Джерела податкового права

Питання поглиблення реформаційних процесів, подальшого вдо- сконалення законодавства на основі Конституції України і приведення його у відповідність до міжнародно-правових актів, згідно з якими наша держава має певні зобов’язання перед міжнародними організаціями, є одним з головних напрямів діяльності Верховної Ради України. Особливо важливим це стало після вступу України до Ради Європи і повинне бути інтегруючим чинником державотворення, здатним об’єднати зусилля всіх політичних сил та інтелектуальний потенціал нашого суспільства.

На сьогодні актуальним є не тільки внесення відповідних змін до законодавства у галузі оподаткування з метою належного виконання взятих на себе зобов’язань, а й забезпечення такого виконання, тобто для України важлива саме імплементація норм міжнародного права у її внутрішнє право. Державна політика щодо адаптації податкового законодавства України до міжнародних стандартів втілюється в Податковому кодексі України, який визначає загальнодержавні й місцеві податки і збори, а також порядок адміністрування.

Серед здобутків державної податкової політики виділяють: введення автоматичного відшкодування податку на додану вартість та зниження ставки з 2014 року з 20% до 17%; оподатковування доходів фізичних осіб за ставкою 15% (для осіб із щомісячним доходом до 10 мінімальних зарплат) і за ставкою 17% (для осіб із щомісячним доходом понад 10 мінімальних зарплат); зниження ставки податку на прибуток підприємств з 25% до 23%, а з 2012 року – до 21%, з 2013 – до 19% і з 2014 – до 16%.

Крім того передбачається оподаткування доходів фізичних осіб від банківських депозитів за ставкою 5% (однак цей податок буде вве дено з 2015 року) та введення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Так як метою вирішення питань, що виникають у процесі імплементації норм міжнародного права на національному рівні, є покращення соціально-економічного становища України, що визначається не тільки загальним напрямом, у якому відбуватиметься подальший розвиток у сфері оподаткування, а й з більш конкретними питаннями, що стосуються всіх процесів, які мають значний вплив на подальший розвиток політико-правових і економічних міжнародних відносин. Урахування вище зазначеного під час укладання міжнародних угод і домовленостей має значно спростити виконання взятих на себе зобов’язань та матиме позитивний вплив на розвиток податкових відносин загалом.

Важливою проблемою, що потребує вирішення, є проблема збалансування фіскальної та регулюючої функцій оподаткування. Реалізація фіскальної функції дозволяє забезпечити надходження коштів до бюджетної системи, а регулюючої – стимулювати економічну активність підприємницького сектору.

Однак, Податковим кодексом передбачене поступове зменшення фіскального тиску на бізнес через зниження загальної ставки податку на прибуток до 16 відсотків (з 01. 01. 2014 року). Натомість, запроваджено нові податки (на нерухомість, депозити); підвищені рента за видобування газу, нафти, ставки акцизного податку, граничні ставки єдиного податку, плата за землю; розширено перелік підакцизних товарів. Важливу роль у процесі забезпечення податкових надходжень до бюджетної системи відведено протидії мінімізації та ухилянню від сплати податків. За розрахунками експертів Національного інституту стратегічних досліджень, лише через застосування схем мінімізації оподаткування ПДВ бюджет втрачає 25, 6% обсягу потенційно можливих надходжень (майже 30 млрд. грн.).

Щодо проблемних норм, пов'язаних із спрощеною системою оподаткування (єдиний податок), то згідно із пп. 139. 1. 12 п. 139. 1 ст. 139 розділу ІІІ Податкового кодексу України немвключаються до складу валових витрат витрати, понесені у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у фізичної особи – підприємця, що сплачує єдиний податок (крім витрат, понесених у зв'язку із придбанням робіт, послуг у фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку, яка здійснює діяльність у сфері інформатизації). Таким чином, фактична заборона юридичним особам, починаючи з другого кварталу 2011 року, відносити на валові витрати на придбання матеріалів, сировини та послуг платників єдиного податку зумовлює обмеження діяльності фізичних осіб – підприємців з юридичними особами, а, відтак, і певне обмеження можливостей розвитку платників податків, що є спрощенцями (прояв регулюючої функції). Ця заборона була ініційована у зв'язку з тим, що система, яка існувала, дозволяла ухилятися від сплати податків – в цьому проявилася фіскальна функція оподаткування.

 

 

Досліджуючи тему моєї курсової роботи я встановила, що джерела податкового права – це зовнішні конкретні форми його вираження, тобто правові акти представницьких і виконавчих органів державної влади й органів місцевого самоврядування, які містять норми податкового права. Змістом джерел податкового права є правові норми, що регулюють питання встановлення, введення і стягування податків і зборів, відносини у сфері податкового контролю й відносини з приводу притягнення до відповідальності за вчинення податкового правопорушення.

Податкове право є сукупністю юридичних норм, які визначають податкову систему держави, порядок стягнення податків, відповідальність за порушення розпоряджень податкових органів, що займає особливе місце в механізмі фінансового регулювання.

Традиційно джерелами права вважаються нормативно – правові акти, санкціоновані звичаї, прецеденти (судові або адміністративні), міжнародні угоди.

Основним джерелом податкового права є Податковий кодекс. Згідно із ст. 3 Податкового кодексу України – Податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі – законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

Розглянувши усі джерела податкового права України як в сукупності, так і окремо я дійшла до висновку, що величезним «кроком вперед» було прийняття Податкового кодексу України, який був прийнятий 2 грудня 2010 року, а увійшов у дію 1 січня 2011 (окремі положення – 1 квітня 2011року), проте це не останні зміни, яких потребує податкова система України загалом.

