Формування та функціонування нових словотворчих елементів англійської мови

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

УДК: 802. 0 – 541. 1

 

ЄНІКЄЄВА САНІЯ МАРАТІВНА

 

 

Спеціальність: 10. 02. 04 – германські мови

 

 

Харків – 1999

 

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі теорії англійської мови Запорізького державного університету Міністерства освіти України. 

Науковий керівник – кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри теорії та практики перекладу Запорізького державного університету ЗАЦНИЙ ЮРІЙ АНТОНОВИЧ.

Офіційні опоненти – доктор філологічних наук, професор ШВАЧКО СВІТЛАНА ОЛЕКСІЇВНА  завідувач кафедри перекладу Сумського державного університету; кандидат філологічних наук, доцент АНДРЄЕВА ОЛЬГА ПЕТРІВНА завідувач секції іноземних мов кафедри гуманітарних дисциплін Харківського інституту мистецтв ім. І.П. Котляревського.

Провідна установа – Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, кафедра теорії та практики перекладу германських мов, Міністерство освіти України, м. Київ

 

 

Незважаючи на наявність праць, які тією чи іншою мірою cтосуються афіксального словотворення англійської мови, багато проблем ще залишаються недослідженими. Відсутність студій, в яких була б цілеспрямовано досліджена проблема формування, становлення нових словотворчих засобів англійської мови, в яких би вивчалися шляхи поповнення арсеналу дериваційних засобів за рахунок одиниць інших рівнів мови, теоретично обґрунтовувалася б закономірність таких трансформацій (теорія словотворчих елементів перехідного характеру), зумовлює актуальність нашого дослідження. Звернення до даної теми викликане також новизною досліджуваного матеріалу, недостатньою розробленістю проблеми ролі нових дериваційних засобів у процесі словотворення, відсутністю комплексного дослідження словотворчих засобів англійської мови. 

Об'єктом безпосереднього аналізу стали 72 нових словотворчих елемента, за допомогою яких на сучасному етапі активно утворюються похідні лексичні одиниці. Крім елементів, що поповнили арсенал дериваційних засобів англійської мови у 70-90-ті роки, ми також розглядаємо словотворчі елементи, що виникли у попередні десятиліття, однак стали продуктивними в зазначений період. 

Основним матеріалом нашого дослідження стали 1350 неологізмів 80 – 90-х років, створених за допомогою нових (за формою або за змістом) словотворчих формантів. Джерелом фактичного матеріалу, а також прикладів, що ілюструють функціонування нових словотворчих елементів у мові, послужили словники та довідники неологізмів, англомовні періодичні видання 80-90-х років. Використання таких джерел, як преса обумовлене оперативністю її мовного реагування на всі зміни в житті суспільства. 

Основною метою дослідження є встановлення джерел, шляхів та механізму формування нових словотворчих елементів, а також вивчення особливостей їх функціонування у складі неологізмів. Мета роботи зумовлює вирішення конкретних завдань: 

-уточнення основних понять та термінів словотворення; 

- розробка системи критеріїв визначення словотворчого статусу морфем; 

-виявлення особливостей словотворчих елементів перехідного характеру (напівафіксів) ; 

-вивчення механізму створення нових дериваційних засобів шляхом формантизації вільних форм; 

-розкриття механізму створення нових дериваційних засобів шляхом фрагментації слів; 

-аналіз іншомовних та внутрішньомовних запозичень як джерел виникнення нових словотворчих елементів англійської мови; 

-інвентаризація нових словотворчих елементів, характеристика особливостей їх формування та функціонування у складі інновацій. 

Вирішення поставлених завдань здійснювалося шляхом поєднання ономасіологічного та семасіологічного підходів, поєднанням методів лінгвістичного та соціолінгвістичного аналізу, а саме: лексикографічного, компонентного, контекстуального, структурно-словотворчого, а також елементів статистичного аналізу, методу кореляції соціальних явищ з інноваційними мовними, зокрема, зі словотворчими явищами та процесами. Вивчення об'єкта здійснювалося, головним чином, в синхронії, проте в окремих випадках ми зверталися і до діахронічного (етимологічного) аналізу дериватів. 

Наукова новизна проведеного дослідження полягає, насамперед, в тому, що вперше здійснюється спроба системного дослідження шляхів та способів, механізму формування нових словотворчих елементів англійської мови, визначаються певні тенденції розвитку афіксальної системи англійської мови на матеріалі тих лексичних одиниць, які ще не знайшли відбиття у лексикографічних виданнях англійської мови. 

 Теоретична цінність даного дослідження визначається певним вкладом у подальшу розробку теорії словотворення, особливо афіксального. Була вироблена система критеріїв виділення напівафіксів як перехідної групи словотворчих засобів. З метою більш повного та адекватного відбиття тих мовних процесів, котрі відбуваються в області словотворення, впроваджені такі терміни, як “функціональні омоніми”, “формантизація”, “фрагментація”, а також уточнені значення деяких загальноприйнятих термінів, таких, наприклад, як “десемантизація”, “напівафікс”, або “словотворчий елемент перехідного характеру”. Визначені основні напрямки розвитку афіксального словотворення в цілому і арсеналу дериваційних засобів англійської мови зокрема. Розкрита роль таких мовних процесів, як формантизація вільних форм і фрагментація слів, які складають основу утворення нових дериваційних засобів. 

 Практична цінність роботи полягає у можливості використання матеріалів дослідження при укладанні навчальних посібників та методичних рекомендацій, довідників лексикографічного характеру. Представлений у роботі мовний матеріал може знайти використання у практиці викладання англійської мови, в теоретичних курсах лексикології, стилістики, перекладу, в спецкурсах з неології, словотвору, соціальної лінгвістики. 

 Особистий внесок здобувача полягає у визначенні джерел виникнення та шляхів формування нових словотворчих елементів англійської мови, у комплексно-системному дослідженні лінгвістичних механізмів їх утворення та особливостей їх функціонування у складі лексичних інновацій. 

Положення, що виносяться на захист: 

1.Формування нових словотворчих елементів здійснюється, головним чином, двома шляхами: формантизацією лексичних одиниць та фрагментацією слів. Виключно важливу роль у процесі формування нових дериваційних засобів та нових словотворчих моделей відіграє словотворення за аналогією. 

2. Слово