Індивідуалізація тренувального процесу борців високої кваліфікації у циклах безпосередньої підготовки до змагань

- технології поточного контролю спеціальної працездатності борців, яка дозволяє вивчити характер термінових та відставлених реакцій організму спортсменів на загальноприйняті у практиці засоби та методи підготовки. Запропонувати на цьому підгрунті спортсменам такі навантаження, які б відповідали загальній стратегії підготовки та індивідуальним особливостям борців; оптимізувати тренувальний процес, включаючи цикли безпосередньої підготовки до змагань з таким розрахунком, щоб до дня змагань борці знаходилися у стані максимально високої працездатності відносно загального рівня підготовленості на етапі тренування;

– багаторічного досвіду борців високої кваліфікації, який виражається у конкретних планах побудови тренування у циклах безпосередньої підготовки спортсменів до відповідальних змагань, включаючи чемпіонати світу та Ігри Олімпіад.

Ці розробки суттєво доповнюють прикладні знання у питаннях підготовки борців, одержані у результаті досліджень багатьма фахівцями у спортивній боротьбі (Блохін І. П. та ін., 1972; Бойко В. Ф., 1982; Бурдін Н. Ф., Вахун М, 1983; Воловик О. Є., 1993 та ін.).

Реалізація рекомендацій та розробок здійснюється у роботі наукової групи із забезпечення підготовки борців збірної команди України до чемпіонатів світу, Європи, Олімпійських Ігор, у роботі клубів з боротьби, під час читання лекційних курсів з боротьби у фізкультурних навчальних закладах.

Особистий внесок дисертанта полягає у визначенні напрямку, мети, конкретизації задач дослідження, накопиченні теоретичного та експериментального матеріалів, аналізі отриманих даних. У двох сумісних публікаціях автору належать дані педагогічних експериментів, їх опрацювання та практичні висновки.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень представлені у двох доповідях на наукових конференціях кафедри єдиноборств та атлетизму Національного університету фізичного виховання і спорту України, використовувались у роботі наукових груп з науково-методичного забезпечення збірної команди України з вільної боротьби та провідних спортивних клубів країни, що підтверджується відповідними актами впровадження.

Публікації. Основні положення відображені у наукових роботах, опубліковані у трьох спеціальних виданнях, двох брошурах, матеріалах міжнародної науково-практичної конференції.

Структура та обсяг роботи. Дисертація викладена на 167 сторінках, вміщує 20 таблиць, сім рисунків, складається зі вступу, 5 розділів, включаючи обговорення результатів власних досліджень, висновків, практичних рекомендацій. У роботі використано 200 літературних джерел, з яких 42 – іноземні.

 

 

У вступі обгрунтовується актуальність досліджуваної проблеми індивідуалізації тренувального процесу борців, мета та задачі дослідження, теоретична та практична значимість роботи, особистий внесок дисертанта.

У першому розділі – “Загальнотеоретичні положення індивідуалізації тренувального процесу спортсменів та особливості їх реалізації у боротьбі” міститься аналіз даних літератури з питань теоретико-методичних положень проблеми керування у навчально-тренувальному процесі та контролю у мікроциклах на етапі безпосередньої підготовки до змагань, особливостей організації тренування борців перед відповідальними змаганнями.

У другому розділі – “Методи та організація досліджень” представлені загальні відомості про використання методики та організації досліджень.

Рівень загальної та спеціальної фізичної підготовленості визначався з використанням педагогічних та медико-біологічних показників. Обстеження проводились з використанням таких методів: вимірювання максимальної сили у статичному та динамічному режимах, вимірювання швидкості, визначення точності відтворення часових, силових та просторових характеристик специфічних вправ, вимірювання рівня максимального споживання кисню, різних фракцій максимального кисневого боргу під час виконання тестових вправ на велоергометрі.

У третьому розділі – “Експериментальне обгрунтування комплексу показників поточного контролю спеціальної працездатності борців у мікроциклах тренування” представлена характеристика окремих показників тестів та програм, які характеризують спеціальну фізичну підготовленість борців.

Інформативність тестів поточного контролю визначалась на підставі співставлення повсякденної динаміки показників, які реєструвалися, у спортсменів, з виконуваними тренувальними навантаженнями та спортивною майстерністю борців. З цією метою розраховувались кореляційні залежності між рангом спортсмена за показниками спортивної майстерності обстежуваних борців та результатами у контрольних тестах.

Результати досліджень цього розділу свідчать, що найбільш суттєві кореляційні залежності між даними спортивної майстерності та контрольними тестами виявились стосовно силових показників, витривалості, точності відтворення різних силових характеристик, анаеробної потужності та ін. (табл. 1).

Аналіз кореляційних залежностей між результатами тестів у борців показує також різний характер підготовленості та наявність суттєвих відмінностей у індивідуальних показниках спортсменів, що свідчить про неоднорідність характеру підготовки та наявність суттєвих відмінностей у підготовленості спортсменів.

Дані проведених досліджень показують, що показники, які використовуються, дозволяють достатньою мірою оцінити рівень спеціальної підготовленості борців. Разом з цим враховувалось, що наявність високого рівня кореляційних взаємозв’язків між конкретними показниками попереджувала паралельну зміну їх у процесі тренування, а це дало можливість використати один із тестів – найбільш інформативний.

Під час формування комплексу обирались контрольні тести, які відображують специфічні здібності, які лімітують зростання рівня спортивної майстерності борців.

 

Таблиця 1

Загальна характеристика показників, які використовуються для поточного контролю спеціальної фізичної підготовленості борців

 

 

Таким чином, нам вдалося сформувати комплекс показників з метою поточного контролю за станом спеціальної працездатності борців високої кваліфікації, який є інформативним і не потребує значної кількості часу на обстеження спортсменів.

Четвертий розділ – “Оптимізація тренувального процесу на підставі вивчення індивідуальних реакцій спортсменів на тренувальні навантаження”. Результати, які було отримано з використанням тренувального комплексу контрольних показників, дозволили виявити залежність між виконуваними тренувальними навантаженнями та змінами стану тренувальної працездатності борців протягом передзмагального мікроциклу тренування (табл.