Характеристика морфофункціональних особливостей хромосом та стану біоелектричної активності головного мозку у хворих на інсульт (вікові та генеалогічні аспекти)

2. Визначити вікові особливості функціонального стану ЦНС у хворих на інсульт з обтяженим і необтяженим сімейним фоном.

3. Провести порівняльний аналіз стану біоелектричної активності головного мозку у хворих на інсульт з обтяженим та необтяженим генеалогічним анамнезом.

4. Вивчити стан ліпідного та ліпопротеїдного метаболізму у осіб, що перехворіли на інсульт, з різним щодо церебральної судинної патології сімейним фоном.

5. Визначити ступінь вираженості неврологічного дефекту у хворих на інсульт з урахуванням генеалогічного анамнезу по церебральній судинній патології.

Наукова новизна результатів дослідження. Вперше виявлені особливості морфофункціональної організації хромосом у хворих на інсульт зі спадковою обтяженістю церебральною судинною патологією, що характеризуються низькою варіабельністю абсолютних розмірів С-сегментів на 9-й та 16-й хромосомах, сумарних розмірів С-сегментів на 1-й, 9-й та 16-й хромосомах, вкороченою Y-хромосомою та певними варіантами хромосомного поліморфізму по С-гетерохроматину у чоловіків (зменшений розмір С-сегментів на 1-й та на Y-хромосомі).

Вперше встановлені особливості функціонального стану ЦНС, ліпідного та ліпопротеїдного метаболізму у хворих на інсульт різного віку в залежності від генеалогічного фону по церебральній судинній патології:

а) у хворих середнього та похилого віку з обтяженим та необтяженим генеалогічним анамнезом виявлено два типи змін частотно-амплітудних параметрів ЕЕГ:

1 тип – не залежить від генеалогії, характерний для хворих з різним щодо церебральної судинної патології генеалогічним анамнезом та виражений у зниженні частоти та інтенсивності -ритму, у зниженні частоти та збільшенні інтенсивності повільних ритмів у хворій півкулі;

2 тип – встановлений лише у хворих з обтяженим генеалогічним анамнезом і характеризується більш вираженим уповільненням частоти та зниженням інтенсивності -ритму як у хворій, так і у здоровій півкулях;

б) у хворих на інсульт, що мають в анамнезі випадки церебральної судинної патології, вміст у крові тригліцеридів, атерогенних ліпопротеїнів та фосфоліпідів вищий, величина коефіцієнта атерогенності більша та рівень холестерину ліпопротеїнів високої щільності достовірно нижчий, ніж у хворих з необтяженим генеалогічним анамнезом.

Практична цінність роботи. У хворих з обтяженим генеалогічним анамнезом частіше, ніж у хворих з необтяженим генеалогічним анамнезом, відбувається ураження правої півкулі мозку. Це, можливо, свідчить про те, що спадкова схильність до церебральної судинної патології частіше реалізується інсультом у правій півкулі.

У хворих на інсульт з різним щодо церебральної судинної патології сімейним фоном виявлено розбіжності у структурі вікових змін електрогенезу мозку. У осіб з обтяженим генеалогічним анамнезом зміни біоелектричної активності головного мозку спостерігаються як у хворій, так і у здоровій півкулях.

У хворих на інсульт з обтяженим сімейним фоном більш виражене збільшення рівня показників атерогенності крові порівняно з хворими, що не мають спадкової обтяженості.

Встановлено вплив обтяженого по церебральній судинній патології сімейного фону на ступінь вираженості неврологічних порушень у хворих на інсульт. У осіб, що перехворіли на інсульт, з обтяженим генеалогічним анамнезом, клініко-неврологічні зміни більш виражені, ніж у хворих з необтяженим генеалогічним анамнезом.

Результати, що характеризують особливості біоелектричної активності головного мозку, ліпідного і ліпопротеїдного обмінів, клініко-неврологічного оформлення інсульту у хворих з обтяженим сімейним фоном, свідчать про роль спадкових факторів у формуванні функціонально-біохімічних порушень при церебральній судинній патології і дають підставу розглядати осіб з сімейною обтяженістю по церебральній судинній патології як групу ризику розвитку інсульту.

Апробація роботи, практичне впровадження. Результати дослідження впро-ваджені у науковий процес кафедри геронтології та геріатрії Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупіка МОЗ України, кафедри нервових хвороб Кримського державного університету ім. С. І. Георгієвського (м. Сімферополь) та кафедри загальної і молекулярної генетики Київського університету імені Тараса Шевченка. Матеріали дисертації представлені на: II Всесоюзному з’їзді медичних генетиків (Алма-Ата, 1990) ; пленумі “Ішемічна хвороба серця та мозку, психічні захворювання в геріатричній практиці” (Іркутськ, 1990) ;  Радянсько-французькому симпозіумі “Фізико-хімічні основи життя” (Київ, 1990) ;  Національному конгресі геронтологів та геріатрів України (Київ, 1994) ; міжнародному симпозіумі “Біологічні механізми старіння” (Київ, 1996).

Публікації. По темі дисертації опубліковано 7 робіт, у тому числі 3 наукові статті у фахових виданнях, 4 тези, 1 стаття прийнята до друку.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота викладена на 147 сторінках машинопису, ілюстрована 30 таблицями, 6 рисунками та 2 фотографіями.

Дисертація складається зі вступу, огляду літератури, опису методів дослідження, експериментальної частини, яка включає 5 підрозділів власних досліджень, обговорення результатів, висновків та списка використаної літератури (238 джерел).

Декларація конкретного особистого внеску дисертанта у розробку наукових результатів, що виносяться на захист. Дисертація є самостійною роботою автора. Головна ідея роботи була запропонована науковим керівником, а її практичне виконання належить дисертантові. Автором дисертаційної роботи самостійно виконаніі підбір контингенту досліджуваних, інформаційний пошук, аналіз наукової літератури, проведені електрофізіологічні, біохімічні та цитогенетичні дослідження, статистична обробка даних, аналіз одержаних результатів, їх узагальнення та інтерпретація, сформульовані основні положення та висновки, підготовлені публікації одержаних даних.

 

 

Об’єкт та методи дослідження. Об’єктом досліджень були хворі на церебральний інсульт (121 чол.) трьох вікових груп  середнього (45-59 років), похилого (60-74 роки) та старечого (75-85 років) віку обох статей, та практично здорові особи (77 чол.) тих же вікових