+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Автореферат
К-сть сторінок:
50
Мова:
Українська
4'. У ІЧ-спектрах речовин виявлено смуги поглинання карбонільної групи? -пірону, ароматичного кільця, гідроксильних груп. У 41 виявлено смугу при 2895см-1 (-ОСН3 група). У продуктах лужної деструкції сполук сплавленням з кристалічним КОН було знайдено для сполуки 21 флороглюцин та п-гідроксибензойну кислоту, для 30 – флороглюцин і 3, 4-диоксибензойну кислоту, для 41 – флороглюцин та ванілінову кислоту. Проба змішування сполуки 21 з вірогідним зразком кемпферолу, сполуки 30 зі зразком кверцетину, сполуки 41 зі зразком ізорамнетину не давали депресії температури плавлення. Сполуки 21 охарактеризовано як 3, 5, 7, 4'-тетрагідроксифлавон (кемпферол) ; 30 – як 3, 5, 7, 3', 4'-пентагідроксифлавон (кверцетин) ; 41 – як 3, 5, 7, 4ў-тетрагідрокси-3'-метоксифлавон (ізорамнетин).
С-глікозиди флавонів
Ізовітексин (Сапонаретин) (48). При хроматографуванні на папері речовина 48 виявляється у фільтрованому УФ-світлі у вигляді темної плями. Стійка до кислотного гідролізу 8-10% сірчаною кислотою і гідролізу за допомогою ферментів виноградного равлика. За молекулярною масою і результатом цианідинової реакції по Бріанту речовина 48 віднесена до глікозидів.
У ІЧ-спектрі виявляються ОН-групи, подвійні зв'язки ароматичної частини молекули. Методом УФ-спектроскопії з діагностичними реагентами виявлено вільні ОН-групи в 5, 7 та С-4' флавоноїдного ядра. Розщеплення йодистоводневою кислотою у середовищі оцтового ангідриду і фенолу приводить до утворення апігеніну 14 і D-глюкози. За даними ПМР-спектру у агліконовій частині глікозиду відсутній протон при С-6, що вказує на його заміщенність.
Речовина 48 ідентична 5, 7, 4'-тригідрокси-6- (С-D-глюкопіранозидо) -флавону або ізовітексину (сапонаретину).
Ізооррієнтин (Гомоорієнтин) (49). Речовина більш полярна ніж сапонаретин 48. Виявляється на хроматограмі у вигляді темної плями, стійка до ферментів виноградного равлика і кислотного гідролізу 8-10% сірчаною кислотою.
За молекулярною масою і результатами цианідинової реакції по Бріанту речовину віднесено до глікозидів.
В ІЧ-спектрі виявляються ОН-групи, ароматичні зв'язки. В УФ-спектрі речовини встановлено гідроксильні групи при С- 5, 7, 3', 4'-флавонового ядра. Для підтвердження С-глікозидної природи речовини 49 проведено розщеплення досліджуваного глікозиду йодистоводневою кислотою у середовищі оцтового ангідриду і рідкого фенолу. В продуктах реакції встановлено наявність лютеоліну і D-глюкози. На підставі даних ПМР-спектру виявлено, що у агліконі С-глікозиду відсутній протон при С-6, що вказує на його заміщенність.
За фізико-хімічними властивостями, продуктами перетворення, даними УФ-, ІЧ- і ПМР-спектрів речовина 49 ідентифікована як ізоорієнтин (гомоорієнтин) – 5, 7, 3', 4' – тетрагідрокси-6-С-D-глюкопіранозидофлавон.
Глікозиди кемпферолу
Трифолін (22), астрагалін (23), популнін (24) і афзелін (25). Дані хроматографії на папері, УФ-спектрів – свідчать, що ці сполуки є флавонолами. Речовини 22, 23, 25 є 3-глікозидами, що підтверджується пробою Хьорхаммера та стійкістю до лужного гідролізу протягом 3 годин. Гідроліз речовини (24) 0, 5% водним розчином лугу (25 хвилин) приводить до утворення аглікону і цукрового компоненту, що властиво для 7-моноглікозидів. Яскраво-жовте забарвлення плями речовини 24 на хроматограмі і величина Rf характерні для 7-глікозиду.
