Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Етносоціальні та демографічні процеси в Луцьку в 1919-1939 рр.

Предмет: 
Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
13
Мова: 
Українська
Оцінка: 

приклади доходів населення та тогочасних цін. Лазар Даль – відомий тогочасний єврейський громадський діяч Луцька, був власником аптеки, та отримував щорічний дохід у 1927 р. близько 12 300 злотих, однак включаючи всі податки та відрахування, заробітну платню робітникам, його прибуток складав лише 5 700 злотих. На його утриманні знаходилась дружина та троє дітей, отже, його родинний місячний дохід становив близько 475 злотих [3]. Лікар-дантист Цезар Хайт отримував щорічно дохід від приватної власності та підприємства 2 720 [2, арк. 4]. Єврейський приватний вчитель Арья Горенштейн заробляв 100 злотих на місяць [20, арк. 327]. Кресляр Костянтин Ковальський отримував щомісячно близько 150 злотих та утримував дружину та двох дітей шкільного віку [21, арк. 11]. Кравчиня Францішка Слодковська заробляла 100 злотих на місяць для себе та своїх двох малолітніх дітей [21, арк. 84]. У тому ж році директор міської лікарні – Іреніуш Завідський отримував 500 злотих щомісячно [9, арк. 55]. Для довершення картини купівельної спроможності лучан наведемо ціни середини 1927 р. на товари першої необхідності. Кілограм житнього хліба коштував тоді від 63 до 68 грош, пшеничної муки – від 97 до 99 грош, свинини – майже один злот, 10 кг картоплі – від 90 грош до одного злота 10 грош, літр молока – 30-35 грош, одне яйце – 10-12 грош [14, арк. 2]. Для того аби дитина навчалась в гімназії доводилось платити від 20 до 40 злотих щомісячно [22, арк. 142]. Відмітимо, що персонал Луцького магістрату в 1930 р. мав таку заробітну плату: працівник канцелярії – близько 400 злотих на місяць, референт – 500, інженер – 700, бухгалтер – 600, машиністка – 300, візники та сторожі – до 200 [8, арк. 67]. Шкільний сторож заробляв до 100 злотих [16, арк. 70].

На загал, невисокий рівень доходів лучан та відносно дорожча вартість життя із іншими містами обумовлювалася слабо розвинутою економікою міста та погано розбудованою інфраструктурою. З приростом населення, в Луцьку збільшувалась кількість безробітних. Станом на квітень 1926 р. їх налічувалось 372 особи [14, арк. 244], в 1931 р., у зв’язку із світовою економічною кризою, цей показних зріс до 3 770 осіб (з них 888 – люди розумової праці, та 2 882 – робітники) [28, s. 266]. До 1937 р. кількість безробітних зменшилась до 1 700 осіб [33, s. 3].
Особливості етносоціальних процесів в міжвоєнному Луцьку визначалися політикою державної влади та рівнем економічного розвитку міста.
Отже, приєднання Волині до складу Другої Речі Посполитої танадання Луцьку статусу воєводського центру, визначило особливості етносоціального розвитку міста на все міжвоєнне двадцятиліття. Основною ознакою цього періоду, окрім демографічного фактору та урбаністичних процесів, став вплив політичних чинників, метою яких була інтеграція Волині і Луцька, як її адміністративного центру, в загальнопольський політичний, економічний та культурний простір. Наслідками такої політики стало: значне переселення до Луцька поляків з інших воєводств Другої Речі Посполитої; стимулювання владою еміграції єврейського населення; значне збільшення в органах влади та самоврядування, громадських та державних інституціях, закладах освіти поляків, при цьому, традиційно із тенденцією до зменшення, в торгівлі домінували євреї, українці натомість були зайняті в ремеслі та сільському господарстві; на загал, через повільні темпи економічного розвитку простежувався низький рівень життя більшості містян, Луцьк не став дієвим регіональним урбаністичним центром. За рівнем комфортності та вартості життя в окремі періоди він був одним із найдорожчих в міжвоєнній Польщі.
Деякі аспекти дослідження можуть стати темами для подальшого вивчення, серед них рівень життя лучан міжвоєнного періоду, етносоціальні конфлікти в Луцьку 1919-1939 рр.
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
 
