Фармакогностичне дослідження рослин родин fabaceae, apiaceae, convallariaceae, asteraceae та перспективи їх використання в медицині

Розробка технології, стандартизація і фармакологічне

дослідження препаратів “Піфламін” і “Корглікон”

Нами розроблено технологію одержання сухого екстракту “Піфламін” і таблеток “Піфламін” гепатопротекторної дії на основі сумарного комплексу з трави Pisum sativum L., який містить поліфенольні сполуки, амінокислоти, цукри, мікроелементи та ін. На основі результатів дослідження фізико-хімічних властивостей і технологічних параметрів було визначено основні схеми процесів грануляції і таблетування. Таблетки “Піфламіну” одержували прямим пресуванням гранульованого сухого екстракту з послідуючим покриттям оболонкою.

В центральній науково-дослідній лабораторії НФАУ під керівництвом проф. Л. В. Яковлєвої доведено гепатопротекторну ефективність екстракту і таблеток “Піфламіну”. За результатами проведених досліджень встановлено, що субстанція “Піфламіну” є високоефективним антиоксидантом, не розрізнює процеси окислення та фосфорилювання мітохондрій печінки щурів в системі in vitro. На моделях гострих токсичних гепатитів, а також на моделі хронічного гепатиту у щурів субстанція піфламіну виявила в дозі 100 мг/кг (яку слід вважати умовно терапевтичною) гепатопротекторну дію на рівні стандартного препарату силібору.

Встановлено також помірно виражені гіпоглікемічні властивості субстанції, які дозволяють рекомендувати її не як самостійний гіпоглікемічний засіб, а у комплексі з цукрознижуючими препаратами або інсулінотерапією.

Субстанція “Піфламіну” і таблетки сприяють зниженню загальної кислотності шлункового соку, що слід враховувати при її застосуванні у людей зі зниженою кислотністю шлункового соку. Встановлено відсутність ульцерогенної дії, нешкідливості, вираженого токсичного впливу на організм експериментальних тварин при тривалому введенні, мутагенної, алергізуючої, імунотоксичної, місцевої подразнюючої, гонадотоксичної, ембріотоксичної та кумулятивної дії.

Результати фармакологічних та токсикологічних досліджень субстанції і таблеток “Піфламіну” дозволяють рекомендувати їх для застосування в медичній практиці як гепатопротектор. “Піфламін” після ІІ фази клінічних досліджень рекомендовано до реєстрації в Україні.

На підставі вивчення фізико-хімічних і біологічних властивостей суми серцевих глікозидів вперше розроблено технологію таблеток, покритих оболонкою, яка захищає діючі речовини від хімічних перетворень в процесі зберігання.

Проведено клінічні дослідження оригінального препарату “Корглікону” – таблеток 0, 0006 г в інституті ім. М. Д. Стражеска АМН України, які показали високу кардіотонічну ефективність, що проявляється зниженням інтенсивності або зникненням клінічних ознак хронічної серцевої недостатності. Двотижневий терапевтичний курс хворих з початковою та помірною ХСН (І і ІІ А ступенів)  (добова доза 0, 0012 г “Корглікону”) супроводжувався зростанням витривалості до фізичного навантаження та покращанням ехокардіографічних показників систолічної функції ЛШ серця. У 90% хворих побічної дії препарату не було виявлено.

Препарат “Корглікону” – таблетки 0, 0006 г рекомендується для комплексного лікування хворих з початковою та помірною ХСН (І і ІІ А ступенів).

Нами розроблено методи стандартизації лікарських форм – таблеток “Піфламіну” 0, 125 г і “Корглікону” 0, 0006 г, покритих оболонкою. Робота проводилась згідно вимог методичних вказівок Фармакопейного комітету МЗ України. У роботі використані хімічні і фізико-хімічні методи аналізу, в тому числі тонкошарової хроматографії, УФ-спектрофотометричного аналізу.

Визначення ліпазотропної активності БАР in vitro

Тенденції сучасної науки до створення препаратів, які виявляють вибіркову дію на рецептор або фермент, дають можливість створювати лікарські засоби так званого другого покоління. Для таких препаратів не важливо вказувати їх макробіотичну дію, вони класифікуються на рівні селективної активності (інгібітори протеолізу, холінестерази, моноамінооксидази, карбоангідрази, антагоністи соматотропіну,? -адреностимулятори,? -адреноблокатори та ін.).

На сьогоднішній день актуальним питанням залишається встановлення впливу природних речовин, а також деяких існуючих препаратів на активність ферменту ліпази, з метою виявлення механізму дії фармакологічних препаратів і вирішення деяких питань нутриціології.

В процесі вивчення біологічних властивостей субстанції “Піфламіну” поряд з антиоксидантною і гепатопротекторною активністю встановлено виражену інгібуючу дію на ферментативну активність ліпази in vitro. До складу діючих речовин препарату входить поліфенольний комплекс. Виходячи з цього, здійснено пошук інгібіторів ліпази серед виділених і синтезованих речовин, які відносяться до різних класів біологічно активних сполук, і деяких субстанцій in vitro.

Досліджено ліпазотропну активність 75 БАР (кумарини, флавоноїди, фурокумарини, фурохромони, антрахінони, аміноантрахінони, сесквітерпенові лактони, амінопохідні ізоалантолактону, серцеві глікозиди) і біля 30 лікарських препаратів, до яких входять “Піфламін”, “Гліфазин”, “Корглікон”, “Строфантин-Г”, “Алантон”, “Флаванобол” і деякі антибіотики (рис. 5). Встановлено інгібуючу активність ліпази розроблених нами нових лікарських форм – таблетованих препаратів кардіотонічної дії – “Корглікону” і “Строфантину-Г”, а також інгібуючу ліпазотропну дію препаратів, яка становить для “Піфламіну” на рівні 70%, “Гліфазину” – 60%, “Корглікону” – 75, 5%, “Строфантину Г” – 100%, і активізуючу дію на ліпазу препарату з анаболічною активністю “Флаваноболу”, який підвищує активність ліпази на 59%.

Показано, що ліпазотропна активність є однією зі складових механізму специфічної біологічної дії досліджуваних препаратів.

Вперше встановлено iнгiбуючу ліпазотропну активнiсть полiфенолiв рослинного походження – кумаринiв та флавоноїдiв і залежнiсть їх активностi вiд мiсця знаходження та замiщення гiдроксильних груп.

Вивчено залежність активності фурокумаринів від місця приєднання фуранового циклу до кумаринового ядра і від природи замісників в молекулі фурокумаринів і фурохромонів. Встановлено, що інгібуюча активність на ліпазу фурокумаринів і фурохромонів негативно корелює з антиоксидантною, мембраностабілізуючою, протизапальною і позитивно корелює з анаболізуючою активностями.

Досліджено ліпазотропну активність терпеноїдних речовин. Ефірні олії, які містять моноциклічні монотерпеноїди, є інгібіторами ліпази. Ефірні олії, які містять групу ароматичних терпеноїдів, в основному, пригнічують дію ліпази. Встановлено інгібуючу активність на ліпазу сесквітерпенових лактонів: евдесманолiдів оману та сiдача.