Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Ґрунтознавство з основами геології

Предмет: 
Тип роботи: 
Методичні вказівки
К-сть сторінок: 
99
Мова: 
Українська
Оцінка: 

вони складають бiля 15% маси земної кори. 

Халцедон – SiO2 – прихованокристалiчний рiзновид кварцу, який зустрiчається у виглядi щiльних мас або ниркоподiбних утворень. Халцедон, забруднений глинистими частками, називається кременем. Колiр халцедону буває рiзним – часто сiрим, голубуватим (сапфiрин), i навiть чорним. Блиск жирний, матовий, просвiчує по краю, злам раковистий, кристалів не утворює. Твердiсть 6,0; питома маса 2,4–2,5 г/см3.

 Клас карбонатiв

 Кальцит, доломiт, магнезит, сидерит, арагонiт, малахiт та ін.

Мінерали цього класу є солями вугільної кислоти. Для них характерна властивість вступати в реакцію з соляною кислотою. На мінерали цього класу приходиться до 1,7 % маси земної кори, нараховується їх бiля 80.

Кальцит – CaCO3 – є найбiльш поширеним мiнералом класу карбонатiв. Вiн майже цiлком складає такi породи, як вапняки, крейда i мармур, часто дає натiчнi утворення i кiрки, іноді зустрiчаючись у виглядi друз або окремих кристалiв. Кристали досить рiзноманiтної форми, найчастiше вони представленi у виглядi ромбоедрiв. Може бути безколiрним або забарвленим у рiзнi кольори. Безколiрна прозора рiзновиднiсть кальциту називається ісландським шпатом i має властивiсть подвiйного променезаломлення. Риса бiла, блиск скляний, спайнiсть досконала в трьох напрямках, твердiсть 3,0; питома маса 2,6-2,8 г/см3. Кальцит бурхливо реагує з соляною кислотою. Реакцiя проходить таким чином:

CaCO3+2HCl=CaCl2+H2CO3.     

Утворена при цьому нестiйка вугiльна кислота розпадається:  

H2CO3H2O+CO2.      

Поклади ісландського шпату є в районiКара-Дагу (Крим).

Клас фосфатів

Апатит, бiрюза, вiвiанiт та iн.

Для мiнералів цього класу характерне порiвняно слабе поширення – вони складають не бiльше 0,1% всiєї маси земної кори. 

Апатит  – Ca5(F,Cl,OH)[PO4]3 – (вiд грець. “апатао” - обманюю). Ранiше його часто приймали за смарагд. Апатит, як правило, зустрiчається у виглядi дрiбно-кристалiчних агрегатiв, рiдше у виглядi окремих кристалiв, що мають форму шестигранних призм з біпiрамiдами, iнодi зрiзаними. Колiр блiдо-зелений або зеленувато-блакитний, хоча буває i iнших вiдтiнкiв. Риса бiла, спайнiсть недосконала, злам нерiвний. Блиск на гранях скляний, на зламi - жирний, твердiсть 5,0; питома маса 3,2 г/см3. Утворюється апатит при магматичних i метаморфiчних процесах. Застосовується як сировина для отримання фосфору i фосфорних добрив.

Клас сульфатів

гiпс, ангiдрит, барит та ін.

Умiщує понад 250 мiнералiв, але на їхню частку припадає лише до 0,1% маси земної кори. Утворюються сульфати в основному в результатi осадження солей сiрчаної кислоти в лагунах та озерах, а також при окисленнiсульфiдiв. 

Гіпс  – CaSO4х2H2O. Назва пішла вiд грець. “гiпсос” - крейда, гiпс. Зустрiчається у виглядi добре виражених таблитчастих кристалiв, а також у виглядi листуватих, зернистих та волокнистих агрегатiв (рис. 2.3). Буває безколiрним, бiлим; домiшками забарвлюється в рiзнi вiдтiнки. Кристалiчнийгiпс має досконалу спайнiсть в одному напрямку, має скляний блиск, раковистий злам. Твердiсть 2,0; питома маса 2,3 г/см3. 

Значнi поклади гiпсу є в Артемiвськiй, у логовинi Донбасу, у Приднiстров’ї, у Львiвськiй та Iвано-Франкiвськiй областях.

 

Рис. 2.3 Кристали гіпсу

 

Клас вуглеводних

торф, нафта, вугілля, бурштин (янтар), асфальт

До них відносяться  складнi сполучення вуглецю, азоту, кисню, водню i сiрки. За своїм походженням вони пов’язанi з накопиченням на поверхнi Землi рослинних i тваринних залишкiв i з наступною їхньою змiною, найчастiше в умовах нестачi кисню (в водному середовищі). 

 

Завдання. Користуючись довідковою літературою та колекцією мінералів, заповнити у робочому зошити табл. 2.2:

Таблиця 2.2

 Характеристика мінералів 

 № з/пМінералФормулаКласКолірПрактичне значення

1магнетит

2галеніт

3галіт

Продовження таблиці 2.2

4кальцит

5алмаз

6гіпс

7гематит

8апатит

9циркон

10флюорит

11олівін

12сфалерит

13сильвін

14турмалін

15піротин

16сидерит

17мідь

18альбіт

19нефелін

20пірит

21магнезит

22біотит

23арсенопірит

24тальк

25залізо

26доломіт

27лід

28піролюзит

29корунд

30опал

31кварц

32золото

33срібло

34сірка

35рогова обманка

37монтморилоніт

38лабрадорит

39кіновар

 

Контрольні запитання

1.Вкажіть основні принципи класифікації мінералів.

2.Охарактеризуйте групування мінералів за використанням, наведіть приклади.

3.Вкажіть особливості класифікації мінералів на кристалохімічній основі.

4.Дайте характеристику найпоширеніших класів мінералів.

5.Дайте характеристику основним представникам найпоширеніших класів мінералів.

 

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 3

 

ТЕМА: ОСНОВНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА КЛАСИФІКАЦІЯ ГІРСЬКИХ ПОРІД

 

Мета: ознайомити студентів із структурними і текстурними ознаками гірських порід різного походження, їх класифікацією і найпоширенішими видами.

Обладнання та матеріали:

1.Набір гірських порід (магматичних, осадових, метаморфічних);

2.10 % розчин НСl для визначення карбонатовмісних гірських порід, молоток, лупа, таблиці, плакати;

3.Приладдя для визначення відносної твердості мінералів, що входять до складу гірських порід (скло)

4.Лінійка для визначення структури гірських порід за розміром зерен;

Загальні відомості про гірські породи, їх структуру і текстуру

Речовина земної кори в порядку ускладнення ступеня його організації утворює такий послідовний ряд: хімічний елемент – мінерал – гірська порода – комплекс (формація) гірських порід.

Гірські породи – це природні стійкі асоціації мінералів, які сформувались в результаті певних геологічних процесів і утворюють в земній корі самостійні геологічні тіла. 

Фото Капча