Джерела формування та ефективність використання інвестиційних ресурсів у залізорудній промисловості (на прикладі гірничо-збагачувальних комбінатів Криворізького басейну)

Для забезпечення врахування економії або перевитрати інвестиційних коштів при кредитуванні за умов динамічних інфляційних змін запропоновані модифіковані критерії дисконтованого ефекту та індексу рентабельності інвестицій. Відображення у величинах грошових потоків додаткових доходів (збитків) від користування кредитом за зростаючої (спадної) інфляції сприяє підвищенню певності інвестиційних та фінансових розрахунків. 

У третьому розділі “Обгрунтування вибору варіантів вкладання коштів у технічне оновлення залізорудного комбінату” розглянуті питання забезпечення порівнянності інформаційної бази розрахунків і результативності інвестиційного процесу у залізорудному виробництві. Виконані конкретні розрахунки щодо економічного обгрунтування варіантів інвестування у відтворення основних фондів на гірничо-збагачувальних комбінатах. Визначено раціональний обсяг кредитування інвестиційної програми ВАТ “Південний ГЗК” і величини коригування грошових потоків при варіюванні інфляції. 

Запропоновано перерахунок собівартості (виробничих витрат) виконувати шляхом виділення окремих елементів витрат з урахуванням їх питомої ваги і почергового коригування на відповідні інфляційні зміни з наступним підсумовуванням отриманих величин. Загальна порівняна вартість декількох видів товарної продукції, що враховується при визначенні доходів від інвестицій, являє собою суму перерахованої вартості кожного з видів залізорудної сировини. Встановлено прийнятність поступового перерахунку вартості основних виробничих фондів на індекси, що використовувались при їх систематичних переоцінках. Аналогічний підхід є можливим для обсягів інвестицій та вартості незавершеного будівництва. 

Доведено, що невиправдано високі обсяги незавершеного будівництва можуть бути зменшені при фактичних вкладаннях коштів лише шляхом поетапної концентрації ресурсів на завершенні інвестиційних проектів з відносно невеликими масштабами незакінчених робіт. 

Виявлена недостатність вкладення коштів у проведення диверсифікації виробництва і створення природоохоронних об’єктів. 

Продемонстровані та підтверджені розрахунками переваги запропонованого прирістного методу ранжування варіантів інвестицій різних масштабів. Здійснено порівняльний аналіз ефективності проведення капітального ремонту та технічного переозброєння секції №10 збагачувальної фабрики №2 НКГЗК комбінату “Криворіжсталь”. Висвітлена відсутність протиріччя в отриманих результатах і однозначно визнано кращим технічне переозброєння названої секції. 

У відповідності до запропонованого методичного апарату обгрунтовано вибір найбільш привабливого варіанту реконструкції рудозбагачувальної фабрики №2 ВАТ “Південний ГЗК”. Реконструкція спрямована на підвищення масової частки заліза у концентраті з 63, 6 до 65, 3%, зростання виходу концентрату з 33, 3 до 41, 64%, скорочення питомих експлуатаційних витрат у збагачувальному виробництві. Порівняння варіантів здійснено за допомогою критерію прирістного дисконтованого ефекту від додаткових інвестицій, який обрано шляхом діагностики застосування критеріальних оцінок. Від’ємне значення прирістного ефекту, який дорівнює – 0, 12 грн. на 1 т концентрату, свідчить, що додатково інвестовані ресурси в реалізацію більш масштабного варіанта, який передбачає комплексну реконструкцію секцій №10, №11, №12, №13, №14, неспроможні істотно збільшити рівень питомої віддачі від інвестицій у реконструкцію, що охоплює лише секції ¹11, №12, №13, №14. Тому більш капіталоємний варіант визнаний менш ефективним. Загальний ефект від впровадження варіанта реконструкції секцій ¹11, №12, №13, №14 з меншими інвестиційними витратами оцінено в 19, 9 млн. грн. за десятирічний період експлуатації технологічного обладнання. Здійснення першого етапу реконструкції, а саме переозброєння секції ¹11, забезпечило отримання ВАТ “Південний ГЗК” річного економічного ефекту в розмірі 733, 7 тис. грн., підтвердивши попередні розрахунки. 

Доведено практичними розрахунками достовірність теоретичних залежностей між нормативом ефективності інвестицій і нормою дисконту, які полягають у визначенні меж коректного застосування спрощених статичних критеріїв. Доказ отримано в результаті порівняння ефективності двох варіантів проектних пропозицій щодо подальшої реконструкції збагачувального комплексу ВАТ “Південний ГЗК” з доведенням масової частки заліза до 67, 0%. 

Виявлено, що в результаті порівняння варіантів можливого використання різних джерел на реалізацію інвестиційної програми ВАТ “Південний ГЗК” щодо реконструкції підприємства у складі всієї технологічної лінії найвигіднішим є залучення кредитних коштів у обсязі 421, 3 млн. дол. США, при загальній інвестиційній потребі в 752, 8 млн. дол. США. Враховуючи неготовність підприємства до акумулювання фінансових коштів у таких масштабах, виділено комплекс першочергових заходів з потребою в інвестиціях на рівні 246, 3 млн. дол. США. Шляхом порівняльної критеріальної оцінки встановлено, що віддача від інвестування кредитних коштів у реалізацію цих заходів є вищою відносно вкладення власних ресурсів комбінату. Розрахунки свідчать, що у випадку використання кредиту в національній валюті внаслідок відставання коригування кредитної ставки від темпів прогнозованої інфляції ВАТ “Південний ГЗК” перевитратить при сплаті процентів 21 млн. дол. США, або 8, 5% від суми позики. 

 

 

1. На етапі переходу до нових економічних відносин перед залізорудною промисловістю України постало складне завдання вибору джерел формування інвестиційних ресурсів та оцінки напрямків їх ефективного використання для забезпечення подальшого функціонування галузі. У зв’язку з трансформацією економіки виникла необхідність у розробленні методів і критеріїв оцінки інвестицій, економічному обгрунтовуванні інвестиційних рішень на етапі формування ринкового середовища, яке характеризується динамічними інфляційними змінами, нестабільністю функціонування фінансово-кредитного ринку, платіжною кризою та інтенсивним переглядом чинної законодавчої бази. 

2. На основі встановлених функціональних залежностей між нормативом ефективності інвестицій та нормою дисконту, а також зіставлення переваг і вад окремих критеріїв сформульовані умови коректного використання в інвестиційних розрахунках кожного із загальновживаних спрощених статичних та більш універсальних динамічних критеріальних показників. Створено алгоритм віднайдення найбільш прийнятного критерію з огляду на особливості профілю грошового потоку та сутність вирішуваної інвестиційної задачі. 

3. Запропоновано використання групи динамічних критеріїв порівняльної ефективності для вибору найпривабливішого серед різномасштабних варіантів інвестицій. До них