеріями внутрішньої або зовнішньої норми рентабельності виявляються рівноцінними або виникає потреба в оцінці сукупної вартісної віддачі від інвестицій, застосовується критеріальний показник дисконтованого ефекту від інвестицій. Якщо необхідно оцінити рівень покриття чистими доходами 1 грн. інвестованих коштів, застосовується індекс рентабельності інвестицій. 

Коли напрямок вкладання коштів визначено, але необхідно порівняти декілька взаємовиключних варіантів інвестицій у відтворення певного об’єкта основних фондів з неоднаковими обсягами залучених інвестиційних ресурсів, то традиційні динамічні критеріальні оцінки не завжди забезпечують однозначність результатів інвестиційного аналізу. Зокрема, розбіжність виникає при одночасному використанні показників дисконтованого ефекту і внутрішньої норми рентабельності, дисконтованого ефекту і індексу рентабельності інвестицій тощо. Тому для ранжування різномасштабних варіантів інвестицій запропоновані динамічні критерії оцінки прирістних потоків попарно порівнюваних варіантів, загальною умовою застосування яких є єдина норма дисконту для всіх варіантів, які аналізуються, що узгоджується з депозитною банківською ставкою. До критеріїв цієї групи відносяться: 

*внутрішня норма рентабельності прирістного потоку від додаткових інвестицій (еод) – використовується за умови повного реінвестування додаткових доходів та можливості одержання одного дійсного значення еод; 

*зовнішня норма рентабельності прирістного потоку від додаткових інвестицій ( ) – застосовується, коли додаткові доходи реінвестуються не повністю, а за нормою дисконту, а також у випадку відсутності або множинності дійсних значень еод; 

*прирістний дисконтований ефект від додаткових інвестицій (е) - застосовується, коли виникає потреба в оцінці сукупної вартісної віддачі від додаткових інвестицій у більш капіталоємний проект; 

*прирістний індекс рентабельності додаткових інвестицій (Ірд) – використовується за умови, коли потрібна оцінка рівня покриття додатковими доходами кожної додатково інвестованої гривні. 

Особливість запропонованих критеріїв полягає у тому, що на відміну від традиційних дисконтованих оцінок до їхніх розрахункових формул входять величини різниць у доходах від інвестицій для попарно порівнюваних