Економічна ефективність якості і конкурентоспроможності продукції (послуг)

Якість — це сукупність властивостей і характеристик, продукти, що додають йому здатність задовольняти обумовлені чи передбачувані потреби. Будучи продуктом праці, якість товару — категорія, нерозривно зв'язана як з вартістю, так і з потребітельної вартістю.

Конкурентноздатність товару визначається, на відміну від якості, сукупністю тільки тих конкретних властивостей, що становлять безсумнівний інтерес для даного покупця і забезпечують задоволення даної потреби, а інші характеристики в увагу не приймаються. Більш того, у силу зазначеного, товар з більш високим рівнем якості може бути менш конкурентноздатний, якщо значно підвищилася його вартість за рахунок додання товару нових властивостей, що не представляють істотного інтересу для основної групи його покупців. Конкурентноздатність товару - важлива ринкова категорія, що відбиває одну з істотних характеристик ринку - його конкурентність. Якість - категорія, властива не тільки ринковій економіці.

Конкурентноздатність товару носить більш динамічний й ізменчівий характер. При незмінності якісних характеристик товару його конкурентноздатність може мінятися в досить широких межах, реагуючи на зміну кон’юктури, дії конкурентів-виробників і конкуруючих товарів, коливання цін, на впливи реклами і на прояви інших зовнішніх стосовно даного товару факторів.

Конкурентноздатність товару носить більш динамічний характер. При незмінності якісних характеристик товару його конкурентноздатність може мінятися в досить широких межах, реагуючи на зміну кон’юктури, дії конкурентів-виробників і конкуруючих товарів, коливання цін, на впливи реклами і на прояви інших зовнішніх стосовно даного товару факторів.

 

1. Проаналізуємо ступінь оновлення випуску продукції у звітному році за даними таблиці 2.2

 

Таблиця 2.2 - Первісні дані

 

Ступінь оновлення номенклатури продукції визначається як відношення кількості нових видів продукції до загальної кількості продукції, що випускається.

По плану цей показник склав:

 

а по звіту: 

 

За одержаними даними можна зробити висновок, що планове завдання по оновленню продукції не виконане. 

 

 

1. Для початку нам потрібно сформулювати вид основного дефекту «А», який міг би бути характерним для дослідження якості шкарпеток. Також описати можливі дефекти «Б», «В», «Г», «Д», «Е», «Ж», «З». 

«А» - не якісні нитки – 130 шт.;

«Б» - не якісна обробка швів – 17 шт.;

«В» - втрачені петлі – 16 шт.;

«Г» - деформована резинка – 6 шт.;

«Д» - відсутність з‘єднань на п‘яті – 9 шт.;

«Е» - деформація форми шкарпетки – 8 шт.;

«Ж» - порушення візерунку – 23 шт.;

«З» - не якісне фарбування – 21 шт..

2.«А» - не якісні нитки – 130 шт.;

 «Ж» - порушення візерунку – 23 шт.;

 «З» - не якісне фарбування – 21 шт..

 «Б» - не якісна обробка швів – 17 шт.;

 «В» - втрачені петлі – 16 шт.;

 «Д» - відсутність з‘єднань на п‘яті – 9 шт.;

 «Е» - деформація форми шкарпетки – 8 шт.;

 «Г» - деформована резинка – 6 шт.;

 

 Рисунок 3.1 – Діаграма Парето за видами дефектів

 

3. «К» - не правильне встановлення виробу – 21 шт.;

 «П» - не якісна сировина – 130 шт.;

 «Н» - не якісні фарбуючи речовини – 22 шт.;

«Д» - швидкість обробки продукції – 26 шт.;

 «О» - стан оснащення – 8 шт.;

«С» - порушення технологічного процесу – 23 шт.

 

Рисунок 3.2 – Діаграма Парето причин та результатів

 

4.«X» - не правильне встановлення виробу – 13 шт.;

«Y» - порушення технологічного процесу – 18 шт.;

«Z» - стан оснащення – 29 шт.;

«G» - не якісна сировина – 38 шт.;

«R» - швидкість обробки продукції - 32 шт..

5.

 Рисунок 3.3 – Діаграма Парето за причинами

 

6. При запровадженні заходів щодо усунення основної причини появи дефекту, кількість дефектних виробів зменшилась на 118 шт.

1.

 

 Рисунок 3.4 – Діаграма Парето за результатами

 

2. Отже, після проведення заходів щодо усунення основної причини дефектності якості продукції, тобто не якісних ниток, які використовувались для виробництва шкарпеток, кількість дефектних виробів зменшилась зі 130 до 12 шт. А кількість дефектів іншого виду не змінилась. Кількість дефектних одиниць продукції зменшилась з 230 до 112 шт.

3.Розрахунок зниження рівня дефектності продукції

Для початку визначимо початковий рівень дефектності Кп:

 

Потім розраховуємо новий рівень дефектності КН:

 

Маючи всі потрібні дані ми можемо розрахувати зниження рівня дефектності:

 

Результат ми отримали додатнім, а це означає, що запроваджені заходи з підвищення якості продукції були обґрунтовані.

 

4.Висновок: Отже, в даному розділі було проведено аналіз якості продукції за допомогою діаграм Парето на прикладі шкарпеток. Було сформульовано основні види дефектів, побудовано діаграму Парето за видами дефектів, за допомогою, якої ми змогли визначити, який саме дефект найбільше впливає на я кість даної продукції. Також було подано можливі причини дефектів, на основі яких було сформульовано причини, які можуть викликати основний дефект. Було побудовано діаграму Парето причин та результатів, а також діаграму Парето за причинами, конкретно для дефекту, який найбільше впливає на якість виробництва продукції. І було побудовано діаграму Парето за результатами з урахуванням того, що контролю підлягала та сама кількість виробів, а кількість дефектних виробів з іншими видами дефектів залишилася без змін. Було проведено розрахунок зниження рівня дефектності продукції. Результати розрахунку показали, що проведені заходи підвищення якості продукції були обґрунтовані.

