Джерела формування та ефективність використання інвестиційних ресурсів у залізорудній промисловості (на прикладі гірничо-збагачувальних комбінатів Криворізького басейну)

Співіснування декількох запропонованих критеріїв оцінки прирістних грошових потоків для вибору найприйнятнішого з взаємовиключних варіантів інвестицій виправдано, по-перше, внаслідок того, що створення одного універсального критерію ефективності, повністю позбавленого недоліків, навряд чи можливо, та, по-друге, кожний з них адаптований до конкретних умов інвестування. 

Результати дослідження підтвердили, що основна перевага критеріїв оцінки прирістних потоків від додаткових інвестицій відносно традиційних критеріїв полягає в тому, що при їх паралельному застосуванні відсутня протирічність у результатах, що притаманна традиційним динамічним критеріальним оцінкам під час порівняння варіантів різномасштабних інвестицій або з різною тривалістю їх окупності. 

Комп’ютеризація діагностики прийнятності застосування та обрання адекватного критерію оцінки ефективності і порівняння варіантів інвестицій базується на алгоритмізації цієї аналітично-пошукової процедури. 

Доведена доцільність обчислення обов’язкових показників рентабельності інвестицій та термін їх окупності з урахуванням дисконтування. 

Виконані дослідження свідчать про тісний зв’язок між обгрунтуванням інвестиційних проектів та джерелами покриття інвестиційних витрат. 

Визначено, що залучаючи позикові та акціонерні (додаткової емісії) кошти, підприємство, по-перше, скорочує тривалість будівництва і, по-друге, вивільняє власні ресурси, які можна спрямувати на інші цілі. 

У разі використання лише власних коштів, за умови недостатнього фінансування, терміни будівництва зростають, віддаляючи отримання доходів від інвестування. Критерієм вибору варіанта співвідношення між різними джерелами інвестування обрано максимум дисконтованої суми чистих доходів від інвестицій та вивільнених з інвестиційного процесу власних коштів. Варіантні розрахунки здійснюються за формулою

 

де А0 – доходи від інвестицій у здійснення проекту, приведені до початку експлуатації об’єкта при дотриманні проектної тривалості будівельно-інвестиційного періоду, грн. ; 

t0 – рік початку експлуатації об’єкта згідно з проектом; 

Те – тривалість експлуатаційного періоду об’єкта основних фондів, років; 

  – величина зміщення в часі моментів початку та закінчення експлуатації об’єкта в результаті зміни терміну будівництва внаслідок недостатнього фінансування, років; 

  – тривалість періоду, упродовж якого відбувається вивільнення власних коштів підприємства з фінансування будівництва об’єкта, що аналізується, на інші потреби внаслідок залучення кредитних та додаткових акціонерних коштів, років; 

Тб – тривалість інвестиційно-будівельного періоду об’єкта основних фондів, років; 

Пbt – валовий прибуток від інвестицій у t-ому році експлуатації об’єкта, грн. ; 

Nc – ставка оподаткування прибутку, частки од. ; 

Amt – амортизаційні відрахування від додаткової вартості основних фондів, створеної за рахунок інвестицій, у t-ому році експлуатації, грн. ; 

Пkt, Пat – відповідно суми відсоткових платежів за кредит та виплати дивідендів акціонерам в t-ому році експлуатації, грн. ; 

Дкt – сума повернення основного кредитного боргу в t-ому році експлуатації об’єкта, грн. ; 

Всt – сума власних коштів, вивільнена внаслідок використання кредитних ресурсів або коштів, залучених шляхом додаткової емісії акцій, грн; 

dc, d3, da – частка відповідно власних, позикових та акціонерних коштів у покритті інвестиційних потреб, частки од. 

Особливої уваги потребує використання позикових коштів за умов коливання темпів інфляції, яке істотно впливає на ефективність інвестиційного процесу. Шляхом дослідження кореляційно-регресійних взаємозв’язків між кредитними, депозитними, обліковими банківськими ставками та темпами інфляції створено розрахунковий механізм оцінки прогнозованої величини перевитрати (економії) фінансових ресурсів підприємства-позичальника при сплаті процентів за кредит. 

Якщо враховується щомісячне варіювання темпів інфляції, то приведений до початку експлуатаційного періоду грошовий потік від інвестицій слід скоригувати на таку величину

 

де Кзі – прогнозований розмір перевитрати (+) або економії (-) грошових коштів підприємства при сплаті процентів за кредит під впливом зміни темпів інфляції, грн. ; 

Кз – обсяг наданих підприємству інвестиційних коштів відповідно до кредитної угоди, грн. ; 

mз – тривалість періоду сплати банківських процентів по кредиту, місяців; 

j=  – порядкові номери місяців оплати вартості позики відповідно до кредитної угоди; 

rkj-1 – банківські кредитні ставки у попередньому до j-ого місяця, частки од. ; 

rбj, rбj-1 – рівні облікових ставок НБУ відповідно в j-ому та (j-1) -ому місяцях, частки од. ; 

Тij, Tij-1 – річні еквіваленти помісячних темпів інфляції відповідно у j-ому та (j-1) -омó місяцях, частки од. 

Якщо є прийнятною укрупнена оцінка втрат або виграшу при погашенні процентів за кредит під впливом середньорічної зміни темпів інфляції, то розрахункова формула отримує такий вигляд

 

де n3 – тривалість періоду сплати банківських процентів по кредиту, років; 

t=  – порядкові номери років оплати вартості кредиту у відповідності до кредитної угоди; 

rkt-1 – середньорічні рівні номінальних банківських кредитних ставок у (t-1) -ому році, частки од. ; 

rбt, rбt-1 – середньорічні рівні облікових ставок НБУ відповідно у t-ому та (t-1) -ому роках, частки од. ; 

Tit, Tit-1- середньорічні темпи інфляції відповідно у t-ому та (t-1) -ому роках, частки од. 

Темпи інфляції та рівні облікових ставок НБУ приймаються для розрахунків згідно з прогнозами Мінстату, Мінекономіки та НБУ. У разі відсутності такої інформації тенденції зміни інфляції та облікових ставок можуть, як виняток, бути прогнозовані за допомогою регресійних