  1. Волинське слово. – 1937. – №29.
  2. Державний архів Волинської області. – Ф. 34. – Оп. 2. – Спр. 608. – 4 арк.
  3. Там само. – Ф. 34. – Оп. 2. – Спр. 628. – 5 арк.
  4. Там само. – Ф. 36. – Оп. 13а. – Спр. 266. – 13 арк.
  5. Там само. – Ф. 36. – Оп. 13а. – Спр. 906. – 72 арк.
  6. Там само. – Ф. 38. – Оп. 1. – Спр. 428. – 26 арк.
  7. Там само. – Ф. 46. – Оп. 1. – Спр. 275. – 1 арк.
  8. Там само. – Ф. 46. – Оп. 2. – Спр. 392. – 110 арк.
  9. Там само. – Ф. 46. – Оп. 6. – Спр. 1110. – 117 арк.
  10. Там само. – Ф. 46. – Оп. 9. – Спр. 2714. – 79 арк.
  11. Там само. – Ф. 46. – Оп. 9. – Спр. 4887. – 12 арк.
  12. Там само. – Ф. 46. – Оп. 9а. – Спр. 55. – 63 арк.
  13. Там само. – Ф. 158. – Оп. 1. – Спр. 23. – 58 арк.
  14. Там само. – Ф. 158. – Оп. 1. – Спр. 248. – 459 арк.
  15. Там само. – Ф. 158. – Оп. 1. – Спр. 397. – 499 арк.
  16. Там само. – Ф. 158. – Оп. 1. – Спр. 437. – 33 арк.
  17. Там само. – Ф. 158. – Оп. 1. – Спр. 758. – 46 арк.
  18. Там само. – Ф. 158. – Оп. 1. – Спр. 845. – 52 арк.
  19. Там само. – Ф. 158. – Оп. 5. – Спр. 1620. – 39 арк.
  20. Там само. – Ф. 158. – Оп. 5а. – Спр. 38. – 460 арк.
  21. Там само. – Ф. 158. – Оп. 5а. – Спр. 60. – 93 арк.
  22. Там само. – Ф. 190. – Оп. 1. – Спр. 2. – 296 арк.
  23. Гринчуцький В. І. Інвестиційна діяльність на Волині між двома світовими війнами: історико-економічний огляд (1919-1939 рр.) : монографія / В. І. Гринчуцький, Т. Л. Никитюк, О. В. Баула. – Луцьк: Вежа-Друк, 2014. – 224 с.
  24. Крамар Ю. В. Західна Волинь 1921-1939 рр. : національно- культурне та релігійне життя: монографія / Ю. В. Крамар. – Луцьк: Вежа-Друк, 2015. – 404 с.
  25. Кучерепа М. Етнодемографічні зміни у Волинському воєводстві 1921-1939 рр. / М. Кучерепа // Науковий вісник ВДУ імені Лесі Українки. Серія: Історичні науки. – 2000. – №3. – С. 97- 106.
  26. Первая всеобщая перепись населения Российской империи 1897 года / Под ред. Н. Троицкого. – Харьков, 1904. – Т. 8. Волынская губерния. – 282 с.
  27. Шваб А. Національна політика ІІ Речі Посполитої та еміграційні процеси на західноукраїнських землях / А. Шваб // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. – 2008. – №17. – С. 145-150.
  28. Drugi powszechny spis ludnosci z dn. 9. XII 1931 R. Mieszkania i gospodarstwa domowe. Ludnosc. Stosunki zawodowe. Wojewodztwo Wolynskie. – Warszawa, 1938. – 361 s.
  29. Drugi Powszechny Spis Ludnosci z dnia 9 grudnia 1931 r. – Warszawa: Glowny Urz^d Statystyczny [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //mbc. cyfrowemazowsze. pl/dlibra/ applet? mimetype=image/x. djvu&sec=false&handler=djvu&content_ url=/Content/14475/index. djvu
  30. M^drzecki W. Inteligencja polska na Wolyniu w okresie mi^dzywojennym / W. M^drzecki. – Warszawa: Wydawnictwo Neriton, Instytut Historii PAN, 2005. – 331 s.
  31. Pierwszy powszechny spis Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 30 wrzesnia 1921 roku. Mieszkania. Ludnosc. Stosunki zawodowe. Wojewodztwo Wolynskie. – Warszawa, 1926. – 244 s.
  32. Wolyn. – 1937. – №37.
  33. Wolyn. – 1937. – №50.
  34. Wolyn. – 1939. – №2.
  35. Ziemia Wolynska. – 1932. – №43.

 

 
Фото Капча