 

 

Певна кількість продукції кращої якості (вищого технічного рівня)

здатна повніше задовольнити суспільні потреби, ніж та ж або навіть більша кількість виробів гіршого ґатунку. Це означає, що підвищення якості (технічного рівня) продукції у кінцевому підсумку еквівалентне збільшенню її виробництва з меншими загальними витратами суспільної праці. 

Йдеться про багатоспрямований вплив підвищення якості продукції не лише на виробництво, його ефективність, але й на імідж підприємства в цілому.

Поліпшення якості підприємства:

1.Впливає на:

•Зростання продуктивності суспільної праці;

•Темпи і ефективність науково-технічного прогресу;

•Структуру виробництва і функціональний розподіл потужностей;

2.Забезпечує:

•Краще використання основних фондів;

•Економію сировини, матеріалів, палива, енергії;

•Зростання ефективності інвестицій;

3.Сприяє:

•Повнішому задоволенню різноманітному попиту споживачів;

•Виходу підприємств на світовий ринок, збільшенню експорту;

•Формуванню іміджу підприємства. 

Поліпшення якості продукції е специфічною формою прояву закону економії робочого часу. Практика господарювання свідчить, що загальна сума витрат на виготовлення і використання продукції більш високого ґатунку, навіть якщо досягнення останнього зв'язане н додатковими витратами у виробництві, істотно скорочується. Всіляке ж зменшення витрат праці означає зростання його продуктивності.

Якість продукції формується, як відомо, під вагомим впливом сучасних досягнень розвитку науки і техніки. Проте тут існує і зворотний зв'язок.

Підвищення якості (технічного рівня) насамперед знарядь праці справляє неабиякий вплив на прискорення темпів певних напрямків науково-технічного прогресу.

Зокрема підвищення надійності машин, устаткування, приладів та інших - технічних пристроїв забезпечує розширення масштабів розвитку комплексної механізації та автоматизації виробничих процесів, гнучких автоматизованих виробництв, робототехнічних комплексів тощо.

Зрештою високоякісна продукція повніше і дешевше задовольняє різноманітний попит населення на споживчі товари. Лише постійний і зростаючий випуск конкурентоспроможної продукції (за технічним рівнем, дизайном, продажною ціною, експлуатаційними витратами) є необхідною умовою виходу того чи іншого підприємства на світовий ринок, формування сталого іміджу продуцента як економічно надійного партнера на ньому, розвиток зовнішньоекономічної діяльності, забезпечення стабільного прибутку і фінансового становища.

Неухильне зростання ефективності виробництва на кожному підприємстві за рахунок якісних чинників передбачає чітке визначення і комплексне використання усіх можливих шляхів поліпшення якості виробів. Останні за своїм змістом та цілеспрямованістю можна об'єднати у три взаємозв'язані групи: технічні, організаційні і соціально-економічні.

 

 

Отже, завдяки даній курсовій роботі ми пересвідчились, що одним з найважливіших показників продукції є її якість, а продукція, в свою чергу є найголовнішим чинником сучасної економіки. Якщо в розвинених країнах якість продукції – це невід’ємна частина кожного виробу, завдяки високій конкуренції, то в країнах з перехідною економікою, зокрема і в Україні, де ринкові відносини лише починають розвиватися, необхідно ще немало років, щоб якість продукції піднялась на необхідний рівень, хоча з кожним роком конкуренція невпинно зростає, що призводить до підвищення якості продукції, а також до зниження її ціни.

У практичній діяльності й у теоретичних вишукуваннях нерідко ставиться знак рівності між якістю і конкурентоспроможністю або взагалі не робиться розходження між ними. Насправді поняття „конкурентоспроможність товару” ширше понять „якість товару” і „технічний рівень товару”. Останні – головна складова конкурентоспроможності товару, що визначає його рівень, але не єдина. Якість виступає як головний фактор конкурентоспроможності товару, складаючи його „стержень”. У принципі низькоякісний товар володіє і низкою конкурентоспроможністю, так само як і товар високої якості – це висококонкурентный товар.

 

 

1.Хопчан М.І., Бойчик І.М., Харів П.С., Піча Ю.В. Економіка підприємства – К.: “Каравелла ” Львів . Новий світ –2000 ,2001.-208с.

2.Козловський В. О., Білоконний П. Г. Основи організації виробничого процесу: Навч. посібник. – К.: УМК ВО, 1991. – 172 с.

3.І.О.Будіщева, І.Г.Устінова Економіка виробничого підприємства: Навч. посіб.– 2-ге вид. Перероб. і доп. – К.: Т-во “Знання”, КОО, 2001.-405с.

4.Бойчик І.М. Економіка підприємства . Навч посіб. –К.: Атіка, 2002.-480с.

5.Судін В.А. Організація виробництва: Навч. посіб. − Київ: Центр наукової літератури, 2003. − 436с.

6.[Електрон. ресурс] − Режим доступу: http://www.refine.org.ua/

7.Офіційний сайт Держкомстату України. [електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: http://smida.gov.ua.

8.Савицька Г. В. Економічний аналіз діяльності підприємства. 2-ге видання, 2005.

9.Козловський В.О. «Організація виробництва: практикум», Навч. посіб. – Вінниця: ВНТУ, 2008. – 250с.

10.Нікіфорова Л.О. Методичні вказівки до написання курсової роботи з дисципліни «Економіка підприємства» для студентів технічних спеціальностей. − 2011.