Глобальна економіка

ММУО – це об’єднання держав (інших ММУО), створене на погоджу­вальній основі, що має певні цілі, які відповідають загальновизнаним принципам міжнародного права, має постійну внутрішньоорганізаційну структуру та володіє міжнар правосуб’єктністю. Уряди діють від імені своєї держави (яка делегувала частину прав) і представляють її інтереси, притримуючись поваги її суверенітету. Найважливішою відмінною ознакою будь-якої ММО є наявність договірної основи – «ця ознака визначає юридичну природу міжнародної організації».

Першою такою організацією міжнародники називають Центральну комісію із судноплавства на Рейні (1815).

У 2-й пол. 19 ст. такі організації мали неполіт. характер і вузько спеціаліз. цілі. Серед них – Міжнар союз електрозв’язку (МСЕ, засн. 1865), Всесвітній поштовий союз (ВПС, 1874) та ін., які діють досі (всього – бл. 20).

Першою політичною ММО була Ліга Націй (1919-19), досвід якої використано при утворенні у 1945 ООН. Після Другої світ, війни розвивається система універсальних ММО, що уклали спец, угоди з ООН про співробітництво, – МОП, 1919, ВООЗ, 1946, ІКАО, 1947, Міжнародна морська організація (ІМО, 1959). На регіон, рівні діють Ліга арабських держав (ЛАД, 1945), Організація американських держав (ОАД, 1948), Організація африканської єдності (ОАЄ, 1963), Асоціація держав Південно-Східної Азії (АСЕАН, 1967), Рада Європи (РЄ) та ін. Особливе місце серед них займають Європейське економічне співтовариство, Європейське об ‘єднання вугілля і сталі (ЄОВС) та Європейське товариство по атомній енергії (Євратом), на основі яких виникло наддержавне регіональне утворення -ЄС.

Сьогодні налічується бл. 500 ММО у різних сферах міждерж. співробітництва. Укр – член понад 40 ММО: ООН (Україна – одна із дер-жав-засновниць), МОП (з 1954), МАГАТЕ (1957), МВФ, з 1992, Ради Європи (з 1995) та ін.

Проте, на сьогодні дещо сумнівне майбутнє таких організацій. Скептики вказують на факти порушення прав людини, все більшу витонченість методів тероризму, домінування у МВ егоїстичних національних інтересів держав, неефективність ММУО при вирішенні низки питань. Роль арбітрів виконують сьогодні США, НАТО, ЄС. В результаті має місце політика «подвійних стандартів». Політика захисту прав людини стала ширмою за якою реалізуються інтереси Заходу.

Діяльність та вступ до СОТ також піддається критиці сьогодні. багато країн, в першу чергу США, порушують досягнуті домовленості, роздаючи індивідуальні пільги та преференції, тим самим зводячи на «ні» саму ідею вільної торгівлі. Зараз СОТ вже перетворилося на декларативну організацію, що частково не виконує свої функції.

Початком створення МНУО справедливо вважають багатосторонні зустрічі – конгреси, конференції і т. д. Перші такі організації носили в основному просвітницький і науковий, релігійний, пацифістський та господарчий характер.

МНУО – це організація створена не на підставі міжурядової угоди, а на підставі установчих документів, зареєстрованих відповідно до нац законодавства однієї держави, форма об’єднання представників громадськості різних країн світу, об’єднаних єдиною внутр метою, що відповідає духу й принципам уставу ООН і нормам міжнародного права, що не переслідує у своїй діяльності отримання прибутку. Сьогодні саме МНУО приймають ключові політичні рішення в окремих кулуарах.

Статус. МНПО не є суб’єктами міжнародного права, але повинні здійснювати свою діяльність у відповідності з його принципами і нормами. У межах держави правовий статус МНПО визначається національним законодавством.

Значна кількість дослідників переконана, що успіх подібних організацій тісно пов’язаний із процесами глобалізації й створенням соціальних умов, за яких звичайним громадянам необхідно використовувати нормативні регулятивні механізми поза полем дії державних структур.

Причинами, які впливають на різке збільшення кількості МНУО є:

• недостатні можливості окремих держав та ММУО для вирішення нових міжнар проблем;
• посилення демократичних процесів у сфері внутрішніх та міжнародних відносин;
• зростаюче бажання індивідів збільшити контроль за процесом прийняття рішень у питаннях, які торкаються їхніх життєвих інтересів (екологія, права людини, економічний та політичний розвиток) ;
• рух від державних інтересів („суверенітету”) до загальнолюдських цінностей, таких, як права людини та захист оточуючого середовища;

Багато країн в світі почали звертати увагу на такі об’єднання, та використовувати їх в реалізації своїх зовнішньополітичних завдань. Тривалий час першість за ступенем активності на міжнародній арені утримували релігійні організації та захисники прав людини.

Перша МНУО – Круглий стіл – проблеми створення єдиної системи розрахунків і фінансів;

2 – ФАБІАНСЬКЕ ТОВАРИСТВО – брит. соціалістична організація, заснована 1884; згуртувало переважно інтелігенцію; мета – еволюційне перетворення Великої Британії в демократичну соціалістичну державу;

3 – Ліга націй 1919р – створення єдиного світового уряду;

4 – Королівський інститут МВ;

5 – Більдерберзький клуб або Більдерберзька група – провідна неофіційна міжнародна конференція, що проводиться щороку в дорогих готелях по всьому світу – найчастіше в Європі, а кожні чотири роки – в Канаді або США. Учасники – впливовими особами в галузі політики, бізнесу, фінансового регулювання, ЗМІ. Неофіційно – таємний світовий уряд.

6 – Ротари клуб – це нерелігійні і неполітичні благодійні організації, відкриті для всіх незалежно від національної та расової приналежності, віросповідання та політичних поглядів. Діяльність в сфері гуманітарних проектів; Існують в УКР.

Переваги МНУО:

• Альтернатива урядам, вони більш рухливі, швидше реагують на конюктуру, діяльність звільнена від повсякденної політики;

•