Фотохромна антисептика анастомозів у комплексі хірургічного лікування хворих на обтураційну непрохідність товстої кишки

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

ГУЦ СЕРГІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ

 

УДК: 616. 14-007. 64 -089-085 615. 33

 

Фотохромна антисептика анастомозів у комплексі хірургічного лікування хворих на обтураційну непрохідність товстої кишки

 

14. 01.03. – ХІРУРГІЯ

 

АВТОРЕФЕРАТ

на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

 

Харків – 2002

 

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Харківському державному медичному університеті МОЗ України.

НАУКОВИЙ КЕРІВНИК: доктор медичних наук, професор БОЙКО Валерій Володимирович – директор Інституту загальної та невідкладної хірургії АМН України, м Харків, завідувач кафедри госпітальної хірургії ХДМУ МОЗ України.

ОФІЦІЙНІ ОПОНЕНТИ: ДАЦЕНКО Борис Макарович, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри хірургії та проктології Харківської медичної академії післядипломної освіти.

ХВОРОСТОВ Євген Дмитрович, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри хірургії факультету фундаментальної медицини Харківського державного університету.

ПРОВІДНА УСТАНОВА: Київська медична академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика МОЗ України, кафедра хірургії. (м. Київ, вул. Дорогожицького, 9).

Захист дисертації відбудеться “08”листопада 2002 року о 1330 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64. 600. 02 при Харківському державному медичному університеті МОЗ України (61022, м. Харків, проспект Леніна 4, т 43-07-26).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного медичного університету (61022, м. Харків, проспект Леніна 4).

Автореферат розісланий “07”жовтня 2002 року

 

 

Актуальність теми. Проблема хірургічного лікування обтураційної непрохідності товстої кишки (ОНТК) пухлинного генезу відноситься до однієї з найбільш важливих, постійно вивчаємих проблем, яка вивчаються протягом багатьох десятиріч, тоді ж як захворюваність на рак товстої кишки (РТК) за останній час постійно зростає і тепер виходить на третє місце в структурі онкологічних захворювань (В. М. Моісєєнко, 1998, Я. Шпарік, 1998). В Україні відзначена чітка тенденція до збільшення захворюваності. Так, у 1997 році було вперше виявлено 8 604 хворих на рак ободової кишки (5, 4% усіх злоякісних пухлин) і 7 575 пацієнтів із раком прямої кишки (4, 8%). Це склало 17, 0 і 15, 0 випадків на 100 тисяч населення, відповідно. Разом узята захворюваність на рак ободової і прямої кишок в Україні займає третє місце [Шелигін Ю. А., 1997]. При цьому в 70 – 80% випадків пухлина локалізується в лівій половині ободової та прямої кишках [Книш В. І., 1997].

Як результат підвищення рівня захворюваності населення РТК не зменшується і кількість ускладнених форм РТК, серед яких частіше інших (10 – 60%) зустрічається ОНТК [Бондар Г. В., 1990, Книш В. І., 1997]. Традиційна хірургічна тактика передбачає виконання, у разі екстренного оперативного втручання, травматичної радикальної операції, що закінчується, частіше всього, інвалідизацією хворого. Найбільше поширена операція типу Гартмана, при виконанні якої усувається непрохідність і видаляється пухлина, проте операція закінчується виведенням протиприродного заднього проходу на передню черевну стінку. На жаль, результати хірургічного лікування хворих даної категорії залишаються незадовільними. Так, тільки післяопераційна летальність складає 30 – 60% [Алієв С. А., 1997, Топузова Е. Г., 1989, Champault G., 1983].

Одним з показників ефективності хірургічного лікування ОНТК пухлинного генезу є безпосередні результати – кількість різного роду ускладнень та пов'язана з ними післяопераційна летальність. Кількість післяопераційних ускладнень при ОНТК пухлинного генезу складає від 12 до 65%, а показник післяопераційної летальності досягає 16 – 40% [Доценко А. П., 1989, Rovato P. E., 1990]. Не можна не відзначити, що провідну роль у структурі післяопераційних ускладнень відіграють гнійно-септичні ускладнення, які часто приводять до летальних випадків у ранньому післяопераційному періоді. Кількість післяопераційних гнійно-септичних ускладнень після операцій із приводу ОНТК пухлинного генезу досягає 55 – 60% і в останній час не має тенденції до зниження [Книш В. І., 1997].

Таким чином, лікування хворих з ОНТК пухлинного генезу, у зв'язку з незадовільними результатами, є актуальною й до кінця невирішеною проблемою. Поліпшення результатів удосконаленням тільки хірургічного лікування є мало перспективним, що змушує шукати нові шляхи проведення комплексного лікування обтураційної непрохідності товстої кишки пухлинного генезу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проведено згідно з планом науково-дослідної роботи Харківського державного медичного університету “Ускладнення після оперативних утручань на органах черевної порожнини” (№ державної реєстрації 01980002620). На підставі виконаних досліджень, які виконано, автором запропоновано та впроваджено методи своєчасної діагностики та попередження виникнення ускладнень при хірургічному лікуванні хворих з обтураційною непрохідністю товстої кишки пухлинного генезу.

Мета дослідження. Розробка та впровадження системи заходів, які дозволяють знизити кількість післяопераційних ускладнень, у тому числі гнійно-септичних, у хворих на обтураційну непрохідністю товстої кишки пухлинного генезу, індивідуалізувати підходи до лікування хворих даної категорії шляхом впровадження відомих та розроблених нами методів профілактики і лікування ускладнень, зменшити післяопераційну летальність. Задачі:

1. Вивчити кількість та причини появи післяопераційних гнійно-септичних ускладнень у хворих на ОНТК пухлинного генезу.

2. Розробити метод фотохромної антисептики операційного поля (зон накладення анастомозу та колостоми) і визначити його ефективність in vitro та в клініці.

3. Вивчити переважаючий мікробний спектр у зоні накладення анастомозу та запліднення даними мікроорганізмами кишкової стінки як до, так і після застосування методу фотохромної антисептики.

4.