Україною було здійснено ще один важливий крок на шляху до східн. вектору інтеграції – прем’єр міністр України підписав Договір про створення ЗВТ у межах СНД. Більшість експертів оцінило цей крок як перший на шляху до вступу України до Митного Союзу. Проте прем’єр-міністр України запевняє, що «підписання договору про ЗВТ з країнами СНД та підписання договору про ЗВТ з ЄС в перспективі – це два пункти одного плану по відкриттю для укр ек зовн ринків, що необхідно для стабільного ек розвитку в нашій країні».
Пошук
Глобальна економіка
Предмет:
Тип роботи:
Інше
К-сть сторінок:
144
Мова:
Українська
Україна надалі планує продовжувати розвиток свого співроб з Митним союзом у форматі «3+1»: за прогнозами, товарообіг може збільш. аж на 9 млрд. дол. при встановленні позит сальдо торговельного балансу, що буде сприяти стаб. грошової одиниці та купівлі енергоносіїв за такими ж цінами, як для інших членів Митного союзу.
+передбачається зменшення витрат підприємців на ведення бізнесу при зменшенні цін на сировину.
АЛЕ все ж таки саме європейська інтеграція повинна залишатися «незмінним» пріоритетом політики України, тому що за минулі роки Україна чимало зробила для того, щоб органічно інтегруватися до європ міжнар спільноти: вона першою з країн СНД уклала угоди про партнерство і співробітництво з ЄС (1994), стала повноцінним членом Ради Європи, учасницею ОБСЄ, підписала документи про співроб і партнерство з НАТО, співпрацює з МВФ, СБ, стала членом СОТ (2008).
Входження України у світову систему господарювання вимагає визначення пріоритетних напрямів реалізації нац інтересів, які пов’язані з перспективами всебічного розширення коопераційних контактів з країнами ЄС.
Це є перспективним, оскільки:
1) країни-члени ЄС являють собою надзвичайно великий та потужний ринок, у процесі торгівлі з яким можна буде вирішити основні проблеми збуту української продукції;
2) присутність у європейському ринковому просторі, а також міждержавне та міжурядове співробітництво дадуть змогу Україні брати активну участь у програмах технологічного, науково-технічного та освітньо-гуманітарного розвитку ЄС;
3) лібералізація та взаємне відкриття економічних режимів є гарантією капіталовкладень, що зумовить приплив іноземних інвестицій до країни;
4) офіційний європ статус автоматично означав би поширення на Україну всіх вигідних для її економіки особливостей режиму діяльності в торговельно-інвестиційній сфері, які поширюються на інших членів ЄС.
Проте з огляду на останні заяви президента Європ комісії, Україні в майбутньому буде вкрай важко дотримуватися двохвекторного напряму інтеграції, оскільки він вважає неможливим одночасне інтегрування в Митний Союз та наявність поглибленої та всеохоплюючої ЗВТ з ЄС.
79. Тенденції постіндустріалізму і новітня поляризація світу.
У наук літер окрім поняття «постіндустріальне суспільство» зустрічаємо й інші терміни: «друга промислова революція» (А. Шафф), «третя хвиля» та «суперіндустріальне суспільство» (Е. Тоффлер), «третя індустріальна революція» (Д. Бальхаузен), «суспільство знань» (П. Друкер), а також «інформаційне суспільство».
Характеризується 1) появою нових засобів ек діяльності -інформаційно-електронних систем, використанням мікропроцесорів у промисловості, сфері послуг, торгівлі та обміні.
2) Агробізнес, нафтохімія, генна інженерія, комп’ютерна техніка свідчать про провідну роль в ек діяльності суспільства технології+ технол способу вир-ва, в основі якого інтелектуалізація, інформатизація, комп ютеризація.
3) Економіка практично цілком підпорядкована завданням особистого споживання
4) зменшення частки матеріального виробництва,
5) на першому плані поста сфера послуг, а не промисловість. Під впливом вимог ринку і технологічного прогресу вона набуває якісно нових рис, серед яких – значні обсяги наукових досліджень і розробок. Частка у ВВп сягая 70-75%. Протягом останніх 25 років інформаційно місткі галузі сфери послуг (вчені включають їх у четвертинний і п’ятеринний сектори, які охоплюють охорону здоров’я, освіту, дослідницькі розробки, фінанси, страхування тощо) мали найвищі темпи зростання зайнятості.
6) Конкур в постінустр ек значною мірою переноситься в Інтернет і набуває рис моделі доскон конкур, тому що формує достаток інформації, необмеж кільк покупців та продавців, зводить до нуля операц витрати і ліквідує всі бар’єри для нових учасн ринку.
7) панування глобал корпорацій
Характерною ознакою є процес сітізації – постіндустріальна парадигма, вміння пристосовуватись до потрібної мережі. Осн суб’єкти мережі: держ си-ми, ТНК, приватні військові компанії, терористичні угрупування. Переваги сітізації: збільш адаптивності комп-ї, концентрація діял на пріоритет секторах, зменш витрат, залучення до мережі найкращих партнерів; Недоліки сітізації: перспективна не спеціалізм і концентрація, а багатопланова спеціалізм-я, надмірна залежність від кадрового складу, відсутня матеріал і соц. Підтримка учасників, гальмування підпр ініціативи.
Перша стадія постіндустр – глобалізм – не запезпеч повної свободи, бо має інші ек інтереси. Незалежність може дати лише вища – ноосферна стадія розвитку цивілізації. Ноосферизм – це майбутнє глобальне сусп, де панують не інтереси, а люд розум і колективний інтелект.
Господарська глобалізація спричинилася до формування своєрідної архітектури світової економіки, в якій чітко вимальовуються Центр і Периферія із відповідним розподілом ролей. Центр представлений пром розвинутими країнами (США, Яп, Нім, Фр), Решта світу складає Периферію (НІК-Пд. Корея, Тайвань, Сінгапур), кр, що розвив (Аргентина, Бразилія, Китай, Індія), кр з перехід ек-ою (Угорщина, Польша, Румунія, Чехія), експортні країни (ОАЕ, Пд. Америка), слаборозвинені (Африка). У Центрі зосереджені капітали, інформація і нові технології. На Периферії знаходяться корисні копалини, сировина, дешева робоча сила та значні ринки збуту готової продукції. Відносини між Центром і Периферією базуються на ринкових засадах: більшу вигоду отримує