Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Генеза ідеї національної держави як форми універсально-загальної організації людства

Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
15
Мова: 
Українська
Оцінка: 

у сфері міжнаціональних відносин, які визначені Конституцією України, Декларацією про державний суверенітет України, Актом проголошення незалежності України, Декларацією прав національностей України та Законом України «Про національні меншини в Україні». Сучасне українське суспільство є поліетнічним, про що свідчать дані перепису населення в 2001 р., згідно з якими на території України проживає більше 130 національностей і народностей, із яких найбільше українців (77, 8%). Тому, виходячи із зазначених нормативно-правових документів та визнаючи органічну єдність прав людини й прав національностей, Україна гарантує всім громадянам держави незалежно від їх національного походження рівні політичні, економічні, соціальні й культурні права, підтримку національної самосвідомості та самовизначення у формах, які не створюють загрози територіальній цілісності й соборності України. У зв’язку із цим українська держава має послідовно дотримуватися цивілізованих методів регулювання міжетнічних відносин і діяти в напрямі конституційного закріплення державної політики у сфері етнонаціональних відносин; сприяти розвитку законодавства, яке б створювало ефективні процедури та гарантії захисту прав та інтересів корінних народів, національних меншин, створення ефективних контрольних інститутів і механізмів (як державних, включаючи парламентські, так і незалежних громадських) за дотриманням цих законів; сприяти приєднанню України до всіх міжнародних договорів і угод, які регламентують права людини; здійснювати допуск на свою територію міжнародних експертів для оцінки ситуації в галузі прав людини.

Варто зазначити, що сутність, пріоритети, засади, основні напрями, а також механізми реалізації етнонаціональної політики, згідно з Конституцією України та чинними міжнародними договорами, закладені в проекті Закону України «Про Концепцію державної етнонаціональної політики України», який знаходиться на розгляді у Верховній Раді України [15].
Цей документ розглядає державну етнонаціональну політику України як систему заходів держави, спрямованих на задоволення потреб української нації, представників інших етносів, корінних народів і національних меншин, які є складовими частинами українського суспільства.
Важливою умовою становлення сучасної національної держави в Україні є дотримання принципів етнічної толерантності й міжетнічної інтеграції.
Ефективна реалізація толерантної державної політики в Україні неможлива без правової регламентації прав людини, корінних народів і національних меншин. Пріорітетним є те, щоб кожна людина, громада, нація усвідомлювали й поважали багатокультурний характер людського співтовариства, адже толерантність є передумовою миру й демократії.
Міжетнічна інтеграція є тим процесом, який має забезпечити утворення в Україні сучасної нації як поліетнічної спільноти, об’єднаної спільною історичною долею, державною мовою й інститутом громадянства.
До основних сприятливих чинників успішної міжетнічної інтеграції в сучасній Україні
В. Трощинський відносить такі: активна участь України в міжнародному співробітництві, зокрема врахування основних правових аспектів і практичного досвіду щодо вирішення етнічних проблем; позитивний історичний досвід вирішення міжетнічних проблем (період УНР, доби УРСР та сучасний етап національного державотворення після проголошення в 1991 р. незалежності) ; невідокремленість безпеки й добробуту як етнічної більшості, так і всіх етнічних меншин в Україні; відсутність в українському суспільстві міжетнічних суперечностей, які не можна було б вирішити мирним шляхом.
З відродженням держави Україна почався новий період в історії нашого народу, адже, здобувши незалежність, Україна отримала можливість безпосереднього спілкування з іншими державами, стала суб’єктом міжнародного життя, включилася в глобальні процеси.
Тому в сучасних умовах під час здійснення державної етнонаціональної політики треба приділити значну увага формуванню атмосфери толерантності, взаєморозуміння та взаємодії представників різних етнічних груп; рішучій протидії будь-яким проявам ксенофобії, агресивного націоналізму, антисемітизму, нетерпимості й дискримінації на національному ґрунті.
Для ефективної реалізації такої концепції етнонаціональної політики потрібна цілеспрямована діяльність національно-культурних товариств, відповідних державних відомств, утвердження в журналістському середовищі стандартів політичної коректності під час висвітлення проблематики міжнаціональних відносин. Разом із тим потрібно посилити юридичну відповідальність осіб, які розпалюють міжнаціональну ворожнечу [15].
Проведений аналіз є підставою для висновку про те, що національна держава є універсально – загальною організацією суспільної влади. Це зумовлюється тим, що основними засадами сучасної теоретичної концепції національної держави є такі: виважена й толерантна політика у сфері етнонаціональних відносин, завдяки якій забезпечується рівність як етнічної більшості, так і всіх етнонаціональних спільнот у поліетнічному суспільстві; основною метою діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування є міжетнічна інтеграція всіх національних спільнот, які проживають на території країни, їх консолідація в єдину політичну націю за принципом громадянства; дієвий демократичний державно-правовий механізм захисту національної безпеки, національної самобутності й демократичних стандартів прав людини, народу, нації та національних меншин; активна участь держави в міжнародному співробітництві в контексті збереження й захисту національно-державних інтересів.
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
 
