Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Фотохромна антисептика анастомозів у комплексі хірургічного лікування хворих на обтураційну непрохідність товстої кишки

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
24
Мова: 
Українська
Оцінка: 

кишки на відстані 1, 5 – 2 см проксимальніше й дистальніше від лінії швів розчином 1% метиленового синього під дією монохроматичного світла протягом 3 хвилин. Потім виконувалося накладення другого ряду швів задньої губи й першого ряду швів передньої губи анастомозу, після чого процес обробки анастомозу за методом фотохромної антисептики повторювався ще раз. Формування анастомозу закінчувалося накладенням другого ряду швів передньої губи анастомозу. При накладенні протиприродного заднього проходу виведену ділянку товстої кишки та окружаючий його жировий шар оброблялись розчином 1% метиленового синього під дією монохроматичного світла протягом 3 хвилин.

У ранньому післяопераційному періоді у хворих, яким була виконана операція з накладенням протиприродного заднього проходу, ділянка колостоми оброблялася методом фотохромної антисептики кожен день протягом перших двох – трьох діб з моменту операції.
При локалізації пухлини в ректосігмоідному відділі товстої кишки, у верхньоампулярному та середньоампулярному відділах прямої кишки формування анастомозу виконувалось за розробленою методикою. Після мобілізації і резекції ураженого відділу товстої кишки, проводилося скелетування ділянок приводної та відвідної кишок протягом 3, 5 – 3 см. На відвідній частині кишки, на відстані приблизно 3 см від її краю, накладували чотири підтримуючі лігатури (передня, задня та дві бокові). У привідну частину кишки заводився зонд, розробленої конструкції. Привідна частина кишки прошивається безперервно по її краю та зав'язується на зонді наглухо. Дистальний кінець зонду проводиться у відвідний відділ кишки й виводиться крізь анальне кільце з використанням зажиму або під контролем пальця. Перший ряд швів накладається при заведенні привідного відділу кишки у відвідний на глибину приблизно 1 см, потім при проведенні зонду перший ряд швів занурюється у відвідний відділ. При цьому проходе ввертання (інвагінація) стінки відвідного відділу кишки приблизно на 2 см в середину. Другий ряд швів у числі чотирьох формується з раніш накладених підтримуючих лігатур. У залежності від рівня анастомозу він може мати як ретроперітоніальне розташування, так і знаходитися, безпосередньо, й у черевній порожнині. Зовні зонд фіксується до шкіри лігатурою. На 6 – 8 добу після операції, зона фіксації зонду до кишки некротизується й відторгається, після зняття лігатури зі шкіри зонд самостійно виходить з просвіту кишки.
Усім хворим основної та контрольної груп було проведено оперативні втручання. Характер операцій залежав від локалізації пухлини та ступеня непрохідності (Табл. 3 і 4).
 
Таблиця 3
Характер оперативних втручань у хворих із частковою та хронічною ОНТК пухлинного генезу
 
Таблиця 4
Характер оперативних втручань у хворих на гостру ОНТК пухлинного генезу
 
Повторні оперативні втручання в ранньому післяопераційному періоді знадобилися у 2 (2, 6%) пацієнтів контрольної групи.
За результатами застосування розробленого комплексного підходу до лікування хворих на ОНТК пухлинного генезу, проведено аналіз результатів лікування хворих в основній та контрольній групах, який засновується на порівнянні показників післяопераційної летальності та кількості й характеру ускладнень. В основній групі помер 1 (1, 3%) пацієнт, у контрольній – 4 (5, 2%). Післяопераційні ускладнення виявлені у 9 (11, 5%) пацієнтів основної групи і у 18 (23, 8%) пацієнтів контрольної групи. При чому ускладнення гнійно-септичного характеру склали 6, 4% в основній групі, а в контрольній – 18, 4%. Варто відзначити, що в основній групі неспроможності анастомозу не було.
Таким чином, запропонований нами комплексний підхід до лікування хворих на ОНТК пухлинного генезу, із застосуванням розроблених методу фотохромної антисептики для профілактики неспроможності анастомозу та загоєння параколостомічної ділянки, способу формування колоректального анастомозу та використання при цьому зонду оригінальної конструкції, призначення оптимальних схем антибіотикотерапії відповідно до виділених видів мікроорганізмів у кожного хворого дозволяє знизити частоту нагноєння параколостомічної ділянки на 7, 9%, нагноєння післяопераційних ран на 1, 6%, виключити неспроможність анастомозу і в знизити загальну кількість післяопераційних гнійно-септичних ускладнень з 18, 4% до 6, 4%.
 
ВИСНОВКИ
 
Обтураційна непрохідність товстої кишки пухлинного генезу є однією з найбільш тяжких форм патології органів черевної порожнини, яка супроводжується, за нашими даними, великим числом післяопераційних ускладнень 18, 4% та високою летальністю 5, 2%.
Метод фотохромної антисептики у хворих з обтураційною непрохідністю товстої кишки пухлинного генезу являється діючим методом профілактики нагноєння параколостомічної ділянки та неспроможності анастомозу.
Розроблений спосіб формування міжкишкового анастомозу з використанням зонду оригінальної конструкції дозволяє попередити його неспроможність та рубцеву деформацію, а використання при цьому методу фотохромної антисептики забезпечує його надійний антибактеріальний захист.
Покращенню своєчасної діагностики та індивідуалізації методів лікування у хворих з обтураційною непрохідністю товстої кишки пухлинного генезу відповідають розроблені і впроваджені алгоритми діагностики та лікування хворих даної категорії.
Упровадження методу фотохромної антисептики та способу формування анастомозу в комплексі хірургічного лікування хворих на обтураційну непрохідність товстої кишки пухлинного генезу дозволило знизити число післяопераційних гнійно-септичних ускладнень з 18, 4% до 6, 4%, летальність з 5, 2% до 1, 3%.
 
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
 
Застосування в комплексі хірургічного лікування хворих на рак товстої кишки, ускладнений обтураційною непрохідністю різного ступеня, з метою зниження кількості гнійно-септичних ускладнень, нового методу фотохромної антисептики, а являє собою обробку анастомозу або ділянки протиприродного заднього проходу 1% розчином метиленового синього в розведенні 1: 25, з послідуючим впливом на
Фото Капча