Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Характеристика морфофункціональних особливостей хромосом та стану біоелектричної активності головного мозку у хворих на інсульт (вікові та генеалогічні аспекти)

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
31
Мова: 
Українська
Оцінка: 
 УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВИЙ ГІГІЄНІЧНИЙ ЦЕНТР МОЗ УКРАЇНИ
 
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук
ХАРАКТЕРИСТИКА МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ХРОМОСОМ ТА СТАНУ БІОЕЛЕКТРИЧНОЇ АКТИВНОСТІ ГОЛОВНОГО МОЗКУ У ХВОРИХ НА ІНСУЛЬТ (вікові та генеалогічні аспекти)
03. 00. 15  генетика
 
ГУР’ЯНОВА НАТАЛІЯ ВОЛОДИМИРІВНА
УДК 612. 822. 3: 575. 116. 4: 616. 8-005
 
КИЇВ – 1999
 
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Інституті геронтології АМН України.
Науковий керівник  доктор медичних наук Кузнєцова Світлана Михайлівна, Інститут геронтології АМН України, зав. відділенням
Офіційні опоненти:  доктор біологічних наук, професор Бердишев Генадій Дмитрович, Київський університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри,  кандидат біологічних наук Дьоміна Емма Анатоліївна, Український науково-дослідний інститут онкології та радіології МОЗ України, с. н. с.
Провідна установа  Інститут молекулярної біології та генетики, відділ регуляторних механізмів клітини, НАН України, м. Київ.
Захист відбудеться “ 29 ” листопада 1999 р. о 1200 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26. 604. 01 в Українському науковому гігієнічному центрі МОЗ України (253660, м. Київ-94, вул. Попудренка, 50).
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Українського наукового гігієнічного центру МОЗ України (м. Київ, вул. Попудренка, 50).
Автореферат розісланий 14 вересня 1999 р.
 
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
 
Актуальність теми. Проблема церебрального інсульту набуває все більшої медико-соціальної значимості. За останні десятиріччя у багатьох країнах світу відзначено значний зріст судинних уражень головного мозку. Інсульти та їх наслідки займають 2-3 місце серед причин смертності. На протязі місяця з моменту початку захворювання в країнах СНД помирають близько 30, а до кінця року  45-48%. З хворих, що вижили після інсульту, до трудової діяльності повертаються не більше 10-12%; 25-30% залишаються інвалідами. Церебральна патологія характеризується змінами функціональної активності ЦНС, психоемоційної сфери та часто супроводжується вираженою інвалідизацією.
Все це обумовлює актуальність вивчення факторів, що визначають формування та розвиток інсульту, а також сучасних методів його лікування і профілактики.
Інсультзахворювання зі спадковою схильністю, про що свідчать результати генеалогічних, близнюкових, популяційних досліджень [Давіденкова К. Ф., 1976, Liao D., 1997, Tuomilehto J., 1998, Frey J. L. et. al., 1998].
На даний час визначена роль стресу, нераціонального харчування, гіподинамії, куріння, вживання алкоголю в системі механізмів формування інсульту [Keli S. O. et al., 1994, Haheim L. et al., 1996, Hakim A., 1998]. До факторів ризику розвитку інсульту віднесено гіпертензію, цукровий діабет, атеросклероз, високий рівень холестерину та дисліпопротеїнемії [Дзидзінський О. Я., 1973, Інге-Вечтомов С. Г., 1980, Kwiterovich C., 1993, Margaglione M., 1998]. Виявлено залежність частоти інсультів мозку від статі, віку і таких морфологічних характеристик, як зріст та вага [Njolstad I. et al., 1996, McGlone J. et al., 1997].
Доведено роль надмірної активації вільнорадикальних окислювальних процесів в етіопатогенезі церебральних судинних розладів, що призводять до змін у ліпідному та ліпропротеїдному метаболізмі [Рєпін В. С., 1990, Ichinose A. et al., 1998].
Встановлено взаємозв’язок між ДНК-поліморфізмом генів, що відповідають за синтез аполіпопротеїнів (аро) А-I, C-III, B, E та ризиком розвитку цереброваскулярних захворювань [Цілуйко В. Й. зі співавт., Moliaka L. et al., 1998].
У системі реалізації спадкової схильності до церебрального інсульту важливою ланкою є особливості системи згортання крові [Давіденкова К. Ф. зі співавт., 1982, Pantoni L., 1998, Nishiuma S., Kario K., 1998].
Протягом останніх років активно вивчається проблема взаємозв’язку церебральних судинних захворювань з імунологічними маркерами (компонентами комплемента С3 і С4, антигенами гістосумісності HLA) [Sherrid M. et al., 1991, DeGraba T. J., 1996, Feuerstein G. Z., 1998].
Проте, наявні дані по вивченню молекулярно-генетичних основ інсульту мають переважно констатуючий характер і не характеризують рівні формування та механізми реалізації спадкової схильності до церебральної судинної патології [Park J. P. et al., 1998, Yoshida H. et al., 1998]. Між тим, розробка проблеми інсульту можлива лише при комплексному аналізі суспільно-середовищних та генетичних факторів.
Слід зазначити, що вплив різноманітних факторів ризику на патогенез інсульту переважно вивчався без урахування віку. Однак відомо, що з віком збільшується частота інсульту. Після 40 років у кожному наступному десятиріччі частота виникнення гострого порушення мозкового кровообігу зростає у 1, 5-2 рази. З віком змінюється співвідношення спадкових та середовищних факторів у формуванні основних ланок патогенезу судинної патології [Полюхов О. М., 1992, Elbaz A., Amarenzo P., 1999].
У зв’язку з цим у процесі вивчення ролі середовищних і генетичних факторів у формуванні інсульту необхідно враховувати віковий аспект.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано у рамках науково-дослідної програми Інституту геронтології АМН України “Система прогнозування ступеня схильності до інсульту і розробка профілактичних реабілітаційних комплексів для осіб з високим ризиком розвитку інсульту” (шифр 00. 61. 99, № держреєстрації 0199U000644).
Мета роботи. Вивчення морфофункціональної організації хромосом, вікових особливостей функціонального стану ЦНС, ліпідного та ліпопротеїдного метаболізму у хворих на інсульт з різним щодо церебральної судинної патології генеалогічним анамнезом.
Для досягнення цієї мети необхідно було вирішити слідуючі завдання:
1. Вивчити особливості морфофункціональної організацї хромосомного апарату (за даними дослідження хромосомного поліморфізму по С-гетерохроматину
Фото Капча