Гроші та кредит

10.Купівельна спроможність грошей:

а) піднімається із зростанням цін;

б) може підвищуватись і знижуватись;

в) зростає з часом;

г) залишається постійною.

11.Якщо фактична маса грошей в обігу перевищує необхідну для обігу, то які явища матимуть місце:

а) нестача купівельної спроможності;

б) грошовий попит відповідає грошовій пропозиції;

в) надлишок купівельної спроможності?

12.Відновіть динаміку вартості грошей:

Підвищення вартості грошей -? = Зниження загального рівня цін

13.Вартість грошей може визначатися:

а) через дефлятор валового національного продукту;

б) за допомогою індексу інфляції;

в) на основі індексу рівня безробіття;

г) на основі індексу оптових цін;

д) на основі індексу роздрібних цін

14.Офіційне зниження та збільшення курсу грошової одиниці:

а) ревальвація;

б) Інфляція;

в) девальвація;

г) дисконтування.

15.Функціями грошей є:

а) розподіл вартості;

б) засіб нагромадження;

в) засіб обігу;

г) надання ділової інформації,

д) міра вартості; є) засіб платежу;

є) сповільнення інфляції.

16.В якій функції гроші обслуговують процес ціноутворення: 

а) засобу обігу;

6) міри вартості;

в) засобу нагромадження;

г) засобу платежу.

17.Видами грошових платежів є: 

а) чеки, векселі;

6) розрахунки, пов'язані зі страховими зобов'язаннями;

в) розрахунки, пов'язані з адміністративно-судовими зобов'язаннями;

г) податкові платежі і збори;

д) оплата праці.

18.Світові гроші виконують такі функції:

а) міжнародного засобу нагромадження;

б) міжнародного платіжного засобу;

в) загального втілення суспільного багатства;

г) забезпечують безперервність виробництва в країні;

д) міжнародного купівельного засобу;

е) міжнародного засобу обігу.

19.Закон грошового обігу визначає:

а) швидкість обігу грошової одиниці;

б) величину грошової маси;

в) рівень інфляції;

г) купівельну спроможність грошей.

20.Визначити, які гроші перебувають в обігу в Україні у сучасних умовах:

а) повноцінні;

б) неповноцінні;

в) обидва види.

 

Грошовий ринок-це сукупність всіх грошових ресурсів країни, що постійно переміщуються, розподіляються та перерозподіляються під впливом попиту та пропозиції зі сторони різних суб'єктів економіки. Грошовий ринок складається з багатьох потоків, за якими грошові кошти переміщуються від власників заощаджень до позичальників та інвесторів. Канали фінансового (грошового) ринку, якими грошові кошти рухаються від власників заощаджень до позичальників, поділяються на дві основні групи: канали прямого та непрямого фінансування.

Як відомо, грошовий ринок має складний механізм функціонування. На ньому застосовуються різноманітні інструменти та методи управління грошовими потоками.

За видами інструментів грошовий ринок складається з ринку позичкових капіталів (охоплює відносини, що виникають з приводу акумуляції кредитними установами грошових коштів фізичних та юридичних осіб і їх надання у вигляді позик на умовах поворотності, строковості та платності) та ринку цінних паперів (охоплює як кредитні відносини, так і відносини співволодіння, які оформлюються цінними паперами, що можуть продаватися, купуватися і погашатися.

Залежно від призначення та ліквідності фінансових активів, що обертаються на грошовому ринку можна виділити два основні його сегменти: ринок грошей та ринок капіталів. На першому з них продаються і купуються грошові кошти у вигляді короткострокових позик та фінансових активів, на другому – грошові кошти у вигляді середньо- та довгострокових кредитів, фінансових активів та акції.

За функціональними ознаками грошовий ринок складається з двох секторів: міжбанківський ринок та відкритий ринок. Міжбанківський ринок обслуговує угоди з приводу короткострокових (незабезпечених) кредитів, за допомогою яких комерційні банки можуть балансувати поточну ліквідність. Крім цього, операції на цьому дають змогу банкам отримувати додатковий прибуток, управляти відсотками та банківськими ризиками. Відкритий ринок- це ринок, на якому відбувається купівля-продаж цінних паперів центральним банком.

Суб'єктами грошового ринку виступають: банки; держава; спеціалізовані фінансово-кредитні установи та інші посередницькі організації, які продають і купують, як правило, короткострокові боргові зобов'язання.

Інструментами ринку грошей є: скарбничі (казначейські) та комерційні векселі; облігації; депозитні сертифікати; банківські акцепти тощо.

Сутність попиту на гроші аргументується як попит на одну з можливих форм багатства. Це означає, що попит на гроші необхідно розглядати як попит на запас грошей на певний фіксований у часі момент, а не як потік грошей, який визначається за певний період.

Існує два мотиви (джерела) сукупного попиту на гроші:

попит на гроші для трансакцій існує, оскільки індивідуми потребують готівку чи депозитні гроші, щоб оплачувати рахунки або купувати товари. Такі потреби в грошах забезпечуються через М1 і пов'язані з величиною ВВП. Попит на гроші для трансакцій чутливий до витрат від зберігання грошей. Коли процентна ставка на деякі види активів зростає порівняно зі ставкою відсотка на гроші, то фізичні та юридичні особи намагаються зменшити суми нагромадження своїх грошей і хочуть тримати гроші як активи;

попит як на активи. Таке визначення попиту на гроші монетаристами зводиться до концептуального поняття «портфеля», що означає, як раціональні інвестори вкладають своє багатство «портфель» (набір цінних паперів або інших ліквідних активів) в економіку.

Попит на гроші залежить від