Податковий кодекс України спрямований на усунення неузгодженості податкового законодавства з нормами законодавства інших галузей права, забезпечення їх гармонізації та взаємодії, створення умов для подальшого інтегрування України до світової спільноти.

Сучасна проблема розвитку податкового законодавства полягає у відсутності в Україні достатнього науково-практичного досвіду в стратегічному управлінні податковою політикою, і держава має йти шляхом експериментального пошуку кращих варіантів податкової системи, роблячи багато помилок. Тому головними напрямами податкової політики в Україні мають стати: створення умов для динамічного розвитку підприємств та галузей народного господарства; прискорення процесів формування реального власника в усіх галузях національної економіки; розширення сфери малого бізнесу; підвищення добробуту населення за рахунок соціальної спрямованості бюджетних видатків; оптимізація співвідношення між фінансовими ресурсами, мобілізованими до бюджетів різних рівнів, і грошовими засобами, що залишаються в розпорядженні юридичних та фізичних осіб; посилення ролі прямих податків, зокрема податку на прибуток, податок на власність, на використовувані ресурси і скорочення непрямих податків, передусім універсальних акцизів; підвищення ролі місцевих податків; застосування економічних важелів для обмеження товарообмінних операцій.

Отже, джерела податкового права України відіграють дуже важливу роль для законодавства в цілому, оскільки податкове право є сукупністю юридичних норм, які визначають податкову систему держави, порядок стягнення податків, відповідальність за порушення розпоряджень податкових органів, що займає особливе місце в механізмі фінансового регулювання. Саме податки є основним важелем, за допомогою якого створюються державні грошові фонди та матеріальні умови для існування і функціонування влади. В цьому полягає їхня фіскальна функція. Формування дохідної частини державного бюджету на основі стабільного і централізованого стягнення перетворює державу на найбільший економічний об'єкт.

 

 

1. Азаров М. Я. – Науково-практичний коментар Податкового кодексу України.
2. Бех Г. В., Дмитрик О. О., Кобильнік Д. А. – Податкове право: Навч. Посіб. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 400с.
3. Білецька Г. М. – Гармонізація податкового законодавства: Українські реалії: Мон. – Алерта. – К. 2012. – 182с.
4. Вдовічена Л. І. Податковий кодекс України як елемент системи правового регулювання діяльності держави у сфері уникнення подвійного оподаткування «Вісник Вищої ради юстиції». – № 4 (12) 2012. – 144с.
5. Воронова Л. К. Фінансове право України: Підручник. – К.: Прецедент, 2008. – 448с.
6. Гега П. Т., Доля Л. М. / Основи податкового права: Навч. посіб. – 3-тє вид., випр. і доп. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2003. – 487с.
7. ГрецаЯ. В., ЯремаВ. І. Податкове право: Навчальний посібник. – К. 2012. – 389с.
8. Дзюба О. В. Податкове регулювання банківської діяльності в Україні та визначення його пріоритетних функцій. Економічний вісник університету: збірник наукових праць державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди. – 2011. – № 17/1. – 243с.
9. Жук Л. В. Джерела податкового права України. – Ірпінь. – 2005. – 232с.
10. Зивс С. Л. Источники права. – М. Наука. 1981. – 121с.
11. Кашин В. А. Налоговые соглашения России. Международное налоговое планирование для предприятий / В. А. Кашин – М.: Финансы, ЮНИТИ, 1998. – 499с.
12. Козирин А. Н. Налоговое право зарубежных стран: вопросы теории и практики. – М. 1993. – 112с.
13. Конституція України від 28 червня 1996 р. № 254к // Відомості Верховної Ради. – 1996. – № 30. – 55с.
14. Кофанова Л. Л., Таисинова В. А. Памятки римского права. Институции Юстиниана / – М., 1998. – 671с.
15. Кучерявенко М. П. Податкове право України. – Підручник. – Харків: Право, 2013. – 420с.
16. Кучерявенко Н. П. Курс налогового права. В 6 томах. / Н. П. Кучерявенко. – Т. III: Учение о налоге. – Х.: Легас; Право, 2005. – 559с.
17. Лисовська В. С. Особливості кодифікації податкового законодавства та проблеми його подальшого вдосконалення. – Юридичний вісник 2 (19) 2011. – 279с.
18. Мальцев Г. В. Понимание права. Подходы и проблемы. – М., 1999. – 358с.
19. Марченко В. Б., Легкова М. Ф. – Податкове право: Навч. -метод. посіб. для самост. вивч. дисц. – К.: КНЕУ, 2004. – 225 с. 
20. Митний кодекс України // http: //zakon4. rada. gov. ua/laws/show/4495-17/page14
21. Молдован Олексій. Податковий кодекс: чи буде краще для України. – Дзеркало тижня. -2010. – № 44 (824). [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //dt. ua/articles/61549.
22. Нестеренко О. Б., Кондратьєв В. О. – Конституція Україги як базове джерело фінансового (податкового) права. – 2011. – 132с.
23. Пепеляєва С. Г. – Основи податкового права. – М., 1995. – 281с.
24. Податковий кодекс України // http: //zakon3. rada. gov. ua/laws/show/2755-17.
25. Про міжнародні договори України. Закон України від 29 червня 2004 року №1906-ІV // Юридичний вісник України. – 2004. – №34 (478). – 21-27 серпня. – 283с.
26. Тацій В. Я., Тодика Ю. М. Проблеми становлення сучасного конституціоналізму в Україні // Право України. – 2003. – № 6. – 140с.
27. Тодика Ю. М. Конституція України – Основний закон держави і суспільства: Навч. посібник. – Х., 2007. – 465с.