Формування музично-педагогічної культури майбутніх учителів початкових класів і музики

Виявивши сутність понять: культура, духовна культура, естетична культура, художня культура, музична культура, педагогічна культура, ми розглядаємо музично-педагогічну культуру вчителя як систему музично-педагогічних знань, умінь і навичок, яка виявляється в інтегруючій здатності здійснювати музичне навчання й виховання дітей на основі художньо-педагогiчного спілкування. Вона відображає змiст, обсяг, якiсть та системнiсть педагогiчних i музичних знань та умiнь, що дозволяють учителю повною мiрою реалiзувати свiй творчий потенцiал.

Музично-педагогічна культура вчителя розглядається нами як cкладне системно-динамічне утворення, в структурi якого ми видiляємо п'ять пiдсистем: мотивацiйну, iнформацiйну, операцiйну, оцiнну, комунiкативну, якi взаємозумовлюють одна одну. Умовне видiлення означених пiдсистем дозволяє простежити за формуванням музично-педагогiчної культури майбутнього вчителя.

Проблема підвищення ефективності та якості професiйної пiдготовки студентів може бути вирішена тільки шляхом удосконалення навчального процесу, яке здійснюється по лінії впровадження нових форм і методів, оптимізації змісту навчання та його гуманiзації. Ключем до вирішення цiєї проблеми, на наш погляд, є підпорядкування всієї діяльності викладачів і студентів досягненню загальної мети – формуванню музично-педагогічної культури майбутніх учителів.

У ходi констатуючого експерименту ми намагалися дослідити елементи розвитку музично-педагогічної культури у першокурсників на початковому етапі навчання. Тому програмою констатуючого експерименту передбачалось виявлення мiри залучення студентiв до музичного мистецтва, рiвня їх оцiнних суджень, особливостей реальної поведiнки в рiзних видах музичної діяльності, а також мотивації вибору професії як одного з компонентів музично-педагогічної культури вчителя.

Використовувалася комплексна методика, що включала індивідуальний і груповий методи опитування, анкетування, бесіду, звукову анкету, “концерт на замовлення”, педагогічне спостереження. Взаємно коригуючи і доповнюючи один одного, ці методи дозволили отримати достовірні дані про рівень музичної культури студентів-першокурсників, їх схильність до педагогічної діяльності, мотивацію вибору професії вчителя музики.

Рiвень сформованостi музично-педагогiчної культури студентів визначався за такими критеріями: мотивація вибору професії вчителя музики; ґрунтовність музично-педагогічних знань; емоційно-ціннісне ставлення до явищ музичного мистецтва, до музично-педагогічної діяльності; уміння сприймати, інтерпретувати й виконувати музику; уміння художньо-педагогічного спілкування з учнями у музично-освітній діяльності.

Аналіз результатів констатуючого дослідження дав змогу виділити рівні сформованості музично-педагогічної культури майбутніх учителів музики початкових класів.

До відносно високого рівня, згідно розроблених показників, нами не було віднесено жодного студента.

До середнього рівня віднесено 27, 2% студентів. Цей рівень характеризується задовільним загальним і музичним розвитком студентів, фрагментарністю знань про музичне мистецтво, поверховістю художньо-образного мислення та оцінних суджень, задовільною виконавською підготовкою, елементарною мотивацією вибору професії вчителя музики, володінням досить емоційною й образною мовою.

Початковий рівень показали 72, 8% студентів, що виявилось у поверховості знань про мистецтво, збідненості й невиразності мови, елементарній оцінці музичних творів, інертності в набутті знань, заниженому інтересі до музики, слабкому володінні інструментом, відсутності мотивації вибору професії вчителя музики, низькою зацікавленістю музично-педагогічною діяльністю.

Проведене констатуюче дослiдження пiдтвердило, що студенти виявляють значний iнтерес до музичного мистецтва, беруть участь у рiзних формах музичної дiяльностi, але в цiлому їх загальнокультурний рiвень недостатнiй. Залучення студентiв до цiнностей музичної культури носить фрагментарний характер, їх смаки в основному орiєнтованi на розважальну музику. Студенти самi усвiдомлюють свою непiдготовленiсть до сприймання мистецтва. Як і передбачалось, на початковому етапі навчання першокурсники виявляли лише елементи музично-педагогічної культури, пов’язані насамперед з більш-менш усвідомленою або навіть елементарною мотивацією щодо вибору професії вчителя музики. Ця мотивація здебільшого визначається інтересом до музичного мистецтва, значно менше – інтересом до педагогічної діяльності, до спілкування з дітьми. Все це вказує на необхiднiсть розробки ефективних заходiв щодо вдосконалення роботи по формуванню музично-педагогiчної культури майбутнiх учителiв в умовах навчально-виховного процесу педагогiчного вузу.

У другому роздiлi – «Експериментальне дослiдження процесу формування музично-педагогiчної культури майбутнiх учителiв музики початкових класiв» – висвiтлено методику та змiст формуючого експерименту, обгрунтовано критерiї сформованостi музично-педагогiчної культури, здiйснено аналiз результатiв експериментальної роботи.

В основу формуючої дослiдно-експериментальної роботи було покладено методику, розроблену на основі дидактичної моделi процесу формування музично-педагогiчної культури вчителя, яка включає обґрунтування мети, структури i змiсту професiйної пiдготовки, систему навчальних завдань, форми й методи органiзацiї музично-навчальної дiяльностi та здiйснення контролю за рiвнем сформованостi музично-педагогiчної культури за розробленими критерiями. Суть внесених змін до усталеної дидактичної моделi професійної підготовки студентів полягає у спрямованості цього процесу на формування музично-педагогічної культури; у визначенні його сутнісної основи – художньо-педагогічного спілкування; в постановці завдань, пов’язаних з вихованням музично-педагогічної культури студентів; формуванням усвідомленого та діяльно-практичного ставлення до музично-педагогічної діяльності, ціннісного ставлення до явищ музичного мистецтва та професії вчителя музики; у цілісному формуванні музично-педагогічної культури, на відміну від вивчення окремо психолого-педагогічних та музичних дисциплін; в опорі на методи художньо-педагогічного спілкування, активізації музично-педагогічної діяльності, моделювання педагогічних ситуацій.

В обґрунтуванні нашої дидактичної моделі, ми виходили з таких концептуальних положень:

- метою професiйної пiдготовки майбутнього вчителя музики є формування його музично-педагогiчної культури як iнтегруючої здатностi до музично-освiтньої дiяльностi в школi;

– основою формування музично-педагогічної культури є художньо-педагогічне спілкування, яке має пiдпорядковуватись законам художньої логiки, мати естетичну природу й спрямовуватися на створення ситуацій колективного переживання й осмислення музичних творiв. Відтак формування музично-педагогiчної культури майбутнього вчителя – це насамперед формування культури художньо-педагогiчного спiлкування, яка дозволяє йому самореалiзуватись у