Форма державного устрою

 

 

з навчальної дисципліни «Теорія держави і права»

на тему «Форма державного устрою»

 

ВСТУП

1. Загальнотеоретична характеристика форм державного устрою

2. Унітарна держава

3. Федерація

4. Конфедерація

5. Імперія

6. Державний устрій України

Висновки

Список використаної літератури

 

Будь-яка держава – це єдність її сутності, змісту і форми. Щоб вона активно функціонувала, щоб якісно і злагоджено діяв її механізм, потрібна чітко організована державна влада. На думку відомого російського юриста й філософа І. А. Ільїна, форма держави є не «абстрактне поняття» і не «політична схема», байдужа до життя народу, а лад життя, організація влади народу. «Необхідно, щоб народ розумів свій життєвий лад, щоб він умів – саме «так» – організуватися, щоб він поважав закони цього ладу і вкладав свою волю в цю організацію».

Саме поняття державного адміністративно-територіального устрою характеризує одну із найважливіших ознак, без якої неможливе існування держави – її територію та організацію влади на цій підставі. На сьогоднішній день знання і розуміння територіальних устроїв різних держав є дуже важливим моментом при формуванні міжнародної політики будь-якої країни. Не менш важливою категорією є державний устрій для внутрішньої політики: для правильної організації влади в середині країни, ефективної взаємодії різних рівнів органів влади, збереження єдності та суверенітету держави.

Мета роботи: розкриття особливостей різних форм державного устрою, відзначення особливостей кожного типу держав, їх переваг і недоліків, та виявлення оптимальної для будь-якої країни світу форми державно-політичного устрою на сьогоднішній день.

Завдання роботи: 

• розкрити поняття “формa державного устрою” та дослідити його різновиди;
• особливості простої унітарної держави;
• ознаки та атрибути складної держави – федерації;
• виявити спільні та відмінні ознаки різних видів міждержавних об’єднань: конфедерації, імперії, унії, фузії, протекторату, співдружності;
• розкрити особливості та перспективи розвитку найбільшого міждержавного об’єднання у сучасній Європі – Європейського союзу.

Методи дослідження: у роботі використовується ряд літературних джерел, а саме матеріали взяті з тематичних підручників (підручники з теорії держави і права, навчальні посібники у запитаннях та відповідях Спілки юристів України та інші).

Предметом дослідження в даній курсовій роботі є форми державного устрою.

Курсова робота складається зі вступу, 6 розділів, висновків та списку використаної літератури.

Загальний обсяг курсової роботи становить 35 сторінок комп’ютерного тексту.

 

Державний устрій – це територіальна організація державної влади, поділ її на певні складові частини з метою найкращого управління суспільством, це взаємозв‘язок окремих складових частин держави між собою і її спільними вищими (центральними) державними органами. Для характеристики територіальної організації держави, організації державної влади з територіальним групуванням населення в юридичній літературі довгий час уживався, та й зараз використовується (особливо в роботах по теорії держави і права) термін «державний устрій». Він застосовується в неоднакових значеннях у повсякденній мові, політичній літературі, юридичних дослідженнях. У перших двох випадках йому надається, звичайно, дуже широке значення: мова йде про державний, а іноді і суспільний лад в цілому. У юридичній літературі мається на увазі лише устрій території держави, співвідношення держави як цілого з його складовими частинами. Це політико-територіальний розподіл (унітарна держава і федерація, національні й інші державні утворення – суб'єкти федерації: штати, султанати, землі, кантони й ін.), автономні утворення (автономні республіки, області й ін.) і адміністративно-територіальні одиниці (провінції, райони, округи і т. д.). Поняття форми державного устрою показує: з яких частин складається внутрішня структура держави; який правовий статус цих складових частин і характер їх співвідношення; як будуються відносини між центральними і місцевими державними органами; в якій формі виражаються інтереси кожної нації, що проживають на території країни. Наявність конкретної форми державного устрою у певній країні залежить від її історичних, економічних, демографічних, географічних та інших особливостей, а також від етнічних і культурних традицій. Під формою державного устрою розуміється структура державності. Тобто саме в категорії „форма державного устрою” знаходить вираження територіальний розподіл і структура держави, закріплення за ним визначеної території [1, с. 78]. Форма державного устрою – це елемент форми держави, який визначає територіальну організацію держави, спосіб поділу території держави на складові частини та характер їх взаємовідносин між собою і з державою в цілому. Внутрішній розподіл держави, правове становище її частин, їх взаємовідносини один з одним і з центральними органами влади охоплюються поняттям «територіальний устрій держави». Територіальний устрій – історичний результат тієї передумови держави, що сформувалася в результаті заміщення кровноспоріднених зв'язків із сусідськими й еволюціонувала в принцип поділу людей не по їхньому походженню, а по проживанню на визначеній території. Природно, що по тому же принципу повинні були будуватися і державні органи, що керують людьми. Форма державного устрою тісно пов’язана не тільки з публічною владою, але і з територіальною організацією населення. Вчасно і правильно вирішені питання державного устрою забезпечують стабільність держави, його плідне функціонування: навпаки, знайдені форми устрою держави, що не відповідають його характеру і завданням, можуть стати однією з причин його розпаду. Під формою державного yстрою мається на yвазі внyтрішня бyдова держави, її поділ на складові частини –