Етапна реабілітація дітей з дискінезіями жовчовивідних шляхів з використанням східного масажу, східної оздоровчої гімнастики і пелоїдотерапії

Результати порівняльного аналізу клінічних проявів дискінетичних порушень біліарної системи на 20-й день лікування показали, що в обох групах дітей з гіпотонічним типом ДЖВШ відзначалося достовірне зникнення больового синдрому, болісності під час пальпації живота, відчуття важкості в правому підребер'ї, чутливості в міхурових точках Кера, Мерфі й Ортнера. Однак у групі хворих, які підлягали загальноприйнятій комплексній терапії позитивні результати лікування відзначені в меншої кількості дітей, порівняно з такими в основній групі.

Результати дослідження вегетативного тонусу показали, що завдяки включенню в загальноприйнятий комплекс лікувальних заходів запропонованого нами комплексу нормалізація функціонального стану вегетативної нервової системи спостерігалася в більш ранній термін і в більшої кількості дітей. Так, на 10-й день лікування в групі контролю, як і раніше, в більшості дітей домінувала симпатикотонічна спрямованість вегетативного тонусу (59, 8±5, 4% – до лікування і 57, 7±9, 7% – на 10 день лікування; р>0, 05), тим часом, як в основній групі кількість дітей із симпатикотонічною спрямованістю вегетативного тонусу на 10-й день лікування зменшилася більш ніж у 2 рази (59, 8±5, 4% – до лікування і 23, 2±5, 6% – на 10-й день лікування; р<0, 05). Відповідно в групі дітей, у комплексне лікування яких було включено східний масаж, східну оздоровчу гімнастику і пелоїдотерапію, збільшилася кількість дітей з ейтонією (14, 6±3, 9% – до лікування і 51, 8±6, 7% – після лікування; р<0, 05). До цього ж терміну лікування в групі дітей, які підлягали загальноприйнятій комплексній терапії, тільки в 19, 2±7, 7% випадків спостерігалась ейтонічна спрямованість вегетативного тонусу.

Аналіз динаміки показників фракційного дуоденального зондування у дітей з ДЖВШ за гіпокінетичним типом свідчив про те, що у хворих контрольної групи на стаціонарному етапі відновлювального лікування відзначалося поліпшення моторно-евакуаторної функції біліарної системи порівняно з вихідним станом. Це виявлялося в достовірному зменшенні об’єму міхурової жовчі (48, 83±3, 11 мл – до лікування і 39, 28±2, 12 мл – після лікування; р<0, 05). Одночасно відзначалося збільшення тривалості рефрактерної фази (1, 75±0, 11 хв – до лікування й 1, 90±0, 10 хв – після лікування) і зменшення часу витікання порції “В” (52, 28±3, 39 хв – до лікування і 4, 60±2, 51 хв – після лікування). Однак ці два показники евакуаторної функції жовчовивідної системи були статистично недостовірними.

В основній групі дітей, у комплексному лікуванні яких застосовували східний масаж, східну оздоровчу гімнастику і пелоїдотерапію, відзначалося достовірне поліпшення всіх параметрів дуоденального зондування порівняно з вихідними даними. Так, у цих дітей на 30, 2% збільшився час рефрактерної фази (1, 75±0, 11 хв – до лікування і 2, 28±0, 13 хв – після лікування; р<0, 05), на 35, 2% зменшився об’єм міхурової порції жовчі (48, 83±3, 11 мл – до лікування і 31, 64±2, 26 мл – після лікування; р<0, 05) і на 25, 9% зменшилася тривалість витікання порції “В” жовчі (52, 28±3, 39 хв – до лікування і 38, 74±3, 35 хв – після лікування; р<0, 05). І хоча час появи міхурової жовчі після введення подразника цілком не нормалізувався, залишаючись меншим за нормативну величину, проте він був достовірно кращим, ніж у дітей контрольної групи (р0, 05).

Результати аналізу даних УЗД довели, що об’єм жовчного міхура у дітей з гіпокінетичним типом ДЖВШ як в основній, так і в контрольній групах після проведеного лікування зменшився. Однак більш істотне зменшення об’єму жовчного міхура спостерігалося у дітей, в комплексне лікування яких було включено запропоновану нами методику. У цій групі дітей об’єм жовчного міхура після лікування зменшився на 15, 46% (32, 842, 1 см3 – до лікування і 27, 761, 8 см3 – після лікування; р0, 05), тимчасом як у дітей контрольної групи об’єм жовчного міхура зменшився на 7, 82% (32, 842, 1 і 30, 272, 0 см3 відповідно; р0, 05), тобто в 1, 97 рази менше, ніж в основній групі.

Порівняльний аналіз динаміки кінетичної активності жовчного міхура, за даними УЗД показав, що після проведеного лікування у дітей, які підлягали загальноприйнятій комплексній терапії, скорочувальна здатність жовчного міхура у відповідь на жовчогінний сніданок покращилася порівняно з показниками до лікування. Однак ці зміни були менш виражені, ніж у групі дітей, у комплексне лікування яких було включено східний масаж, східну оздоровчу гімнастику і пелоїдотерапію. Зокрема, через 30 хв після вживання жовчогінного сніданку жовчний міхур у дітей контрольної групи скоротився на 18, 1% (30, 272, 0 см3 – до сніданку і 24, 781, 9 см3 – після сніданку; р0, 05), тимчасом як в основній групі – на 31, 2% (27, 761, 8 см3 і 19, 112, 1 см3 відповідно; р0, 05). Через 60 хв після прийому жовтка у групі дітей, які