Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Формування та функціонування нових словотворчих елементів англійської мови

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
24
Мова: 
Українська
Оцінка: 

від ступеня десемантизації форманту: чим більше узагальнене його значення, тим активніше він бере участь у створенні нових похідних одиниць. Висока частотність напівафіксальних похідних сприяє закріпленню тієї або іншої моделі у свідомості інформантів, створенню нових слів за аналогією і подальшому узагальненню семантики форманту. 

-Дослідження механізму утворення нових дериваційних засобів свідчить, що формування таких елементів здійснюється, головним чином, двома шляхами: формантизацією та фрагментацією лексичних одиниць. Було встановлено, що збагачення словникового складу спричинює певні зміни у словотворчій системі, удосконалення арсеналу дериваційних засобів відбувається безпосередньо у процесі розвитку словникового складу. Двобічний зв’язок між словотворчими та лексичними інноваціями виявляється в тому, що лексичні інновації можуть створювати умови для формування словотворчих інновацій, а останні, в свою чергу, створюють потенціал для виникнення лексичних інновацій і так далі. 
-Між різними способами словотвору існує діалектичний зв'язок. Між словоскладанням та афіксацією, а також між телескопією та афіксацією немає чітко накреслених, “непорушних кордонів”. Відомо, що у свій час словоскладання послужило базою для розвитку афіксації та формуванню інвентаря словотворчих морфем. Телескопія, в свою чергу, створює умови для переходу фрагментів слів, що входять до архітектоніки телескопійних одиниць, до розряду словотворчих елементів. 
-У процесі історичного розвитку деякі вільні, кореневі морфеми, які спочатку функціонують у складі складних слів, поступово перетворюються у зв'язані афіксальні, цей шлях створення нових дериваційних засобів ми назвали формантизацією лексичних одиниць. 
-Основою для утворення нових дериваційних засобів англійської мови служить також фрагментація слів, при якій не вся вільна коренева морфема, а лише її частина перетворюється у словотворчий елемент. Утворення таких дериваційних засобів відбувається головним чином трьома шляхами: 1) через телескопію; 2) через скорочення слова; 3) через вільний поділ слова на псевдоморфеми. 
-Виключно важливу роль при утворені нових словотворчих елементів відіграє словотворення за аналогією. Використання одного з компонентів слова (компонента складного слова або телескопійної одиниці, вільно виділеної зі складу слова морфеми, скороченої форми слова) в якості словотворчого форманта можна вважати типовим явищем в сучасній англійській мові. Компонент слова поступово перестає співвідноситися з вихідною лексемою та утворює в сполученні з вихідними основами нові лексичні одиниці (за аналогією з вихідним словом), відносячи одержані одиниці до того ж класу понять, що і вихідне слово. 
-Окрім виділених нами традиційних способів створення нових дериваційних засобів – фрагментації та формантизації слів – існують також специфічні випадки створення нових дериваційних засобів. Серед таких специфічних способів можна назвати, по-перше, перетворення у словотворчі елементи цілих фраз, по-друге, утворення препозитивних формантів із постпозитивних елементів шляхом інверсії дієслівно-постпозитивного сполучення та перетворення його у префіксальне похідне слово. Слід окремо виділити створення нових семантичних варіантів відомих афіксів, тобто коли словотворчий елемент є новим не за формою, а за змістом. Нове семантичне наповнення словотворчих елементів супроводжується також і розширенням їх словотворчих можливостей, саме тому такі нові варіанти існуючих афіксів ми називаємо словотворчо-семантичними варіантами. 
-Процес створення нових дериваційних засобів, як правило, має комплексний характер і визначити однозначно шлях формування тієї або іншої афіксальної морфеми не уявляється можливим. Тому до розгляду кожного словотворчого елементу слід підходити індивідуально, всебічно вивчаючи усі словотворчі процеси та механізми, що беруть участь у формуванні певного дериваційного елементу. 
-Джерелами виникнення нових дериваційних засобів слугують, головним чином, іншомовні та внутрішньомовні запозичення, при цьому останні являють собою результат взаємодії різних національних варіантів та різних функціонально-стилістичних підсистем. В умовах існування та взаємозбагачення різних варіантів англійської мови важливу роль відіграють міжваріантні запозичення, при цьому американський варіант виступає основним постачальником як нових лексичних одиниць, так і нових словотворчих засобів. 
-В останні десятиліття активно діє тенденція до демократизації мови, яка в значній мірі впливає на розвиток специфічних тенденцій у словотворенні. Вона зумовлює розширення сфери діяльності певних способів словотвору, словотвірних можливостей окремих дериваційних елементів, дає можливість більш широкого використання в літературній нормі стилістично-знижених елементів та моделей лексичної деривації. 
 
