Фотохромна антисептика анастомозів у комплексі хірургічного лікування хворих на обтураційну непрохідність товстої кишки

5. Провести порівняльну оцінку ефективності існуючих та запропонованих методів профілактики гнійно-септичних ускладнень у хворих на ОНТК пухлинного генезу шляхом вивчення результатів лікування в основній та контрольній групах.

Об’єкт дослідження – хворі на обтураційну непрохідність товстої кишки пухлинного генезу.

Предмет дослідження – мікробіологічний стан товстої кишки в разі її непрохідності як причина післяопераційних гнійно-септичних ускладнень, способи профілактики післяопераційних гнійно-септичних ускладнень, способи накладення та захисту анастомозів.

Методи дослідження. Для вирішення задач, що були поставлені, використовувався клінічний метод оцінки об’єктивного стану хворого, динамічне спостереження. З додаткових методів використовували ректороманоскопію, колоноскопією з визначенням морфологічної структури пухлини, рентгенологічні методи, УЗІ та ін.

Ідентифікацію мікрофлори проводили шляхом вивчення морфологічних, культуральних та біохімічних якостей, а також чутливості до антибіотиків.

Кількісну оцінку мікрофлори в досліджуваному матеріалі проводили за методом Гоулда або методом десятиразових розведень (для анаеробних мікроорганізмів). Вивчення чутливості визначених мікроорганізмів до антибіотиків проводили методом дифузії в агар із застосуванням стандартних комерційних дисків (Московське виробниче об’єднання медичних препаратів “Мосмедпрепарати” ім. Карпова), а також дисків фірми “Hehst Merion Russel”. Визначення чутливості анаеробних мікроорганізмів проводили методом елюції з дисків в напіврідкому тіогліколевому середовищі. Пограничні концентрації антибіотиків розраховували відповідно до рекомендацій Міжнародного комітету з клінічних лабораторних стандартів.

Усі мікробіологічні дослідження проведені на базі Інституту мікробіології і імунології ім. І. І. Мечнікова АМН України, разом із співробітниками лабораторії клінічної мікробіології (зав. лабораторією – к. б. н. В. Ф. Дьяченко), за що їм приносимо велику подяку.

Наукова новизна отриманих результатів.

1. Проведено аналіз лікування ОНТК пухлинного генезу традиційними методами, виявлені основні причини незадовільних результатів.

2. Розроблено метод фотохромної антисептики в зоні накладення анастомозу та колостоми, і визначена його ефективність in vitro та в клініці.

3. Вивчено переважаючий мікробний спектр у зоні накладення анастомозу і запліднення даними мікроорганізмами кишкової стінки як до, так і після застосування методу фотохромної антисептики.

4. Розроблені й впровадженні діагностичний та лікувальний алгоритми у хворих з ОНТК пухлинного генезу.

5. В процесі дослідження нами розроблено принципово новий спосіб формування колоректального анастомозу в умовах ОНТК пухлинного генезу.

6. Проведено порівняльну оцінку ефективності існуючих та запропонованих методів профілактики гнійно-септичних ускладнень у хворих на ОНТК пухлинного генезу шляхом вивчення результатів лікування в основній та контрольній групах.

Практичне значення отриманих результатів. У практику хірургічних стаціонарів впроваджено розроблений нами комплексний підхід до лікування хворих на ОНТК пухлинного генезу, який включає в себе застосування: розробленого нами способу формування колоректального анастомозу при застосуванні зонда оригінальної конструкції; метода фотохромної антисептики для профілактики неспроможності міжкишкового сполучення та нагноєння параколостомічної ділянки; застосування оптимальних схем антибактеріальної терапії, з урахуванням чутливості визначених збудників гнійно-септичних процесів до основних груп антибактеріальних препаратів.

Розроблена лікувально-діагностична програма, яка впроваджена в клінічну практику Інституту загальної та невідкладної хірургії АМН України, та в роботу абдомінального відділення Харківського обласного клінічного онкологічного диспансеру.

Особистий внесок здобувача. У процесі виконання дисертації автор самостійно відбирав ти проводив аналіз літератури, запропонував мету й розробив програму дослідження. Автором особисто проаналізовані результати хірургічного лікування 78 хворих на ОНТК пухлинного генезу. Більше ніж половина оперативних втручань виконана автором самостійно або безпосередньо з його участю. Відбір матеріалу для мікробіологічних досліджень проведено особисто автором. Автор самостійно статистично обробив отриманні результати, провів їх аналіз. Усі положення та висновки, які винесені до захисту, розроблені автором.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації були представлені на Х з'їзді онкологів України (м. Ялта 2001). Дисертаційна робота доповідалася на засіданні кафедри госпітальної хірургії Харківського державного медичного університету 18. 06. 2001 р.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 6 наукових праць, з них 2 у виданнях, затверджених ВАК, 1 у вигляді доповіді до з'їзду в науковому збірнику. Отримано 3 позитивних рішення на видачу патенту на винахід за темою дисертації (Пат. № 40970 А, 42517 А, 47670 А).

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, 3 розділів огляду літератури, опису матеріалів та методів дослідження, результатів власних досліджень і розробленого комплексного підходу до лікування хворих досліджуваної категорії, оцінки ефективності розробленої тактики (2 розділи), висновків, практичних рекомендацій, переліку використаної літератури. Дисертаційна робота викладена на 145 сторінках машинописного тексту, містить 15 таблиць та проілюстрована 15 малюнками, що складає 8 сторінок. Перелік використаної літератури містить 290 джерел, у тому числі 185 джерел вітчизняних авторів та країн СНД і 105 джерел зарубіжних авторів, що складає 29 сторінок.

 

 

Матеріали та методи. Для оптимізації результатів хірургічного лікування ОНТК пухлинного генезу проведений аналіз 154 випадків лікування хворих на рак ободової та прямої кишок, ускладненого обтураційною непрохідністю різного ступеню. Ці хворі розділені на дві групи. І групу склали 76 хворих на ОНТК пухлинного генезу, які були оперовані в абдомінальному відділенні ХОКОД в період з 1997 по 1999 рік. Ці хворі склали контрольну групу. ІІ група – 78 хворих на ОНТК пухлинного генезу, оперовані в абдомінальному відділенні ХОКОД з використанням розробленого комплексного підходу до лікування даної категорії пацієнтів.

Виявлено основні причини незадовільних безпосередніх результатів лікування хворих з ОНТК