Інформаційні системи та технології в економіці

В теорії надійності особливий інтерес являє собою аналіз розгорнення якості керуючої системи в часі для тематичного опису тривалості її безвідмовної роботи. Характер більшості технічних систем визначає такий клас раптових відмовлень, при якому інтенсивність останніх зростає. Однак сутність і природа керуючих систем в економіці, основним елементом яких є людина, як переконливо доводить практика, приводить до того, що інтенсивність її відмовлень (прийняття людиною неоптимальних, неприпустимих рішень) згодом зменшується. Ця головна, відмітна властивість керуючої системи в економіці пояснюється її здатністю нагромадження інформації як виробничого ресурсу, наявність якого і дозволяє людині виробляти керуючі впливи.

Людина здатна відбирати із зовнішнього  середовища  й  накопичувати  інформацію завдяки  тому,  що вона має у своєму розпорядженні мозок – унікальний інструмент, що не робить і не виділяє інформацію, а лише поглинає й активно перетворює її. В усіх без винятку формах обміну інформація «поглинається» і поступово накопичується, але активно не використовується.

Тільки там, де з’являється пам’ять та інформація починає накопичуватися, де з’являється можливість «відокремити» інформацію від енергії й затримати першу, віддаючи другу, системи стають такими, що саморозвиваються, самонастроюються і самоорганізуються.

Відбираючи інформацію із зовнішнього середовища, системи використовують її для побудови власних структур, для збільшення власної розмаїтості.

У. Ешбі сформулював закон необхідної різноманітності, в якому йдеться про те, що розмаїтість складної системи вимагає керування, яке саме має необхідну розмаїтість, необхідну структуру. Структура (розмаїтість) керуючої підсистеми – це взята й асимільована нею із зовнішнього середовища інформація.

Принцип необхідної розмаїтості справедливо трактується багатьма авторами як кібернетичний закон збереження: одна частина системи відбирає розмаїтість (інформацію) в іншої, при цьому загальна кількість розмаїтості (інформації) у системі залишається незмінною. Якщо керуючий суб’єкт відбирає інформації менше, ніж цього вимагають його цілі, у системі порушується рівновага (зменшується її надійність), відновити яку можна тільки шляхом перебудови структури керуючого суб’єкта, для чого необхідна накопичена суб’єктом інформація. 

Ефективність ІС – міра співвідношення ціни і витрат. Ефект – результат упровадження якого-небудь заходу, виражений у вартісній формі, у вигляді економії від його здійснення. Наприклад, при вдосконаленні технології обробки інформації він може виразитися в загальному зниженні капітальних і поточних витрат. Розрахунковий ефект – це ефект, одержаний розрахунковим шляхом, коли пропонований захід не може бути відразу впроваджено, а вимагає розв’язання низки організаційних питань, незалежних від розробників нового заходу. Наприклад, при переоснащенні ІС новою технікою розраховується ефективність від її впровадження. Проте ця ефективність буде розрахунковою до тих пір, поки ІС не буде оснащена рекомендованою технікою, і лише тоді з’явиться можливість підрахувати реальний ефект.

При визначенні реального ефекту розраховуються прямий  і непрямий ефекти. Прямий ефект пов’язаний зі зниженням витрат на обробку даних, тобто це ефект, результат якого можливо безпосередньо визначити. Непрямий ефект – це ефект, одержуваний від послуг ІС або обробки даних, звичайно він не підлягає прямому розрахунку, а вимагає розгляду чинників, на котрі впливає автоматизація процесів управління. Як правило, прямий ефект виявляється безпосередньо на самій ІС, непрямий – у користувачів (замовників) інформації, тобто у сфері виробництва.

Пряма і непряма економія в розрахунках економічної ефективності повинна враховувати весь економічний ефект, одержуваний у результаті машинної обробки даних. При розрахунках прямої та непрямої ефективності порівнюють між собою витрати різних варіантів технологічних процесів обробки даних. Таку ефективність називають порівняльною економічною ефективністю. У зв’язку з її розрахунком постає проблема вибору критеріїв для порівняння. У різних методиках економічної ефективності використовуються різні критерії для порівняння: 

– спосіб виконання обліково-обчислювальних робіт, існуючий у конкретних умовах до застосування даної ОТ;

– варіанти технологічного процесу машинної обробки інформації при обґрунтуванні найвигіднішого з них;

– різні варіанти комплексів технічних засобів.

Результати розрахунку економічної ефективності, засновані на зіставленні варіантів, дозволяють дати обґрунтування задачам (комплексам задач), що розробляються (або наміченим до розробки), функціональним підсистемам, індивідуальним і типовим проектам. 

Найважливішими з  основних параметрів ІС є економічні показники якості й ефективності ІС, наприклад такі, як середня вартість доставки інформації між двома пунктами, тарифи за користування послугами мережі, ефективність ІС та ін. Між цими показниками існує визначений взаємозв’язок і залежність від інших характеристик: надійності від вартості, надійності від пропускної здатності, вірогідності переданої інформації від надійності й т.п. Надійність і вірогідність характеризують якість функціонування ІС. Бажано при проектуванні мережі враховувати фактори, що визначають ефективність та якість, мати можливість оцінити й розрахувати відповідні характеристики.

Вихідними даними для аналізу ефективності та якості функціонування є фінансові витрати на розроблення, створення й експлуатацію системи, включаючи зарплату персоналу та витрати на обслуговування; параметри надійності окремих пристроїв системи, період безвідмовної роботи, час відновлення, ймовірність відмовлення і т.п.; параметри вірогідності процесів перетворення інформації, можливість та способи виправлення помилок; параметри швидкодії системи, пропускна здатність пристроїв і ланок, швидкості введення й зчитування інформації і т.п.; параметри вхідних інформаційних потоків, інтенсивність надходження документів, закони розподілу потоків, їхня структура.

Основний зміст методики можна розглянути на прикладі задачі вибору одного з двох можливих варіантів інформаційної мережі. На першому етапі дослідження виконується розрахунок економічної ефективності