Екологічна катастрофа як глобальний конфлікт та шляхи його вирішення

Однак слідом за однією катастрофою поспішала інша. Створене примітивними способами нове природне середовище надзвичайно тендітне, швидко виснажує грунт і нежиттєздатне у звичайних умовах. Випалювання рослинності, розпушування поверхні землі в сполученні зі знищенням дерев і кущів завдає значної шкоди грунту, приводить до ерозії. Тому освоювані первісною людиною ділянки землі незабаром приходили в повну непридатність і люди змушені були шукати нові території. Слідами таких екологічних катастроф давнини, які виглядають сьогодні як вічні степи і пустелі, планета покрита і дотепер.

Саме тому екологічні проблеми давнини не були і не могли бути стимулом тільки прогресу людства. Необхідність все більш ускладненого доступу до одержання ресурсів природи, у тому числі і природоруйнівна діяльність людини, штовхали племена до конфліктів з більш забезпеченими сусідами. Саме так людство пройшло з навколишнім природним середовищем пліч-о-пліч крізь десятки ісотні тисячоліть – борючись зі світом за існування і створюючи собі перемогами в цій боротьбі тільки всі нові й нові проблеми.

 

 

Новий час людство, з погляду відносин із природним середовищем, почало практично під тим же знаком, і всю свою історію – існування людської цивілізації як і раніше залишається найбільшою екологічною проблемою сучасності. За минулі тисячоліття цивілізація і технології зробили помітний стрибок у своєму розвитку. Змінився вигляд людських поселень, сам зовнішній вигляд «людини розумної» змінився до невпізнанності. Але одне в житті людини залишилося незмінним: усе, що цивілізація здатна зібрати у своїх коморах, складувати на спеціальних базах, розіпхати по полицях домашніх шаф і холодильників – все це взято з навколишнього середовища. І весь ритм життя людства, як у минулі епохи, так і сьогодні, визначався одним – можливістю доступу до тих або інших природних ресурсів. За роки такого співіснування із природою запаси природних ресурсів помітно скоротилися. Правда, сама природа подбала про те, щоб забезпечити людину, вічного утриманця, у тому числі і практично невичерпною ресурсною базою.

Як відомо, суша в цей час становить 1/6 планети – ту частину планети, на якій і живе людина. Охорона грунтів від людини є одним з найважливіших завдань людини, тому що будь-які шкідливі сполуки, які перебувають у грунті, рано або пізно попадають в організм людини.

По-перше, відбувається постійне вимивання забруднень у відкриті водойми і грунтові води, які можуть використовуватися людиною для питних та інших потреб. По-друге, ці забруднення із грунтової вологи, грунтових вод і відкритих водойм потрапляють в організми тварин і рослин, які вживають цю воду, а потім по харчових ланцюжках знов-таки попадають в організм людини. По-третє, багато шкідливих для людського організму сполук мають здатність акумулюватися в тканинах, і, насамперед, у кістках.

За оцінками дослідників, у біосферу надходить щорічно близько 20-30 млрд. т. твердих відходів, з них 50-60% органічних сполук, а у вигляді кислотних агентів газового або аерозольного характеру – близько 1 млрд. т.

Як же речовини-забруднювачі літосфери попадають у грунт? Різні грунтові забруднення, більшість із яких антропогенного характеру, можна розділити за джерелом надходження цих забруднень у грунт:

з атмосферними опадами. Багато хімічних сполук (гази – оксиди сірки й азоту), які потрапляють в атмосферу в результаті роботи підприємств, потім розчиняються в крапельках атмосферної вологи і з опадами – у грунт;

осідаючи у вигляді пилу і аерозолів. Тверді і рідкі сполуки при сухій погоді звичайно осідають безпосередньо у вигляді пилу й аерозолів. У суху погоду гази можуть безпосередньо поглинатися грунтом, особливо вологим;

з рештками рослин. Різні шкідливі сполуки, у будь-якому агрегатному стані, поглинаються листами через устя або осідають на поверхні. Потім, коли листя опадає, всі ці сполуки надходять у грунт.

Забруднення грунту важко класифікуються, у різних джерелах їх розподіл дається по-різному. Якщо узагальнити й виділити головне, то спостерігається наступна картина забруднення грунту:

сміттям, викидами, відвалами, відстійними породами;

важкими металами;

пестицидами;

микотоксинами;

радіоактивними речовинами.

Основними забруднювачами атмосфери на сьогоднішній день є окис вуглецю і сірчистий газ. Але, звичайно, не можна забувати і про фреони, або хлорфторвуглеці. Саме їх більшість учених вважають причиною утворення так званих озонових дір в атмосфері. Фреони широко використовуються у виробництві і у побуті в якості піноутворювачів, розчинників, а також в аерозольних упаковках. А саме зі зниженням змісту озону у верхніх шарах атмосфери медики пов'язують ріст кількості ракових захворювань шкіри.

Відомо, що атмосферний озон утворюється у результаті складних фотохімічних реакцій під впливом ультрафіолетових випромінювань Сонця. Хоча його вміст невеликий, але значення для біосфери величезне. Озон, поглинаючи ультрафіолетове випромінювання, охороняє все живе на землі від загибелі. Фреони ж, потрапляючи в атмосферу, під дією сонячного випромінювання розпадаються на ряд сполук, з яких окис хлору найбільше інтенсивно руйнує озон.

В деяких районах земної кулі дощі перетворилися на серйозну небезпеку. Виникла складна і важка у своєму вирішенні проблема кислотних дощів, яка на