Геодезичні роботи у землевпорядкуванні

При оновленні карт прийомами мензульної зйомки за основу приймають тільки штрихові копії виготовлені на креслярському або фотографічному папері, а також на лавсані і діаконті. Вибір технології камерального виправлення змісту карти за допомогою аерознімків і основи, на яку будуть наносити ці виправлення, залежить від характеру місцевості і кількості змін, які відбулись на ній.

Вибрана технологія і організація робіт повинні давати можливість при найменших затратах праці, часу і засобів одержати карти, які задовольняють вимогам інструкції щодо оновлення карт.

 

11. Старіння планів (карт) та періоди їх оновлення.

Плани і карти відображають ситуацію на місцевості, яка склалася на час виконання знімальних робіт, тому з часом вони старіють і тим значніше це старіння, чим більше часу минає з моменту знімання.

Старіння планів і карт обумовлено наступними причинами:

безперервною зміною вигляду земної поверхні, що залежить більшою мірою від діяльності людини, ніж від природних явищ;

підвищенням вимог до їхньої точності, детальності, повноти, змісту та оформлення у зв'язку з науково-технічним прогресом.

У результаті здійснення господарських заходів на території сільськогосподарського підприємства можуть відбуватися зміни:

а) у розмірах і конфігурації землекористувань та контурів угідь, пов’язаних із трансформацією, вилученням і відведенням земель;

б) в якісному стані угідь у зв'язку з проведенням меліоративних, агротехнічних та інших заходів;

в) у складі категорій земель і категорій землекористувачів;

г) у розмірах території внаслідок зміни адміністративних меж.

Ступінь старіння сільськогосподарських планів і карт необхідно визначати, головним чином із погляду вартості виконання робіт з коригування та оновлення карт, при цьому вартість коригування залежатиме від:

ступеня старіння плану (карти) ;

способу коригування – наземним способом чи за допомогою аерофотознімання;

виду плану, який коригують, складеного способом наземного знімання або аерофотознімання (штрихового плану чи фотоплану) ;

категорії складності місцевості, яку знімають.

Вартість коригування встановлюють переважно за обсягами польових робіт, але вона завжди вища при наземному способі, ніж при використанні аерознімків. Обсяг польових робіт у свою чергу визначається довжиною контурів, які знімають, довжиною знімальних ходів, які прокладають з метою знімання змін, що відбулися. Тому основним показником старіння планів (карт) є зіставлення сум довжин знімальних контурів і нанесених на план l та суми довжин усіх контурів на момент знімання L:

Крім обчислення вартості робіт з коригування плану цей показник найоб'єктивніше й однозначно відображає фактичний обсяг виконаної роботи. Однак він нерідко потребує проведення картометричної роботи. Тому для визначення обсягу робіт з коригування використовують інший показник, який є відношенням площі контурів р, що змінилися, до площі всіх контурів Р, зображених на плані, який дає можливість перевести його в показник λ:

Наведена залежність між показниками старіння дає змогу використовувати їх у різних випадках за наявності інформації про зміну контурів і площ сільськогосподарських угідь, представленої в графічному або статистичному вигляді.

Із кожним роком приріст відсотка старіння поступово зменшується і до моменту оновлення планів, тобто до 8-15 років, становлять 30-80%.

 

12. Точність і способи корегування планів.

Найзручніше коригувати штрихові плани, виготовлені на прозорих пластичних матеріалах. Плани, складені на такій основі, практично не деформуються, з них швидко й просто видаляється все непотрібне, застаріле, легко наносяться нові контури та об'єкти за результатами знімання.

Зі складеного на пластику плану простими засобами виготовляють копії, необхідні для польової роботи з коригування або для збереження ситуації на момент знімання. Так само просто виготовляють копії з відкоригованого плану. Тому при замовленні на виконання знімальних робіт поряд з основною продукцією у вигляді фотопланів чи штрихових планів на твердій основі слід передбачати копії штрихових планів на пластику, які при використання планів повинні відігравати чергової карти.

При відсутності планів на пластику коригують фотокопії (репродукції) з накреслених фотопланів або інші планово-картографічні матеріали, виготовлені на жорсткій основі:

штрихові плани;

плани наземного знімання чи їхні копії;

топографічні плани державного і тематичного знімання.

У деяких випадках для коригування використовують проектні плани раніше проведеного територіального землеустрою.

Якщо район робіт покритий новими аерофотозніманнями, то при коригуванні використовують аерознімки з контактними відбитками або збільшені знімки. При цьому якщо відношення знаменників масштабів аерофотознімання і плану, який коригують понад 2, то при коригуванні використовують аерознімки, збільшені (приблизно) до масштабу плану.

При виконанні робіт з коригування ставиться завдання – вибрати такі способи, які практично забезпечували б збереження точності відкоригованих планів. Коригуванням неможливо виправити план низької якості, але невдало вибраний спосіб коригування може призвести до неприпустимої втрати його точності.

 

13. Організація і зміст робіт по корегуванню планів (карт). Використання аерознімків для корегування планів (карт).

Коригування планів (карт) – самостійний вид геодезичних робіт, виконуваних для внесення на план змін у ситуації, що відбулися після знімання (дешифрування), зі збереженням точності, якою характеризується коригований план.

Роботи з коригування виконують у такому порядку:

підготовчі камеральні роботи;

польове дешифрування контурів, що з’явилися на нових аерознімках, або