На підставі поведінки речовин в УФ-спектрі в присутності комплексоутворюючих та іонізуючих добавок доведено наявність вільних гідроксигруп у речовини 24 у положенні С-3 і С-5, у речовин 22, 23, 25 – у положенні С-5 і С-7. Кількісний гідроліз 5% сірчаною кислотою з виходом аглікону 63, 2% свідчить про монозидну природу речовин 22, 23, 24, 25. Ці дані підтверджуються ІЧ-спектром і продуктами ферментного гідролізу. Аглікони сполук були ідентифіковані як 3, 5, 7, 4ў-тетраоксифлавон (кемпферол).
Дані хроматографії на папері нейтралізованих гідролізатів, температура плавлення отриманих озазонів і відсутність депресії температури плавлення змішаної проби з вірогідними зразками вказують на те, що цукровою частиною глікозидів 23, 24 є D-глюкоза, 22 – D-галактоза, 25 – L-рамноза.
Таким чином, сполуку 24 ідентифіковано як 3, 5, 4'-три-гідрокси-7-О-b-D-глюкопіранозид флавону (популнін), 23 – як 5, 7, 4ў-тригідрокси-3-О-b-D-глюкопіранозид флавону (астрагалін), 22 – як 5, 7, 4ў -три-гідрокси-3-О-b-D-галактопіранозид флавону (трифолін), 25 – як 5, 7, 41-тригідрокси-3-О-?? -L-рамнопіранозид флавону (афзелін).
Нікотифлорин (26). Кемпферол-3-О-софорозид (27). Кемпферол-3, 7-О-диглюкозид. Речовини 26, 27, 28 в незначній кількості виділено з надземної частини астрагалів. В результаті кислотного гідролізу 2% сірчаною кислотою речовини 26 утворюється кемпферол, D-глюкоза і L-рамноза; речовин 27 і 28 – D-глюкоза. Ферментний гідроліз речовини 26 рамнодіастазою приводить до утворення кемпферолу і рутинози, 27 – до софорози, 28 – до D-глюкози.
Аналіз і порівняння фізико-хімічних властивостей виділених глікозидів 26, 27, 28 та достовірних зразків кемпферол-3-О-b-D-рутинозиду, кемпферол-3-О-софорозиду та кемпферол-3, 7-О-диглюкозиду довели їх ідентичність відповідно.
Робінін (29). Сполука 29 гідролізується 2% -им розчином сірчаної кислоти до аглікону кемпферолу 21 і цукрів D-глюкози і L-рамнози. Кількісний гідроліз дає 36% аглікону, що вказує на вміст у глікозиді трьох цукрових залишків. Відсутність зсуву максимуму смуги поглинання в УФ-спектрі глікозиду при додаванні ацетату натрію і хлориду алюмінію свідчить про заміщенність – ОН при С-3 і С-7. Для підтвердження отриманих даних проведено ферментний гідроліз рамнодіастазою, в результаті отримано кемпферол-7-О-?? -L-рамнозид і хроматографією на папері виявлено робінобіозу. При лужному гідролізі в гідролізаті були виявлено кемпферол-3-О-робінобіозид і L-рамноза.
На підставі отриманих даних і даних УФ-, ІЧ-, ПМР-спектрів речовину 29 ідентифіковано як кемпферол-3-О-? -робінобіозидо-7-О-? -L-рамнопіранозид або робінін.
Глікозиди кверцетину.
Кверцитрин (31) ; ізокверцитрин (32) та гіперозид (33) – жовті голчасті кристали. В УФ-спектрах сполук (31, 32 і 33) є два характерних максимуми (362, 255 нм та “плече”