Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Екологічна катастрофа як глобальний конфлікт та шляхи його вирішення

Тип роботи: 
Контрольна робота
К-сть сторінок: 
14
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Зміст
 
Історія взаємодії людини й навколишнього середовища
Глобальні екологічні катастрофи сучасності
Перспективи розвитку і вирішення глобальних екологічних конфліктів
Список використаної літератури
 
Історія взаємодії людини й навколишнього середовища
 
З якого боку не поглянути на проблему взаємовідносин людини і довкілля, говорити про те, що всі серйозні зміни, які відбулися в природному середовищі за час існування планети, – справа рук людини, було б верхом самовпевненості. Ніхто сьогодні не буде сперечатися з тим, що вплив людини на природу відбувається на фоні природних змін, масштаби яких часом бувають дуже значними.
Так, за останні тисячоліття одним з головних факторів подібних «фонових» перебудов ландшафтів був клімат: існування гігантських льодовиків на просторах Північної Євразії і Північної Америки спричиняло серйозні кліматичні зміни практично по всій Землі. Дослідники також відзначають наявність певних циклів для цих самих перебудов.
Наприклад для Європи або навіть, як вважають деякі вчені, для всієї північної півкулі відзначено загальне потепління і зволоження клімату, яке розпочалося приблизно 11-12 тисячоліть тому після танення льодовикового покриву (із хвилею загального похолодання – близько 9 тис. років тому). Так тривало до часу атлантичного потепління між 8-5-м тисячоліччя тому, коли широко поширилася теплолюбна рослинність. У наступний період через загальне похолодання ландшафтні зони змістилися до півдня. Нарешті, близько 2, 5 тис. років тому почалося деяке потепління клімату. Виділяється нерідко і так званий малий льодовиковий період – хвиля загального похолодання, яка прокотилася порівняно недавно, кілька століть тому.
Хоча ніхто не стане сперечатися і з тим, що в останні десятки тисячоріч із антропогенним впливом на природу планеті доводиться рахуватися. Цікаво, що багато дослідників сам факт появи і значного поширення людини на Землі називають однією з найбільших екологічних катастроф.
Так, відомо, що формування і становлення кроманьонскої людини завершилося протягом лічених тисячоліть. Порівняно швидко ця подія викликала екологічні наслідки, насамперед – небувале в геологічній історії поширення одного біологічного виду практично на всій населеній суші. Ніколи – за мільйони і мільярди років – жоден вид не мав такого поширення.
Саме тоді і зародився нерозв'язаний і досі конфлікт між катастрофічно швидким розвитком споживача природних ресурсів і самим природним середовищем – між людиною і природою.
Все починалося з вогню. Докази варварського винищування лісів первісними племенами надходять навіть не з такого вже й давнього минулого. Голландський мореплавець А. Я. Тасман і його команда, які першими з європейців побачили береги Тасманії, аборигенів не виявили, хоча звернули увагу на клуби диму, які піднімалися в різних місцях над лісом. Наступні дослідники острова постійно зіштовхувалися з лісовими пожежами або багаттями, які розводили тубільці. І хоча тасманійці займалися полюванням, рибальством, збиранням, головним «важелем», за допомогою якого вони «перевертали» свою землю – перебудовували ландшафти радикально, – був вогонь. У результаті подібної «терраформуючої діяльності» на великих просторах Тасманії відбулася зміна рослинності, зміни в характері грунту, змінився клімат.
Багато дослідників сходяться на тому, що до появи людини, зокрема в Ісландії, до 40% площі острова були зайняті березовими лісами з домішками верби, горобини і ялівцю. З часу освоєння Ісландії вікінгами ліси стали швидко скорочуватися, і нині їх площа не перевищує 0, 5%. В інших регіонах до подібних же результатів привела система первісного землеробства, яка припускала випалювання величезних лісових просторів регулярно – раз на кілька землеробських сезонів.
Як не дивно сприймати це сучасникам, які звикли бачити головну проблему природи в розвитку техногенної цивілізації, у числі перших екологічних катастроф, привнесених у життя планети молодим людством, називають і наслідки такого чистого й цікавого заняття, як звичайне полювання. Саме результатом хижацького винищування цілих видів тварин, а також впливу людини на природні комплекси в цілому стало те, що в багатьох регіонах світу створилися передумови для виникнення кризи мисливського господарства, яке привласнює природні біологічні ресурси практично без свідомого їх поновлення.
Один з найбільших знавців льодовикового періоду американський географ і геолог Р. Флінт писав про зникнення груп тварин: «вимирання в основному відбувалося 5000-10000 років тому. До вимерлих тварин належать всі верблюди, коні, лінивці, два роди мускусних биків, свині-пекарі, гвинторогі антилопи, всі види бізонів (крім одного)... і окремі види кішок – деякі з них досягали розмірів лева. Зникли також два види мамонтів, які були крупнішими від сучасних слонів і поширені на території США майже повсюдно».
На окремих ізольованих територіях (Австралія, Тасманія та ін.), де були відсутні придатні для ведення сільського господарства види тварин і рослин, первісне суспільство настільки підірвало ресурси існуючих природних комплексів, що вступило в смугу застою і навіть певного технічного та соціального регресу. І хоча зберігся колишній рівень господарського розвитку, хижацька експлуатація природних біологічних ресурсів викликала послідовну деградацію навколишніх ландшафтів, зменшення або якісне погіршення використовуваних біологічних ресурсів. Суспільство як частина природи не могло залишатися поза цим процесом.
Цікавим є той факт, що вченими доведено, що більшою є продуктивність недоторканих людиною природних природних комплексів ніж екосистем, штучно нею створених. І це актуально навіть для сьогоднішнього рівня розвитку сільського господарства. А, отже, збирання і полювання на початковому етапі повинні були бути більш ефективними, ніж землеробство
Фото Капча