Основні положення дисертації відображені в таких публікаціях:
 
1.Запозичені лексичні одиниці як джерело формування нових словотворчих елементів англійської мови// Придніпровський науковий вісник. – Дніпропетровськ, 1998. – № 119 (186). – С. 1-5. 
2.Пополнение арсенала деривационных средств английского языка путем формантизации свободных форм// Придніпровський науковий вісник. – Дніпропетровськ, 1998. – № 17 (84). – С. 7-20. 
3.Телескопія як основа утворення нових дериваційних засобів англійської мови// Вісник Запорізького державного університету. – Запоріжжя, 1998. – №1 – С. 46-48. 
4.Фрагментация слова как основа создания новых деривационных средств английского языка// Придніпровський науковий вісник. – Дніпропетровськ, 1997. – № 33 (44). – С. 20-25. 
5.Підвищення мовної компетенції студентів в процесі ознайомлення з новими словотворчими елементами англійської мови // Лінгво-методичні аспекти викладання іноземних мов. – Коломия: Вік, 1997. – С. 86-89. 
6.Компьютеризация и новые аффиксы английского языка. – Запорожье, 1996. -12 с. – Рус. – Деп. в ДНТБ України 18. 06. 1996 р., № 1478 – Ук 96. 
 
Єнікєєва С.М. – Формування і функціонування нових словотворчих елементів англійської мови. – Рукопис. 
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10. 02. 04 – германські мови. – Харківський державний університет, Харків, 1999. 
Дисертацію присвячено дослідженню проблеми формування нових словотворчих засобів англійської мови, вивченню джерел та шляхів утворення нових засобів деривації. Визначено особливий статус словотворчих елементів перехідного характеру (напівафіксів) ; розроблено систему критеріїв виділення словотворчих елементів перехідного характеру. 
Встановлено основні шляхи утворення нових дериваційних засобів: формантизація та фрагментація лексичних одиниць (остання здійснюється через телескопію, скорочення слова, поділ слова на псевдоморфеми). Розглянуто іншомовні та внутрішньомовні запозичення як джерела виникнення нових словотворчих елементів. 
Наведено результати інвентаризації формантів, що поповнили словотворчу систему англійської мови в 70-90-ті роки ХХ сторіччя. 
Ключові слова: словотворчий засіб, деривація, формант, словотворчий елемент перехідного характеру, телескопія, псевдоморфема, формантизація лексичних одиниць, фрагментація слів, словотворчий статус. 
 
