Інформаційні системи та технології в економіці

•розроблення документа «Роз’яснення щодо складання звітності»;

•розроблення постановки задачі;

•розроблення програмного забезпечення та експлуатаційної документації;

•дослідна експлуатація;

•упровадження у промислову експлуатацію.

Розроблення і затвердження форм державної статистичної звітності. Нові або вдосконалені форми статистичної звітності по кожному галузевому управлінню затверджуються наказом Держкомстату України «Про затвердження форм державної статистичної звітності», який на паперовому носії через канцелярію передається для використання в роботі Головному управлінню статистики в Автономній Республіці Крим, обласним, Київському і Севастопольському міським управлінням статистики, міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, з якими співпрацює галузеве управління статистики. У наказі наводиться перелік нових і відмінених форм статистичної звітності та форм, у які внесено зміни; надаються зразки нових і змінених форм статистичної звітності; наводяться інструкції про порядок складання форм статистичної звітності.

Розроблення документа «Роз’яснення щодо складання звітності». Щорічно, напередодні нового календарного року, кожний відділ галузевого управління Держкомстату готує роз’яснення щодо порядку надання, складання та особливостей електронного оброблення нових і чинних форм статистичної звітності або супровідний лист до наказу, затверджуваний начальником галузевого управління, які надсилає на паперовому носії через канцелярію Головному управлінню статистики в Автономній Республіці Крим, обласним, Київському і Севастопольському міським управлінням статистики.

У роз’ясненні до кожної з форм статистичної звітності звертається увага на зміни, які вноситимуться у програмне забезпечення у зв’язку зі змінами форм статистичної звітності. Чітко наводиться опис змін у порядку подання звітності, у формі статзвітності, вихідних таблицях, порівнянні з іншими КЕОІ, введенні нового довідника.

Розроблення постановки статистичної задачі. У процесі створення постановки задачі користуються схемою постановки задачі. Обов’язково до постановки задачі додається бланк форми статистичної звітності.

Складовою процесу постановки задачі є робота, пов’язана з уніфікацією вхідних і вихідних форм і таблиць, пристосуванням їх до більш зручного автоматизованого оброблення, а також використанням для формування бюлетенів і збірників. 

КЕОІ має відповідати вимогам замовника і може складатися з різних етапів оброблення статистичної інформації. У процесі створення нового програмного забезпечення або супроводження вже існуючого відділи статистики ГМУС: 

—відповідають за формування та актуалізацію нормативно-довідкової інформації та здійснюють контроль за її повнотою; 

—надають пропозиції з удосконалення вихідних таблиць; 

—здійснюють контроль за процесом і термінами розроблення програмного забезпечення програмістами; 

—організовують апробацію нового програмного забезпечення у двох-трьох територіальних управліннях статистики або в ГМУС; 

—разом із програмістами розробляють інструктивні матеріали до програмного забезпечення.

Розроблення програмного забезпечення та експлуатаційної документації. Етап охоплює: участь у розробленні постановки задачі розробників програмного забезпечення; загальні вимоги до програмного забезпечення; експлуатаційну документацію на програмне забезпечення; дослідну експлуатацію; упровадження в промислову експлуатацію.

Розробники програмного забезпечення беруть участь у розробленні постановки задачі та виконують роботи, передбачені на стадіях «Технічне завдання», «Техноробочий проект», «Упровадження», «Супровід». Детально перелік робіт, виконуваних розробником програмного забезпечення на кожній стадії, визначено в документі «Нормативи витрат часу на оброблення програмного забезпечення комплексів електронного оброблення статистичної інформації». З метою реалізації комплексного підходу для всіх КЕОІ відповідальний виконавець з розроблення програмного забезпечення (ГМУС) повинен розробити програмне забезпечення: 

•з єдиним уніфікованим інтерфейсом; 

•з типовими стандартизованими функціями, бібліотеками, програмними модулями; 

•з однаковими іменами файлів для класифікаторів; 

•з однаковим механізмом формування імен файлів; 

•з використанням інформаційно-пошукової системи, яка надає можливість за запитом користувача відбирати за означеним критерієм будь-яку сукупність звітів; 

•з використанням стандартного механізму створення за запитом користувача будь-яких макетів вихідних таблиць.

Програмне забезпечення повинно: 

—вводити, коригувати, контролювати і роздруковувати первинну інформацію на кількох локальних або мережевих ПЕОМ; 

—вести динаміку інформаційних масивів; 

—виконувати злиття баз даних з різних ПЕОМ і передавання узагальнених даних на головну ПЕОМ; 

—проводити роботу зі статистичними класифікаторами і локальними довідниками; 

—копіювати/відновлювати дані; 

—вести контроль за станом інформаційної бази; 

—здійснювати зв’язки з даними інших КЕОІ; 

—вивантажувати дані в заданому форматі для передання в інші КЕОІ; 

—підтримувати формальний опис вхідного документа, формул контролю, вихідних таблиць; 

—підтримувати багатоваріантний пошук у базах даних; 

—завантажувати зміни класифікаторів із зовнішніх джерел. 

Структура головного меню повинна: 

відображувати технологічний процес оброблення інформації та послідовність виконання функцій на кожному етапі; 

надавати можливість переглядати на екрані, вводити в текстовий файл, роздруковувати на принтері, зберігати на магнітних носіях у вигляді текстового файла та DBF-файлів будь-яку інформацію, необхідну економісту-користувачеві, інженеру-технологу, програмісту, що супроводжує КЕОІ.

Пакети ПК повинні формувати каталог підприємств з використанням ЄДРПОУ та статистичних класифікаторів, а не локальних довідників. Зауважимо, що для нових розробок КЕОІ використання класифікаторів замість локальних довідників є обов’язковим. У постановці задачі має бути передбачена робота всіх класифікаторів. 

Нові розробки мають охоплювати такі обов’язкові види контролю: арифметичний, балансовий і логічний контроль первинних звітів; контроль з використанням контрольних сум; контроль завантаження даних у базу даних; контроль логічної цілісності даних; контроль первинних звітів щодо двійників; контроль щодо дублювання записів; арифметичний і логічний контроль зведених звітів; контроль наявності звітів у базі даних порівняно з каталогом підприємств або з іншими каталогами. На державному рівні виконується контроль повноти передавання інформації, одержаної від реґіональних управлінь статистики.

Крім зазначених вище функцій, програмне забезпечення для архітектури «клієнт-сервер» повинно забезпечувати: