Індивідуалізація тренувального процесу борців високої кваліфікації у циклах безпосередньої підготовки до змагань

У п’ятому розділі – “Обговорення результатів особистих досліджень” підведено підсумок виконаної роботи, у результаті якої були:

- підтверджені дані літератури про відсутність достовірних даних про методологію безпосередньої підготовки борців до головних змагань, включаючи чемпіонати світу, Європи, Олімпійські Ігри, на підставі досконалої організації поточного контролю, який дозволяє індивідуалізувати тренувальний процес (Дахновський В. С., Лещенко С. С., 1989; Ягелло В., 1991; Новиков А. А., 1981).

– у результаті узагальнення передового досвіду та за результатами особистих досліджень систематизовані і розширені загально-теоретичні знання у галузі поточного контролю у мікроциклах тренування, включаючи мікроцикли безпосередньої підготовки до змагань;

– отримані нові дані:

- про технологію поточного контролю спеціальної працездатності борців вільного стилю високої кваліфікації;

– про рівень інформативності та надійності спеціальних тестів для здійснення поточного контролю за спеціальною працездатністю борців;

– про особливості реакцій різних борців на повсякденні навантаження у мікроциклах безпосередньої підготовки до змагань;

– про можливості реалізації статистичних методів з метою розв’язанння задач опрацювання інформативних та надійних тестів для організації поточного контролю за станом працездатності борців.

 

 

1. Аналіз вітчизняної та зарубіжної спеціальної літератури та узагальнення передового досвіду організації навчально-тренувального процесу з позицій теорії керування у спорті, які викладені у першому розділі дисертації, показали своєчасність та доцільність опрацювання методології безпосередньої підготовки борців до головних змагань, включи чемпіонати світу та Ігри Олімпіад.

2. Результати дослідження розкривають основні теоретико-методичні положення організації поточного контролю у загальній схемі передзмагальної підготовки борців вільного стилю високої кваліфікації, які дозволяють індивідуалізувати тренувальний процес на підставі загальних вимог до керування, які реалізуються у спорті вищих досягнень.

3. У дисертації розкрита методологія обгрунтування комплексу інформативних тестів та показників, які реєструються і об’єктивно характеризують поточні повсякденні зміни спеціальної працездатності борців у мікроциклах тренування. За допомогою таких тестів, як апарату поточного контролю, розкрита технологія керування тренувальним процесом спортсменів у мікроциклах безпосередньої підготовки до змагань. Показана ефективність індивідуального нормування тренувальних навантажень не етапі безпосередньої підготовки до змагань.

4. На першому етапі досліджень вивчена інформативність тринадцяти спеціальних тестів, які гіпотетично висунуті з метою поточного контролю за станом працездатності борців. За допомогою кореляційного аналізу відібрана група найбільш інформативних з них стосовно спортивної майстерності спортсменів. До цієї групи увійшли: показник максимальної сили під час згинання у ліктьових суглобах (r – 0, 840), точності відтворення 50% максимальної сили (r – 0, 893), точності відтворення часу досягнення 50% максимальної сили (r – 0, 731), точності відтворення кута у ліктьовому суглобі (r – 0, 734), коефіцієнт витривалості (r – 0, 737), індекс витривалості (r – 0, 859) та показник потужності роботи у 60-секундному ергометричному тесті (r – 0, 800).

5. Надійність цих тестів за умов поточного контролю розраховувалась у двох напрямках. По-перше, визначалось відтворення показників під час повторного вимірювання в один і той же день циклу. З цією метою використовувався метод кореляційного аналізу між першою та другою спробами у вимірюванні. Найбільш надійними у цій задачі виявилися показники точності відтворення кута у ліктьових суглобах (r – 0, 880), відтворення 50% максимальної сили (r – 0, 560), індексу витривалості (r – 0, 660) та максимальної сили (r – 0, 550).

По-друге, розраховувалась єдиноспрямованість реакцій борців у кожний з днів циклу. Для цього використовувався метод двофакторного дисперсійного аналізу. Статистично достовірне співпадання реакцій борців на тренувальні навантаження виявлялося у показниках максимальної сили, точності відтворення 50% максимальної сили, індексу витривалості та максимальної ергометричної потужності у 60-секундному тесті.

6. За допомогою показників максимальної сили, точності відтворення зусиль та індексу витривалості виявлені особливості реакцій різних борців на повсякденні тренувальні навантаження у двох мікроциклах безпосередньої підготовки до змагань.

Встановлено, що загальний план передзмагальної підготовки виявився ефективним лише для 63% спортсменів, які до дня початку змагань підходили на рівні оптимально високої працездатності, що свідчить про недостатню ефективність некерованого тренувального процесу.

7. Вивчення реакцій організму борців на тренувальні навантаження, які передбачені загальним планом підготовки до змагань, дозволило рекомендувати кожному спортсмену індивідуально нормувати програму підготовки у кожний з днів циклу за умов дотримання загальної стратегії побудови передзмагального циклу.

Ідивідуальний підхід, який грунтується на використанні інформації, яка отримана за допомогою поточного контролю, дозволив більшості учасників дослідження (83%) підійти до умовного дня змагань у стані оптимально високої працездатності.

8. Індивідуальний підхід до нормування повсякденних тренувальних навантажень борців високої кваліфікації, який базується на використанні технології поточного контролю, дозволив підвищити ефективність тренувального процесу спортсменів на етапі безпосередньої підготовки до змагань на 20% порівняно із загальними підходами, які наявні у практиці. Ці дані свідчать про доцільність реалізації опрацьованих у наших дослідженнях показників поточного контролю у процесі підготовки борців.

Повсякденна орієнтація на показники поточної працездатності відкриває можливості підвищення ефективності тренувального процесу.

9. У процесі досліджень показана достатньо висока інформативність показників ергометричної потужності роботи у 15-, 60- та 240-секундних тестах.