Еникеева С.М. – Формирование и функционирование новых словообразовательных элементов английского языка. – Рукопись. 
Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10. 02. 04. – германские языки. – Харьковский государственный университет, Харьков, 1999. 
Диссертация посвящена исследованию проблемы формирования новых словообразовательных элементов английского языка, изучению источников и путей создания новых средств деривации. 
Определен особый статус словообразовательных элементов переходного характера, разработана система критериев выделения таких словообразовательных элементов. 
Установлены основные пути создания новых словообразовательных средств: формантизация и фрагментация лексических единиц. Под формантизацией следует понимать процесс перехода самостоятельных лексических единиц в разряд деривационных средств языка. Данный процесс сопровождается обязательными (функциональными, семантическими) и факультативными (фонетическими, орфографическими) изменениями. Деривационные средства, созданные путем формантизации свободных форм, в основном, относятся к категории полуаффиксов, поскольку они соотносятся по форме и семантике со свободными коррелятами. При этом тождественные по форме и близкие по семантике разноуровневые языковые единицы сосуществуют параллельно, образуя своеобразные пары – функциональные омонимы. 
Фрагментация представляет собой процесс создания деривационных средств, при котором не все слово, а лишь его часть (фрагмент) переходит в разряд словообразовательных средств. Создание деривационных средств фрагментарного характера происходит, в основном, тремя путями: 
1) через телескопию, когда элемент, входящий в архитектонику телескопной единицы, начинает функционировать в качестве словообразовательного форманта; 2) через сокращение полной формы слова и использование созданного таким образом отрезка в качестве аффиксальной морфемы; 3) через произвольное деление слова на ложные морфемы (псевдоморфемы), при котором одна из таких морфем используется как деривационное средство в процессе дальнейшего словопроизводства. 
В работе находит подтверждение положение о том, что словообразование по аналогии с конкретным словом является основным в процессе формирования новых деривационных средств и новых словообразовательных моделей, поскольку в результате создания целого ряда новых лексических единиц по образцу конкретного слова (сложного или воспринимаемого носителями языка как сложное, хотя на самом деле таковым не являющееся), неизменный компонент этого слова превращается в высокочастотный, формируется новая модель с постоянным компонентом, который фактически выполняет функцию словообразовательного форманта и может со временем эволюционировать в полноценный аффикс. 
Исключительно важную роль в процессе потери тождества между словообразовательным формантом и его свободным коррелятом играет семантический аспект. Среди типичных процессов семантических изменений и семантической эволюции, которые имеют место при создании словообразовательных средств путем формантизации, выделены 1) сужение (специализация) значения словообразовательного элемента по сравнению со значением свободного коррелята; 2) перенос значения. В случаях, когда новые словообразовательные элементы создаются на основе морфемизации фрагментов лексем, происходит абсорбция фрагментами значений лексем, частями которых они являются. В дальнейшем словообразовательный элемент фрагментарного характера может функционировать в языке будучи семантическим эквивалентом лексемы, частью которой он является, может также эволюционировать в сторону расширения или сужения значения словообразовательного форманта. 
Установлено, что источником возникновения новых деривационных средств служат, в основном, иноязычные и внутриязыковые заимствования, при этом последние представляют собой результат зваимообогащения систем разных национальных вариантов и разных функционально-стилистических слоев английского языка. 
Представлены результаты инвентаризации формантов, пополнивших словообразовательную систему английского языка в 70 – 90-е годы ХХ века. На основе сочетания функционального, этимологического, семантического, структурного и других видов анализа проводится комплексное исследование 72 словообразовательных элементов, с помощью которых на современном этапе развития языка активно создаются производные лексические единицы. 
 Ключевые слова: словообразовательное средство, деривация, формант, словообразовательный элемент переходного характера, телескопия, псевдоморфема, формантизация лексических единиц, фрагментация слов, словообразовательный статус, функциональные омонимы. 
 
Yenikeyeva S. M. Formation and Functioning of New Derivative Elements In English. – Manuscript. 
 Dissertation for Candidate of Science degree in philology (speciality 10. 02. 04. – Germanic languages), the Kharkov State University, Kharkov, 1999. 
 This dissertation deals with the problem of new English word-formation affixes. The sources and ways of formation of the English derivative affixes are the subject of our special study. 
 This study is concerned with the determination of the particular status of the English word-formation elements of transitional character and elaboration of the system of criteria for their determination. 
 It was proved that the main ways of creation of new English derivational elements are formantization and fragmentation of lexical units. The latter is based on the telescopy, contraction of words and division of words into false morphemes. There determined the main sources of creation of the English formants. 
Тhe glossary of the new word-formation elements, which emerged in the English language in the 1970-s – 1990-s, is also presented in the dissertation. 
Key words: derivative elements, word-formation affixes, formant, word-formation elements of transitional character, telescopy, false morpheme, formantization, fragmentation.
Фото Капча