Формування музично-педагогічної культури майбутніх учителів початкових класів і музики

- процес формування музично-педагогiчної культури має бути цiлiсним, тобто мiж предметами, якi забезпечують професiйну пiдготовку, повинна iснувати внутрiшня єднiсть, а музично-теоретичнi та виконавськi дисциплiни повиннi мати педагогiчну спрямованість.

З означеної мети випливають завдання формування музично-педагогічної культури, які розкривають різні аспекти включення студентів до процесу оволодіння музичною культурою. Їх системнiсть визначається охопленням емоцiйної, рацiональної та дiяльно-практичної сфер особистостi. Ми видiляємо такi основнi завдання:

1) формування емоцiйно-ціннісного ставлення до музики та педагогiчної професiї;

2) формування осмисленого ставлення до оволодiння музичними та педагогiчними знаннями i вмiннями при засвоєннi художнiх цiнностей в необхiдному й достатньому для вчителя обсязi; педагогiчнiй iнтерпретацiї музичних вражень i знань у контекстi конкретного уроку музики;

3) формування вмiнь здiйснювати музично-педагогiчну дiяльнiсть у всiх можливих формах навчально-практичної роботи.

Компонентами змісту професійної підготовки майбутнього вчителя музики є: а) система знань про музичне мистецтво та види музичної дiяльностi; б) музично-педагогiчнi знання; уміння й навички, що виявляються в творчій навчальній діяльності й тiсно пов’язані між собою; в) досвiд естетичного емоційно-ціннісного ставлення особистості до явищ музичного мистецтва та світу в цілому.

Нами було окреслено коло проблем, вирiшення яких мало сприяти оптимiзацiї професiйної пiдготовки майбутнiх учителiв музики. Серед найважливiших видiлено: проблема цiлiсностi процесу формування музично-педагогiчної культури вчителя; проблема формування культури спiлкування як основи пiдготовки до професiйної дiяльностi; проблема повноцiнної музичної освіти студентiв, що включає засвоєння музикознавчих знань та умiнь, розвиток художньо-творчих здiбностей, формування оцiнного ставлення до явищ музичного мистецтва, виховання художнiх смакiв, виконавської майстерностi в достатньому для загального розвитку особистостi вчителя й викладання музики обсязi, що забезпечував би повноцiнну музично-освiтню роботу в школi.

Основними методами формуючого експерименту були: метод активiзацiї естетичної дiяльностi (В. Г. Бутенко) ; метод художньо-педагогiчного спiлкування (О. Я. Ростовський) ; метод моделювання педагогiчних ситуацiй; метод цiлеспрямованого педагогiчного впливу; методи спостереження, бесiди, коментування, аналiзу виступiв студентiв на академконцертах та проведених ними уроків музики. У ходi експериментальної роботи здiйснювався аналiз музично-естетичних знань, умiнь i навичок студентiв за допомогою спостереження за їх дiяльнiстю в процесi навчання; анкетування, а також обробка одержаних результатiв дослiдження.

В основу формування музично-педагогічної культури майбутніх учителів початкових класів і музики було покладено художньо-педагогічне спілкування, яке розглядається як основа, суть та інтегруючий метод музичного виховання дітей. Основа – тому, що спілкування пронизує всю діяльність вчителя й учнів на уроці, суть – тому, що спілкування виступає засобом передачі форм культури й суспільного досвіду, метод – оскільки концентрує виховні та емоційно-естетичні способи впливу. Концентрація уваги на вміннях художньо-педагогічного спілкування на основі виконавської, музично-освітньої та педагогічної діяльності сприяє формуванню музично-педагогічної культури майбутніх учителів.

Дослідно-експериментальну роботу було розподілено на два етапи. Протягом І – V семестрів здійснювалося теоретичне навчання, інтенсивне накопичення музично-теоретичних знань, виконавських умінь і починалося вивчення методики музичного виховання. Це перший етап формування музично-педагогічної культури студентів.

Другий етап (VI – X семестр) характеризувався практичним використанням у школі набутих знань, умінь і навичок, а також усвідомленою зміною мотивації вибору професії.

На кожному етапі ставилися завдання, які забезпечували розвиток музичного сприймання; формування в студентів музично-педагогічних знань, умінь і навичок, діяльно-практичного ставлення до музично-педагогічної діяльності, ціннісного ставлення до явищ музичного мистецтва та професії вчителя музики, що дозволило простежити динаміку становлення їхньої музично-педагогічної культури.

Проведена експериментальна робота підтвердила припущення щодо залежності ефективності формування музично-педагогічної культури майбутніх учителів початкових класів і музики від таких умов, як формування мотиваційної сфери студентів; організація доцільної навчально-виконавської діяльності; розвиток емоційно-ціннісного ставлення студентів до явищ музичної культури; створення ситуацій творчої самореалізації та самовираження у навчальному процесі; оволодіння студентами засобами й уміннями художньо-педагогічного спілкування з дітьми; формування й розвиток навичок педагогічної інтерпретації навчального матеріалу; закріплення набутих професійних знань, умінь і навичок у ході навчально-педагогічної практики.

Дослідно-експериментальна робота показала ефективність запропонованої методики навчання, про що свідчить зіставлення результатів констатуючого дослідження та формування музично-педагогічної культури на І та ІІ її етапах (див. таблицю 1).

Розглядаючи динаміку розвитку музично-педагогічної культури, відзначимо якісні зміни у її компонентах наприкінці дослідно-експериментальної роботи. Проведене дослідження показало ефективність обраних шляхів підготовки майбутніх учителів музики початкових класів в умовах додаткової спеціалізації та підтвердило гіпотезу дослідження.

 

 

1. Музично-педагогiчна культура вчителя – складова частина його духовної культури. Це система музичних і педагогічних знань, умінь і навичок, яка виявляється в iнтегруючій здатності здiйснювати музичне навчання й виховання учнiв на основi дiяльностi художньо-педагогiчного спiлкування. Показником рiвня розвитку музично-педагогiчної культури є якiсть музично-педагогiчної дiяльностi й багатство художньо-естетичної свiдомостi вчителя.

2. Формування музично-педагогічної культури – це тривалий і складний процес, який вимагає розв’язання багатьох педагогічних проблем, серед яких чільне місце посідають проблема гуманізації професійної підготовки майбутнього вчителя; проблема педагогічної спрямованості музично-теоретичної та виконавської підготовки; проблема формування умінь художньо-педагогічного спілкування; проблема розвитку художньо-творчих здібностей, проблема впровадження нових технологій педагогічної освіти. Ключем до вирішення цих проблем є підпорядкування діяльності викладачів і студентів досягненню загальної мети – формуванню музично-педагогічної культури майбутніх учителів.

3. У структурi музично-педагогiчної культури вчителя видiляються мотивацiйна, iнформацiйна, операцiйна, оцiнна, комунiкативна пiдсистеми, якi взаємозумовлюють одна одну. Умовне видiлення