  1. Національна держава: національний і наднаціональний виміри / Ю. Римаренко, В. Ігнатов, С. Римаренко, Л. Шкляр та ін. ; за ред. Ю. Римаренка. – К. ; Донецьк: Ін-т держави і права НАН України, 1998. – 255 с.
  2. Таран Ю. Національні держави в сучасному світі [Електронний ресурс] / Юрий Таран. – 14 мая 2004 года. – Режим доступу: http: //dialogs. org. ua/project_ua_full. php? m_id=1055
  3. Світова та вітчизняна етнодержавницька думка. (У персоналіях) : [монографічне дослідження] / [авт. кол. : Ю. Римаренко – керівник, А. Філонов – відп. секретар]. – К. ; Донецьк: Донецький ін-т внутрішніх справ, 1997. – 320 с.
  4. Картунов О. Національна держава / О. Картунов // Етнонаціональний розвиток України. Терміни, визначення, персоналії / відп. редактори Ю. І. Римаренко, І. Ф. Курас. – К., 1993. - С. 364-366.
  5. Дністрянський М. С. Типологія держав світу за етнонаціональним складом населення та характером територіальних етнополітичних відносин / М. С. Дністрянський // Український географічний журнал. – 2002. – № 4. – С. 46-49.
  6. Колодій А. Ф. Національний вимір суспільного життя / А. Ф. Колодій. – Львів: Асторлябія. – 2008. – 368 с.
  7. Політологія: терміни, поняття, персоналії, схеми, таблиці: навчальний посібник [для студентів] / [укл. : В. М. Піча, Н. М. Хома]; наукова редакція В. М. Пічі. – К. : «Каравела», Львів: «Новий світ – 2000», 2001. – 320 с.
  8. Кельман М. С. Загальна теорія держави і права: підручник / М. С. Кельман, О. Г. Мурашин. – К. : Кондор, 2006. – 477 с.
  9. Бочковський О. І. Вступ до націології / О. І. Бочковський. – Мюнхен, 1991-1992. – 338 с.
  10. Політологія. Кн. Перша: Політика і суспільство. Кн. друга: Держава і суспільство / [А. Колодій, В. Харченко, Л. Климанська, Я. Космина]. – Київ: Ельга-Н, Ніка-Центр, 2000. – 584 с.
  11. Стецюк П. Україна як національна держава: конституційно-правова характеристика [Електронний ресурс] / Петро Стецюк. – Режим доступу: http: //www. lawyer. org. ua/? d=318&i=&w=r
  12. Токар Л. Національна держава – і мета, і покликання / Леонід Токар // Віче. – 2006. – № 3-4. – С. 40-42.
  13. Блинов А. С. Национальное государство в условиях глобализации: контуры построения политико-правовой модели формирующегося глобального порядка / А. С. Блинов. – М. : МАКС Пресс, 2003. – 149 с.
  14. Коршук Р. М. Національна держава: основні підходи до трактування / Р. М. Коршук // Альманах. Філософські проблеми гуманітарних наук. – 2010. – № 17. – С. 166-172.
  15. Про Концепцію державної етнонаціональної політики України: Проект Закону України від 06. 06. 2005 р. № 7615 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //gska2. rada. gov. ua/pls/zweb_n/webproc4_1? pf3511=34110

 

 
Фото Капча