Екологічна катастрофа як глобальний конфлікт та шляхи його вирішення

Кислотні дощі згубно діють на біоту водойм, завдають шкоди лісовій рослинності і сільськогосподарським культурам, нарешті, всі ці речовини становлять певну небезпеку для життя людини.

Третій, не менш важливий, ніж повітря і грунт, фактор існування цивілізації – водні ресурси планети. На свої потреби людство використовує, головним чином, прісні води. Їх обсяг становить трохи більше 2% гідросфери, причому розподіл водних ресурсів по земній кулі вкрай нерівномірний. У Європі й Азії, де проживає 70% населення миру, зосереджено лише 39% річкових вод. Загальне ж споживання річкових вод зростає рік у рік у всіх районах світу. Відомо, наприклад, що з початку нинішнього століття споживання прісних вод зросло в 6 разів, а в найближчі кілька десятиліть зросте ще щонайменше в 1, 5 рази.

Дефіцит води збільшується погіршенням її якості. Використані в промисловості, сільському господарстві і у побуті води надходять назад у водойми у вигляді погано очищених або взагалі неочищених стоків. Таким чином, забруднення гідросфери відбувається, насамперед, у результаті скидання в ріки, озера і моря промислових, сільськогосподарських і побутових стічних вод. Відповідно до розрахунків учених, наприкінці наступного століття для розведення цих самих стічних вод може знадобитися 25 тис. км3 прісної води, або практично всі реально доступні ресурси такого стоку. Неважко здогадатися, що саме в цьому, а не в рості безпосереднього водозабору – головна причина загострення проблеми прісної води.

У цей час до числа сильно забруднених відноситься багато рік – Рейн, Дунай, Сена, Огайо, Волга, Дніпро, Дністер та ін. Зростає рівень забруднення Світового океану. Причому тут істотну роль відіграє не тільки забруднення стоками, але і потрапляння у води морів і океанів великої кількості нафтопродуктів. У цілому найбільш забрудненими є внутрішні моря – Середземне, Північне, Балтійське, Внутрішнє Японське, Яванське, а також Біскайська, Перська і Мексиканська затоки.

Крім того, людина здійснює перетворення вод гідросфери шляхом будівництва гідротехнічних споруд, зокрема водоймищ. Великі водоймища й канали чинять серйозний негативний вплив на навколишнє середовище: змінюють режим грунтових вод у прибережній смузі, впливають на грунти й рослинні співтовариства, зрештою, їх акваторії займають великі ділянки родючих земель.

Змінюючи свій світ, людина істотно втручається в життя своїх сусідів по планеті. За даними Міжнародного союзу охорони природи, з 1600 р. на Землі вимерло 94 види птахів і 63 види ссавців. Крім того, зменшується кількість і зникають рідкісні комахи, що зв'язано як з реакцією на застосування різного роду пестицидів, так і зі знищенням їх корінних місць існування.

 

 

Говорячи про можливі варіанти розвитку екологічної ситуації на планеті найбільш осмисленою здається розмова стосовно окремих, а не всіх з існуючих сьогодні напрямків природоохоронної діяльності. Інакше довелося б говорити винятково про виснаження природних ресурсів і т. д.

Незважаючи на те, що кожна з глобальних проблем, які обговорюються на найвищому рівніся, має свої варіанти часткового або повного вирішення, існує певний набір загальних підходів до вирішення глобальних конфліктів навколишнього середовища і людини. Крім того, за останнє століття людство розробило ряд оригінальних способів боротьби із власними недоліками.

До числа таких способів (або можливих шляхів вирішення конфлікту) можна віднести виникнення і діяльність різного роду «зелених» рухів та організацій. Крім горезвісного «Green Peaсe», який відрізняється не тільки розмахом своєї діяльності, але й помітним екстремізмом дій, а також аналогічних організацій, які безпосередньо проводять природоохоронні акції, існує інший тип екологічних організацій – структури, які стимулюють і спонсорують природоохоронну діяльність – наприклад, Фонд дикої природи. Всі екологічні організації існують в одній з форм: громадські, державні або організації змішаного типу.

Крім різного роду об'єднань, які відстоюють у цивілізації права поступово знищуваної нею природи, у сфері вирішення екологічних конфліктів існує цілий ряд державних або суспільних природоохоронних ініціатив. Наприклад, природоохоронне законодавство в Україні й інших країнах світу, різні міжнародні угоди або система «Червоних книг».

Міжнародна «Червона книга» – список рідкісних і зникаючих видів тварин і рослин – на сьогодні включає 5 томів матеріалів. Крім того, існують національні і навіть регіональні «Червоні книги».

У числі найважливіших шляхів вирішення екологічних проблем більшість дослідників також виділяє впровадження екологічно чистих, мало- і безвідходних технологій, будівництво очисних споруд, раціональне розміщення виробництва і використання природних ресурсів.

Хоча, безсумнівно, – і це доводить весь хід людської історії – найважливішим напрямком вирішення глобальних екологічних конфліктів, які стоять перед цивілізацією, варто назвати підвищення екологічної культури людини, серйозну екологічну освіту і виховання, тобто все те, що викорінює головний екологічний конфлікт – конфлікт між дикуном-споживачем і розумним мешканцем складного світу, який існує у свідомості людини.

В останнє десятиліття у світі широко визнано: вирішення глобальних екологічних проблем може бути знайдено тільки на основі принципово нового підходу до проблем розвитку. У розвинених країнах інформаційні технології, включаючи комп'ютер і новітні засоби комунікацій, програмне забезпечення та інші послуги були головними джерелами економічного росту протягом 90-х років. Створюючи мільйони нових робочих місць і піднімаючи продуктивність праці, вони багато в