Глобальна економіка

• Завжди діють впевнено, рішуче,

• Налаштовані на реалізацію конкретних завдань у своїй сфері; – Володіють додатковою інформацією.

Однією із основних форм експансії ТНК у країни з перехідною економікою є ПІІ та створення СП, а для Укр – переважно – у вигляді ЗАТ. експансійний характер проявляється у вивозі капіталу. Спостерігається також негативний вплив на ряд областей укр економіки (наприклад, автомобілебудування, тютюнову і харчову промисловість), домінування експортних стратегій завоювання ринку, і переважаюча орієнтація ліцензійних і інвестиційних стратегій, що застосовується в Україні, на отримання короткострокових прибутків і відтік коштів.

Наявність в Укр тнк капіталу, з одного боку відтісняє національну державу на другорядне місце, а з іншого – це явище є об’єктивною закономірністю. Як показує досвід Китаю й інших країн, одна з альтернатив протистояти міжнар експансії могутніх ТНК з метою розвитку вітчизняної економіки – це створення на базі ФПГ і держ підтримка нац ТНК, які спроможні на основі інноваційних технологій, у тому числі розроблених за рахунок бюджетних коштів, а також використання податкових та митних пільг, скласти конкуренцію в рамках світогосподарських відносин.

Особливий інтерес має для Укр досвід Японії у розбудові економіки за допомогою ФПГ. При цьому слід зазначити наявність значної підтримки галузей, що належали до пріоритетних. Для стимулювання їх розвитку приймались відповідні закони щодо видобутку газу і нафти, атомної енергетики, вугледобувної, авіаційної, машинобудівної, металургійної, текстильної промисловості та інших галузей. У випадку участі підприємств приватного капіталу у державних програмах вони користувались значною дотаційною підтримкою, до них застосовувалось особливе (пільгове) оподаткування.

Найбільшими ПФГ в УКР є:

1. Інтертайп, з 2008р. – East one- трубна галузь, металургія, електроенергетика, машинобудування;

2. Приват – банківська справа, гірничодобувна галузь, нафтова, хімічна, харчова промисловість;

3. Фінанси і кредит – машбуд, субнобуд, гірничорудна, хім. промисловості;

4. Укрсиб – банківська справа, хім. промисловість, будівельна галузь;

5. Систем кепітал менеджмент – металургія, машбуд, енергетика, телекомунікації,

Проте, вітчизняні ПФГ скоріше працюють як холдингові компанії у розвинутих країнах. До того ж існую значні проблеми з правовою базою стосовно ФПГ – з 2010 року просто скасовано таке поняття і відповідний закон. Отже, УКР. скочується до абсолютно неофіційних ФПГ, які керуватимуться за іноземними законами офшорних зон. Це вигідно в першу чергу олігархам.

Недосконалість укр законодавства в сфері регулювання процесів створення і діяльності ПФГ гальмує поширення промислово-фінансової інтеграції. Відсутність державної підтримки, державних гарантій діяльності, податкових пільг, тимчасовий характер функціонування, громіздкий і складний порядок утворення, невизначеність організаційної структури, схеми внутрішніх зв’язків та форм управління групою – всі ці недоліки негативно впливають на формування інтересу до створення ПФГ.

Фінансовий конгломерат є особливою організаційно-ек формою поєднання банківського і небанківського бізнесу. Концепція фін конгломерату базується на ефективній координації фін потоків та більш ефективному використанні фін ресурсів. Наприклад, на банківському ринку Укр працюють «Sosiete Generale», «Credit Agricole», «SEB», «Citigroup» i «BNP Paribas». Під контролем цих фін груп перебувають 10 вітчизняних банківських установ: Серед них – два найбільших вітчизняних банки – Райффайзен банк «Аваль» та Укрсиббанк.

Створення великих інтегрованих корпоративних структур – концернів, холдингових компаній, ПФГ, які спроможні забезпечити концентрацію капіталу, залучення значних інвест ресурсів та широкомасштабне впровадження сучасних технологій є об’єктивним явищем сучасних ек процесів. Останнім часом по всьому світу почастішали операції захоплення, скуповування, дружнього придбання компаній, а також виділення, акціонування і приватизації, диверсифікації.

Консолідація – Форма злиття двох корпорацій з утворенням нової корпорації та передачею їй активів обох корпорацій, які втрачають свою самостійність і припиняють існування як юридичні особи.

варто відмітити, що модифікація корпоратив структур за рахунок сітьових принципів управління передбачає:

• Перехід від вузької функціонал спеціалізації до інтеграції у складі;
• Де бюрократизацію, зменш ієрарх рівнів, відмова від формалізації
• Децентралізація збутових і вироб функ-ії
• Створ автономних груп всередині великих компаній
• Філіальні форми зв’язку
• Зростання інноваційності

Стратегія інтегруючої консолідації – збільшення ринкової частки рахунок приєднання конкурентів, аж до перетворення їх у власні лінійні або автономні підрозділи; завдання – використовуючи методи цінової і нецінової конкуренції привернути стратегічного конкурента на свій бік: спочатку як рівноправний партнер, потім – молодшого партнера, і, зрештою перетворити його у власний підрозділ; відбувається за допомогою приєднання фірми-конкурента або її поглинання.

Консолідація через створ концерну – статутні об’єднання підприємств промисловості, наукових організацій, транспорту, банків, торгівлі тощо на основі повної фін залежності від одного чи групи підприємців, зберігають права юр особи, Одна з найпоширеніших форм монополістичних об’єднань.

Через створ холдингу – сукупність материнської компанії та контрольованих нею дочірніх компаній. Характерна Концентрація акцій фірм різних галузей і сфер економіки або фірм, розташованих в різних регіонах, централізація управління.

Через картель – найпростіша форма монополістичного об’єднання. кожне підприємство, яке увійшло в картель, зберігає фінансову і виробничу самостійність.

Через синдикат – договірне об’єднання підприємців, окремої галузі виробництва, що створювалося з метою захоплення ринку шляхом спільного збуту товарів за спільними цінами.

Як свідчить світова практика, основною формою консолідації у банківському секторі є