Фінансовий аналіз

Предмет:

Фінанси

Тип роботи:

Курс лекцій

К-сть сторінок:

109

Мова:

Українська

Оцінка:

justify;">а) змінну частину (створену за рахунок короткострокових зобов’язань);

б) постійну частину (створену за рахунок перманентного капіталу).

Рис. 8.1. Взаємозв’язок між статтями активу и пасиву балансу

Доцільно, щоб поточні активи наполовину були сформовані за рахунок вла-сного, а наполовину – за рахунок позикового капіталу. Нестача власного оборот-ного капіталу веде до збільшення змінної та зменшення постійної частини поточних активів, що свідчить про посилення фінансової залежності та нестійкості його положення.

Фінансова стійкість характеризується різними факторами внутрішнього та зовнішнього походження.

Внутрішні фактори фінансової стійкості:

1.галузева приналежність підприємства;

2.склад та структура продукції, послуг;

3.технічна організація виробництва й управління;

4.структура й динаміка витрат підприємства;

5.склад та структура активів підприємства і стратегія управління ними;

6.склад і структура прибутку, його розподіл;

7.кошти, що мобілізуються на ринку позикового капіталу (чим більше кош-тів може залучити підприємство, тим більше його фінансові можливості, а одно-часно й ризик).

Зовнішні фактори фінансової стійкості:

1.фаза економічного циклу національної економіки;

2.загальна політична та економічна стабільність;

3.платоспроможний попит населення;

4.пануюча в суспільстві техніка й технологія;

5.конкурентна боротьба;

6.податкова й кредитна політика держави;

7.інфляція та зміни курсів валют;

8.ступінь розвитку фінансового й страхового ринків;

9.налагодженість економічних зв’язків з контрагентами.

2. Аналіз абсолютних показників фінансової стійкості

Важливим показником фінансової стійкості підприємства є забезпеченість матеріальних оборотних активів (запасів) джерелами їхнього фінансування.

Для проведення оцінки фінансової стійкості можна скористатися балансо-вою моделлю:

F + Z + Rа = Cc + KТ + Kt + Ko + Rp,

де F – необоротні фонди;

Z – запаси та витрати;

Rа – грошові кошти та їх еквіваленти, дебіторська заборгованість та інші активи;

Cc – власний капітал;

KТ – довгострокові кредити й позики;

Kt – короткострокові кредити й позики;

Ko – позички, не погашені в строк;

Rp – кредиторська заборгованість та інші пасиви.

Враховуючи, що довгострокові кредити й позики спрямовуються переважно на фінансування основних засобів та капіталовкладень, перетворимо вихідну ба-лансову формулу:

Z + Rа = Cc + KТ + Kt + Ko + Rp – F ;

Z + Rа = [(Cc + KТ) – F] + [Kt + Ko + Rp].

Звідси можна зробити висновок, що при умові обмеження запасів і витрат Z величиною власних оборотних засобів Z ≤ (Cc + KТ) – F, буде виконуватися умова платоспроможності підприємства, тобто грошові кошти, їх еквіваленти та активні розрахунки (дебіторська заборгованість) покриють короткострокову заборгова-ність підприємства: Rа ≥ Kt + Ko + Rp.

Таким чином, співвідношення вартості матеріальних оборотних засобів і ве-личин власних та позикових джерел їхнього формування визначає фінансову стій-кість підприємства.

Показники, що характеризують джерела формування запасів:

1)наявність власних джерел формування запасів (Ec):

Ec = Cc – F;

2) наявність власних та довгострокових джерел формування запасів (EТ):

EТ = (Cc + КТ) – F;

3) загальна величина джерел формування запасів (EΣ):

EΣ = (Cc + КТ) – F + Kt;

На основі цих показників розраховуються показники забезпеченості запа-сів джерелами фінансування:

1) надлишок (+) або нестача (–) власних джерел формування запасів (±Ec):

±Ес = Ес – Z;

2) надлишок (+) або нестача (–) власних та довгострокових джерел форму-вання запасів (±EТ):

±ЕТ = ЕТ – Z;

3) надлишок (+) або нестача (–) загальної величини джерел формування за-пасів(±EΣ):

±EΣ = EΣ – Z.

Для визначення типу фінансової стійкості використовується трьохвимірний показник:

х1=±Ес,

х2=±ЕТ,

х3=±EΣ.

Функція S(x) визначається наступним чином:

У відповідності з забезпеченням запасів певними джерелами фінансування їхнього фінансування виділяють чотири типи фінансової стійкості.

Типи фінансової стійкості:

1)абсолютна стійкість: – для забезпечення запасів достатньо власних джерел коштів, платоспроможність гарантована (крайній тип);

2)нормальна стійкість: – для забезпечення запасів достатньо власних та довгострокових позикових джерел коштів, платоспроможність гаран-тована;

3)нестійкий стан: – для забезпечення запасів використовуються власні, довгострокові та короткострокові позикові джерела коштів, платоспромо-жність порушена, але може бути відновлена;

4)кризовий стан: – для забезпечення запасів недостатньо дже-рел їхнього формування, платоспроможність порушена, мають місце прострочені кредити, кредиторська заборгованість.

Додатково можна розрахувати запас стійкості фінансового стану підприємс-тва (днів):

де ВР – виручка від реалізації продукції (чиста).

Знання меж зміни джерел коштів для покриття вкладень капіталу у основні фонди чи запаси дозволяє генерувати такі потоки господарських операцій, які ве-дуть до покращення фінансового стану підприємства, до підвищення його фінан-сової стійкості.

3. Аналіз відносних показників фінансової стійкості

Більш