Етапна реабілітація дітей з дискінезіями жовчовивідних шляхів з використанням східного масажу, східної оздоровчої гімнастики і пелоїдотерапії

Через 6 місяців після виписування зі стаціонару було проведено аналіз ефективності амбулаторно-поліклінічного етапу відновлювального лікування у 69 дітей з гіпокінетичним типом ДЖВШ (контрольна група – 24 дитини, основна – 45) на підставі оцінки клінічних ознак захворювання, вегетативного статусу і даних УЗД з жовчогінним сніданком. Дані аналізу свідчать, що самостійні болі в животі виникли у 9 (20, 0%) дітей з основної групи й у 10 (41, 7%) – з контрольної (р<0, 05), болісність під час пальпації відзначали у 12 (26, 7%) дітей основної і у 13 (54, 2%) – контрольної (р<0, 05). У дітей, в комплексне лікування яких входила східна оздоровча гімнастика, чутливість у точці Кера спостерігалася в 11 (24, 4%) випадках, позитивні симптоми Мерфі й Ортнера – відповідно у 8 (17, 8%) і 11 (24, 4%), а у дітей, яким вживали загальноприйнятий комплекс реабілітаційних заходів, болісність у точці Кера відзначали в 11 (45, 8%) випадках, позитивні симптоми Мерфі й Ортнера – в 7 (29, 2%) і 12 (50, 0%) відповідно.

Порівняльний аналіз показників, які характеризують функціональний стан вегетативної нервової системи через 6 місяців після виписування зі стаціонару, показує, що в дітей, яким одержували на амбулаторно-поліклінічному етапі відновлювального лікування застосовували східну оздоровчу гімнастику, стан ейтонії було відзначено в 24 (53, 3%) випадках, тимчасом як у групі контролю даний показник спостерігався тільки в 6 (25, 0%) випадках (р<0, 05). В основній групі кількість хворих з симпатикотонією становила 10 (22, 2%) дітей, в контрольній – 10 (41, 7%)  (р<0, 05) ; кількість дітей з перевагою парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи в основній і контрольній групах достовірних розбіжностей не мала (р>0, 05), і становила відповідно 11 (24, 4%) і 8 (33, 3%) дітей.

Оцінка показників ультразвукового дослідження свідчить, що після амбулаторно-поліклінічного етапу відновлювального лікування в групі дітей, у комплексі реабілітаційних заходів яких було вжито східну оздоровчу гімнастику, скорочувальна здатність жовчного міхура залишалася вірогідно кращою, ніж у дітей, яким проводили загальноприйнятий комплекс відновлювального лікування. Так, в основній групі об’єм жовчного міхура через 30 хв після прийому одного жовтка в середньому зменшився на 27, 6%, а в контрольній – на 10, 6%. Через 60 хв після введення стандартного подразника залишковий об’єм жовчного міхура в основній групі становив 53, 0%, а в групі контролю – 70, 4% від вихідного рівня (р<0, 05). Аналіз даних клінічних ознак захворювання, стану вегетативної нервової системи, показників моторно-евакуаторної функції жовчного міхура, отриманих після амбулаторно-поліклінічного етапу відновлювального лікування, свідчить про те, що застосування східної оздоровчої гімнастики в комплексі реабілітаційних заходів сприяє більшій тривалості періоду ремісії.

На підставі віддалених спостережень, проведених через 6 місяців і 1 рік після виписування зі стаціонару, необхідно відзначити, що в групі дітей з гіпокінетичним типом ДЖВШ, у комплексній терапії яких на стаціонарному етапі лікування застосовувалися східний масаж, східна оздоровча гімнастика і пелоїдотерапія, а на амбулаторно-поліклінічному етапі відновлювального лікування – східна оздоровча гімнастика з елементами самомасажу, ремісія була більш тривалою, ніж у групі дітей, які підлягали загальноприйнятій комплексній терапії. Так, протягом перших 6 місяців після виписування зі стаціонару ознаки захворювання відновилися в основній групі у 12 (26, 7%) дітей, а в контрольній – у 13 (54, 2%)  (р<0, 05). Тривалість ремісії терміном до 1 року в основній групі була відзначена в 19 (42, 2%) дітей, у групі контролю даний показник був дещо (р>0, 05) меншим – 8 (33, 3%) осіб. У 14 (31, 1%) дітей основної групи період ремісії протривав більш одного року, у той час як у групі контролю даний показник відповідав 3 (12, 5%).

Порівняльний аналіз динаміки клінічних проявів дискінетичних порушень за гіперкінетичним типом показав, що включення в комплексну терапію на стаціонарному етапі відновлювального лікування східного масажу, східної оздоровчої гімнастики і пелоїдотерапії сприяло більш швидкій ліквідації клінічних ознак захворювання і значному підвищенню ефективності лікування дітей з гіперкінетичним типом ДЖВШ. Так, в основній групі скарги на болі в животі на 10-й день лікування лишилися у 25, 7% дітей, тоді як у групі контролю больовий синдром спостерігався в 2 рази частіше. На відчуття важкості в правому підребер'ї скаржилися 28, 6% дітей (68, 5% – підчас надходження), позитивні міхурові симптоми Кера, Мерфі, Ортнера діагностувалися відповідно у 25, 7% випадків (61, 1% – до лікування), 14, 3% (51, 9% – до лікування) і в 14, 3% (50, 0% – до лікування).

У групі дітей, яким проводили загальноприйняту комплексну терапію, на 10-й день лікування також спостерігалася позитивна динаміка клінічних симптомів. Однак отримані дані динаміки клінічних проявів дискінетичних порушень біліарної системи в цій групі дітей, крім болючості під час пальпації, були статистично недостовірними.