Ґрунтознавство з основами геології

justify;">31.срібло

32.сірка

33.рогова обманка

34.московіт

35.Монтмо-рилоніт

36.лабрадорит

37.кіновар

 

 

Контрольні запитання

 1.Значення геології у сільському господарстві.

2.Поняття про мінерали. Мінерали первинні і вторинні.

3.Охарактеризуйте основні фізичні властивості мінералів.

4.Охарактеризуйте специфічні фізичні властивості мінералів.

5.Назвіть основні діагностичні властивості мінералів.

6.Назвіть форми мінералів, що зустрічаються у природі.

 

 

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 2

ТЕМА: КЛАСИФІКАЦІЯ МІНЕРАЛІВ. ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ОСНОВНИХ КЛАСІВ МІНЕРАЛІВ

 

Мета роботи: дослідити хімічні властивості мінералів; дати опис характерним ознакам окремих мінералів за колекцією.

 

Обладнання та матеріали: колекція мінералів; шкала Мооса;10 % розчин НСl; магніт.

 

Класифікація мінералів

Класифікація мінералів –розподіл мінералів на систематичні одиниці на основі їх спільних ознак. В залежності від того, яким ознакам надається перевага, класифікації мінералів поділяються на:

Хімічні;

Геохімічні;

Генетичні;

Кристалографічні;

Кристалохімічні;

За зовнішніми ознаками;

Виробничі. 

 

Класифікація мінералів за походженням:

Магматичні – це мінерали, утворення яких пов’язано з магматичними процесами (пірит, халькопірит, гіпс, кальцит, сфалерит, гетит, цеоліт та ін.).

гіпергенні – це мінерали, що утворилися у верхній частині земної кори під впливом води, повітря, організмів (монтморилоніт, каолініт, боксит та ін.);

метаморфічні – це мінерали, що утворилися у земній корі під впливом високої температури і тиску (рогова обманка, тальк, слюди). 

 

Кристалохімічнакласифікація:

Кисневмісні мінерали – мають іонні та іонно-ковалентні структури (силікати, карбонати, фосфати, нітрати, сульфати, оксиди и гідроксиди);

Безкисневі мінерали – мають ковалентні, атомні, металеві структури (сульфіди, галоїди, самородні елементи)

Органічні та штучні мінерали  

 

За здатністю утворювати гірські породи:

Породоутворюючі (глинисті мінерали, польові шпати)

Не здатні утворювати породи (самородні елементи)

 

Господарська класифікація:

Метали

Неметали.

Горючі речовини

Гідрогазомінеральна сировина 

 

Групування мінералів за використанням: 

Руди кольорових металів: мідна – халькопірит, халькозин; алюмінієва – боксит, алуніт; свинцева – галеніт; цинкова – сфалерит; ртутна – кіновар. 

Руди чорних металів: залізні руди – магнетит, гематит, лімоніт, сидерит; марганцеві руди – піролюзит, манганіт, псиломелан та ін.; титанова руда – ільменіт; хромова руда – хроміт; молібденова руда – молібденіт та ін.

Руди рідкісних металів: олов’яна – каситерит, станін та ін.

Дорогоцінні метали: платина, іридій, золото, срібло та ін.

Агроруди: апатит, фосфорит, сильвін, карналіт. 

Сировина для хімічної промисловості: сірка, пірит, галіт, мірабіліт, гіпс, ангідрит, барит. 

Вогнетривкі мінерали: серпентин - азбест, магнезит, доломіт. 

Сировина для фарфоро-фаянсових виробів: каолініт (каолінові глини), калієві польові шпати. 

Сировина для приладобудівної галузі: слюди, графіт, гірський кришталь,кальцит (ісландський шпат), кристалічний гіпс.

Сировина для виготовлення скла: кварцевий пісок. 

Абразивний матеріал (тверді мінерали не ювелірної якості): алмаз, корунд, гранат, топаз, берил. 

Ювелірні камені (тільки чисті, прозорі різновиди): алмаз, берил, топаз, турмалін, гранат, кварц (усіх кольорів). Непрозорі, але красивих кольорів і малюнків: опал, халцедон, польові шпати, малахіт, бірюза. 

Мінерали широкого застосування: марганцеві (врізних сплавах, виробництві скла, кераміки, фарбників) і фосфатні руди, каолініт (в паперовій, гумові й, миловарній галузях та хімічній промисловості), тальк, магнезит.

 

Класифікація мінералів на основі кристалохімічної структури

Найсучаснішою є класифікація мінералів, що базується на розподілі їх на класи на основі кристалохімічних ознак. Вона побудована на врахуванні взаємозв’язоку між хімічним складом і будовою мінералів, їх властивостями і морфологічними особливостями (табл.2.1). Крім наведених у таблиці, виділяють окремо також клас вуглеводних (органічного походження).

ХАРАКТЕРИСТИКА НАЙПОШИРЕНІШИХ КЛАСІВ МІНЕРАЛІВ

Самородні елементи

До цього класу входять мінерали, якi складаються з одного хiмiчного елемента. Їх відомо понад 45, у природі зустрічаються дуже рідко і складають не більше 0,1% маси земної кори. У самородному вигляді зустрічаються вуглець, сірка, золото, платина, срібло, мідь, осмій, iридiй, паладій та iн. Усі самородні елементи характеризуються великою хімічною інертністю.

Алмаз – зустрічається у вигляді окремих зерен, які найчастіше мають форму октаедра (рис. 2.1). 

 

Рис. 2.1.Модель структури алмазу

Таблиця 2.1

Класифікація мінералів (за працею М.П. Толстого, 1991)

 

ТипКласПідкласПредставникСтруктурний зв'язок

Самородні елементиСамородні елементи–Графит

Алмаз, сірка, платина, золото, мідьМеталевий і ковалентний 

Сульфіди та близькі до них сполукиСульфіди–пірит халькопірит,  галеніт, сфалерит, молібденіт, кіноварковалентний 

Галоїдні сполукиГалоїди –Галіт, сільвін, флюоритІонні 

Кисневі сполукиСилікатиОстрівні Оливін, циркон, топаз, гранітПроміжний іонно-ковалентний

КомплексніЕпідот, мелиніт

КільцевіБерил, турмалін

Ланцюгові Тальк, авгіт

Стрічкові Рогова обманка, родоніт

Шаруваті Слюда, монтморилоніт, каолініт, вермикуліт

Каркасні Ортоклаз, лабрадор, мікроклін, кварц

КарбонатиВодні і безводніКальцит, доломіт сидерит, малахіт

ФосфатиОстрівніАпатит, фосфорит

СульфатиВодні і безводнігіпс ангідрит барит мірабіліт

Окисли і гідроокислиВодні і безводніХалцедон, опал, гематит, боксит

Вольфрамітивольфраміт

НітратиКалійна і натрієва селітри

 

Алмаз має найвищу серед мiнералiв твердість i найсильніший блиск – алмазний. Утворюється при диференцiацiї магми ультраосновного складу під дією високих тиску  i температури (біля 1000С). 

Вага алмазу, як i інших дорогоцінних каменів, вимірюється в каратах (один карат дорівнює 0,2 г). 

Клас сульфiдiв