Формування та функціонування нових словотворчих елементів англійської мови

Утворення нових дериваційних засобів відбувається, в основному, двома шляхами: через фрагментацію та формантизацію вільних форм. Під формантизацією або словотворчою морфемізацією вільних форм слід розуміти процес переходу самостійних лексичних одиниць до розряду дериваційних засобів англійської мови. Цей процес супроводжується обов'язковими (функціональними і семантичними) та факультативними (фонетичними та орфографічними) змінами. 

Вивчаючи проблему утворення нових афіксів із самостійних слів, ми встановили, що саме семантичний аспект є найбільш важливим в процесі втрати тотожності між самостійною лексичною одиницею та компонентом складного слова, а також у процесі подальшого розвитку останнього у словотворчий формант. Шлях семантичної диференціації є найбільш поширеним у зв'язку з тим, що збільшення серійності утворень з однаковим компонентом сприяє його десемантизації (під котрою слід розуміти “семантичну деіндивідуалізацію”, зміну значення вихідної лексеми у бік його типізації та стандартизації), уніфікації відносин між компонентами морфологічної структури складного слова та розвитку у цього компонента категоріального значення. 

 Наприклад, створення цілого ряду похідних складних слів з компонентом -friendly привело до втрати цим елементом конкретно-індивідуальної семантики та поступовим набуттям ним стандартного, типізованого (притаманного цілому класу слів, створених за допомогою даного елемента) значення, тобто до еволюції цього елемента з компоненту складного слова у словотворчий формант. Крім семантичних перебудов, даний словотворчий елемент зазнав також структурних змін на основі процесу спрощення. Словотворчий елемент -friendly сприймається носіями мови як єдина та неподільна словотворча морфема, що виникла в результаті тісної спайки (фузії) компонентів friend + ly. Таким чином, незважаючи на те, що з точки зору морфемного складу ця мовна одиниця є поліморфемною, вона функціонує у мові як монема (одноморфемна одиниця). 

Виходячи з важливості семантичного критерію для якісної оцінки різнорівневих мовних одиниць (слово / словотворчий елемент), необхідно зазначити, що наявність будь-якої ознаки “деіндивідуалізації” лексичного значення елементу, поряд із здатністю останнього утворювати цілі ряди похідних слів, в котрих цей елемент виступає в узагальненому, типізованому, стандартному значенні, свідчать про перехід лексичної одиниці до розряду дериваційних засобів. 

Дериваційні засоби, створені шляхом формантизації вільних форм, в основному належать до категорії напівафіксів, оскільки вони співвідносяться за формою та семантикою зі своїми вільними корелятами, при цьому тотожні за формою та близькі за семантикою різнорівневі мовні одиниці співіснують в мові паралельно, утворюючи своєрідні пари – функціональні омоніми. 

Утворення нових слів в сучасній англійській мові відбувається не тільки у відповідності до існуючих в ньому словотворчих моделей, але і за аналогією до конкретних слів. Саме аналогічний спосіб словотвору є основним у процесі формування нових дериваційних засобів. У результаті утворення цілого ряду нових лексичних одиниць за зразком складного слова (або слова, яке сприймається інформантами як складне) незмінний компонент цього слова перетворюється у високочастотний, виникає нова модель з постійним компонентом. Такий компонент згодом починає виконувати функцію словотворчого форманта і надалі може стати повновартісним афіксом у випадку його десемантизації. 

Утворення дериваційних засобів, коли не все слово, а лише його частина (фрагмент) переходить до розряду словотворчих елементів, називається фрагментацією. Утворення нових дериваційних засобів за рахунок фрагментів лексем відбувається, головним чином, трьома шляхами: 

-через телескопію, коли елемент, що входить до архітектоніки телескопійного утворення, перетворюється у словотворчий формант; 

-через скорочення повної форми слова та використання створеного таким чином мовного відрізку як афіксальної морфеми; 

-через довільний поділ слова на псевдоморфеми, при якому одна з таких морфем використовується як дериваційний засіб в процесі подальшого словотворення. 

Як і у випадку утворення нових дериваційних засобів шляхом формантизації вільних форм, виключно важливу роль при утворенні нових формантів шляхом фрагментації грає аналогічне словотворення. У результаті утворення серії слів за аналогією з телескопійним утворенням компонент, що повторюється, починає виконувати функцію словотворчого елемента. При широкому вживанні одного з компонентів телескопійного слова як дериваційного засобу відбувається його ізоляція від вихідного слова: він перестає корелювати з вихідною лексемою, набуває значення, що формується на базі семантики похідних слів з цим компонентом, і утворює в сполученні з вихідними основами нові слова за аналогією до вже існуючих у мові одноструктурних лексичних одиниць. 

Щодо визначення критеріїв, що дозволяють відрізняти словотворчі форманти від “уламків” телескопійних слів, то ми вважаємо, що у випадку, коли компонент телескопійної лексичної одиниці (-aholic, -nomics, -tel, -thon) бере участь у створенні великої кількості слів, то його слід розглядати як словотворчий афікс. По-перше, телескопійні одиниці не утворюють словотворчих рядів, бо то є прерогативою афіксального словотвору. По-друге, використання “уламку” телескопійного слова для утворення дериваційних рядів сприяє формуванню у нього стандартного, типізованого значення, що також є характерною ознакою афіксації. 

Виникнення нових словотворчих елементів може відбуватися також в результаті утворення нових слів за аналогією до слова-зразка, яке, якщо навіть є одноморфемним, однак може бути поділене на псевдоморфеми. Одна з таких морфем за своєю здатністю сполучатися з багатьма основами, за узагальненістю свого значення наближається до афіксів. Типовим семантичним процесом, який має місце у випадках створення дериваційних елементів з фрагментів слів, слід вважати абсорбування фрагментом значення вихідного слова – бази фрагментації. 

Джерелом виникнення