Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Фармакогностичне дослідження рослин родин fabaceae, apiaceae, convallariaceae, asteraceae та перспективи їх використання в медицині

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
50
Мова: 
Українська
Оцінка: 

і їх глікозиди: астрагалін, трифолін, гіперозид, ізокверцитрин, рутин, ізорамнетин-3-глюкозид і нарцисин.

Дані сполуки визначають хімічний профіль роду. Специфічними ознаками є апігенін, космосиїн, цинарозид і дактилин. Нами було встановлено кореляційні зв'язки флавоноїдів насамперед з екотопом, а не з морфологічною будовою таксону. Визначену кореляцію між морфолого-екологічними та флавоноїдними ознаками використано для систематичного і цілеспрямованого пошуку конкретних БАР в роді Astragalus L.
Порівнюючи хімічні показники парної спорідненості та морфологічні ознаки хемотаксонів групи Bungeі: 452. A. bungeanus Boriss., 450. A. circassicus Grossh., 451. A. sevangensis Grossh. (ряд Onobrychoides Boriss.), 455. A. goknschaicus Grossh., 456. A. captiosus Boriss. (Fumosi Boriss.), які відрізняються між собою величиною бобів: у першого боби довші за чашечку, а в другому – менші, рівні або незначно довші, нами зроблено висновок про необхідність об'єднання рядів Onobrychoides Boriss. і Fumosi Boriss. в один ряд.
Дане дослідження ілюструє процес видоутворення у 452. A. bungeanus Boriss. в малих популяціях. Морфологічні і хімічні таксономічні відстані між таксонами роду великі, в середньому на рівні 17-23% (рис. 3). Низьку спорідненість між таксонами можна пояснити високим показником ендемічності, дискретністю ареалів видів.
Використовуючи елімінуючий відбір морфологічних, екологічних і хімічних ознак, виявлено кореляцію хімічного складу таксонів з екологічними умовами, життєвою формою існування і деякими морфологічними ознаками.
Рід Astragalus L. виробляє ряд флавоноїдних сполук, які представляють практичний інтерес для медицини. На основі таксономічного дослідження роду Астрагал розроблено методику цілеспрямованого ресурсознавчого пошуку таких цінних фармакологічних речовин, як робінін, нарцисин, ізорамнетин-3-глюкозид, рутин.
Робінін було виявлено в 14 видах роду, найбільше він розповсюджений серед видів підроду YII. Cercidothrix Bunge. Відмічено кореляцію робініну з життєвою формою рослин, скороченістю стебел або їх відсутністю.
Таким чином, пошук джерел робініну доцільно проводити серед рослин підроду Cercidothrix Bunge, а саме тих, які існують в аридних умовах і мають скорочений вегетаційний цикл розвитку. Чіткий зв'язок робініну у астрагалах з екологічними умовами існування, а вже потім з морфологічними ознаками астрагалів свідчить про адаптивне значення даного флавоноїду, який сприяє процесу пристосування до мінливих умов середовища і розширенню ареалів рослин. Наший висновок відповідає одному з положень хемосистематики про кореляційні зв'язки флавоноїдного складу рослин, в першу чергу, з екологічними умовами існування.
Відмічено кореляцію робініну з трифоліном і ізорамнетином. Астрагали, які продукують робінін, одночасно можуть синтезувати кемпферол, астрагалін, трифолін, рутин (рис. 4), а також в меншій мірі гіперозид, нікотифлорин і популнін.
Хеморесурсознавче дослідження флавоноїдів було проведено серед 22 видів астрагалів флори України. Для більшості українських таксонів характерні аридні умови існування. Таксони A. cicer, A. ponticus, A. asper, A. sulcatus, A. testiculatus і A. dolichophyllus поширилися в зону різнотравного степу, березняків, рідких лісів. Завдяки різноманітному флавоноїдному складу вони більш адаптовані до зміни середовища, мають поширений ареал і посунені в еволюційному розвитку.
Астрагали української групи виробляють понад 32 флавоноїдних сполук. Характерними ознаками є рутин (підроди Hypoglottis Bunge і Cercidothrix Bunge), кемпферол, астрагалін і кверцетин. Робінін виділено з 4 таксонів, які належать до підродів Caprinus Bunge, Hypoglottis Bunge i Cercidothrix Bunge. Найбільшу інформативну вагу (JPi) в українських таксонах мають космосиїн, апіїн, цинарозид, афзелін, кемпферол-3-софорозид, нікотифлорин, кемпферол-3, 7-диглюкопіранозид, кемпферол-7-рамнозид, кемпферол-3-рутинозил-7-рамнозид і кверцитрин. Астрагали флори Україні можуть бути цінним джерелом БАР.
Хеморесурсознавче дослідження в роді Astragalus L. на основі циклоартанів
Проведено хеморесурсознавче вивчення 22 видів роду Astragalus з використанням в якості маркерів 58 циклоартанів. В основі структури циклоартанів знаходиться 9, 19-цикло-3b, 5a-ланостанол. Основна стереоспецифічна різниця похідних циклоартану і стероїдів полягає у цис-сполученні кілець В/С, яке зумовлене наявністю 9, 19 – тричленного циклу.
Передумовою до хеморесурсознавчого дослідження роду Astragalus L. з використанням в якості хімічних ознак циклоартанів можна вважати високу біологічну активність деяких з них, що виявляють кардіотонічну, імуностимулюючу, протипухлинну, протизапальну та інші види дії. Циклосиверсиозиди F і D, які знайдено у дев'яти видах астрагалів, мають антивірусну, цитостатичну і гіпотензивну активність. Серед астрагалів найбільш розповсюджені циклосиверсигенін та його глікозиди. Різноманітними за циклоартановим складом є підроди І. Phaca (L.) Вunge, ІІ. Caprinus Вunge i YI. Calicophysa Вunge (рис. 5).
Хеморесурсознавчими дослідженнями виявлено кореляцію між життєвою формою існування, морфологічними особливостями та циклоартановим складом. Більшість ацетильованих циклоартанів міститься у A. sieversianus Pall. та A. penduliflorum Lam., які мають добре розвинуті високі стебла.
Наявність циклогалегігеніну у A. galegiformis L. (підрід І. Phaca) і A. falcatus Lam. (підрід YII. Cercidothrix), далекими за систематичним положенням, корелює з життєвою формою (багаторічні трави з розвинутими стеблами) і подібними умовами існування (субальпійські луки, широколистяні ліси).
У 12 українських видах астрагалів хроматографічно виявлено циклоартани. З A. galegiformis L., A. dasyanthus Pall. і вперше з A. cicer L. виділено циклоартани, які ідентифіковано порівнянням фізико-хімічних властивостей з автентичними зразками циклогалегігеніну, циклогалегінозиду А і циклогалегінозиду В, а також два циклоартани, структуру яких не встановлено, для них визначено деякі фізико-хімічні властивості.
Перспективними видами є A. basineri, A. sieversianus, A. penduliflorum Lam., A. glycyphyllus L. i A. quisqualis Bunge підроду ІІ. Caprinus, які містять в собі глікозиди циклосиверсигеніну, дазиантогеніну, квісвагеніну та циклоорбікогеніну, а також A. falcatus Lam, A. amarus Pall. i A. adsurgens Bunge підроду VII. Cercidothrix. З трагакантових астрагалів
Фото Капча