Інструментальний та класичний умовний рефлекс

Предмет:

Тип роботи:

Контрольна робота

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

межами цієї площадки клали бажану принаду (звичайно банани); щоб дістати цю принаду, мавпі приходилося використовувати який-небудь прилеглий предмет як інструмент. У тварин не виникало проблем з цим завданням. Вони навчилися використовувати ціпки як граблі, щоб витягати банани, що лежать на землі поруч з огорожею, але поза досяжністю руки. Вони також навчилися використовувати ці ціпки як кийка, щоб збивати банани, що висять занадто високо над їх головою. Деякі шимпанзе використовували ціпок як шест. Вони ставили його прямо під бананом, вертикально піднімалися по всій його пятиметровій висоті і хапали свою нагороду саме в той момент, коли шест починав падати (разюча інтелектуальна, а також гімнастична вправність, що „показує силу здорової свідомості в здоровому тілі). Шимпанзе також навчилися використовувати шухляди, які вони переносили, щоб, стаючи на них, схопити свій приз. По суті, вони навіть ставали будівельниками, ставлячи шухляди одну на одну. У результаті вони споруджували споруду з чотирьох (досить хибких) ярусів, оскільки Келер спонукав їх до усе більших архітектурних досягнень, збільшуючи висоту розташування принади над землею.

Іноді мавпи випадково ставали виробниками знарядь, так само як і їхніми користувачами: наприклад, коли їм потрібна була палиця, вони ламали гілку найближчого дерева. Ще більш вражаючою була кмітливість одного дуже талановитого шимпанзе по імені Султан, який побачив банан на дуже великій відстані від огорожі. На його площадці лежали два бамбукові ціпки, але жоден з них не був достатньо довгим, щоб дістати банан. Після безлічі безуспішних спроб підсунути банан як-небудь одним ціпком Султан нарешті знайшов рішення. Він вставив тонший з двох ціпків в отвір товстішого і все-таки підсунув до себе банан.

Кьолер довів, що ці досягнення не були результатом ні використання методу проб і помилок, ні механічного закріплення тенденцій, що намітилися, у поведінці. Навпаки, тварини поводилися так, начебто досягли інсайту щодо рішення проблеми. Кьолер запропонував кілька зауважень у підтримку цього висновку. По-перше, інсайт-рішення часто приходило зовсім зненацька, іноді після паузи, протягом якої шимпанзе рухало тільки головою й очима, начебто вивчало ситуацію. По-друге, після того як кожна з проблем вирішувалася, тварини могли легко і просто вирішувати її знову і знову, немов знаючи, що вони роблять. Поведінка шимпанзе разюче відрізнялася від поведінки торндайнівських кішок, які продовжували зазнавати невдач протягом багатьох дослідів, навіть після свого першого успіху.

Цілісні категорії сприйняття у тварин

Кьолера вразив інсайт, який продемонстрували його шимпанзе. Його також вразила їхня здатність розпізнавати цілісні категорії сприйняття; усі шимпанзе використовували шухляди і ціпки, а Султан «задіяв» навіть самого Кьолера: один раз він тяг Кьолера доти, поки той не став під бананом, і потім виліз по ньому, щоб узяти фрукт. Але цілісні категорії сприйняття можуть виявлятися й у інших тварин. Наприклад, голубів в одному дослідженні навчали стукати дзьобом по виїмці при пред'явленні картинки з водою і не стукати в інших випадках. На деяких картинках з водою була зображена проточна вода, на інших — нерухома; деякі зображували великі водойми, зняті здалеку, інші — калюжі, сфотографовані зблизька. Незважаючи на ці розходження, голуби швидко освоїли це завдання на розрізнення і, схоже, вловили категорію води. Подібні досліди показали, що голуби можуть розрізняти картинки з деревами і без них, зі значною варіативністю дерев на картинках. Так, голуби можуть навчитися клювати у відповідь на пред'явлення картинки з деревом, покритим листям, і деревом без листя, але вони не будуть клювати, побачивши зображення телеграфного стовпа або стебла селери.

На основі цих дослідів деякі дослідники прийшли до висновку, що в голубів існують поняття води, дерева і т.п. Якщо навіть це і так, то, безумовно, ці поняття — зовсім інші, ніж у людей. Люди, так само як і голуби, впізнають зображення води, але вони мають безліч знань щодо того, що стосується води і зв'язків води з іншими поняттями. Те, що засвоюють голуби, — це комплекс відмінних ознак, але він дуже далекий від тих знань, якими володіє людина.

Абстрактні поняття у тварин

Як же у тварин виглядають справи з абстрактними поняттями й абстрактними відносинами? Дуже багато досліджень присвячено цій проблемі, причому особливий акцент робився на виявленні відносин подібності і відмінності.

Деякі факти були почерпнуті з досліджень Анни і Девіда Премак, що намагалися задокументувати когнітивні здібності декількох шимпанзе, у тому числі і своєї видатної учениці — Сари. В одному з експериментів мавпам показували три предмети. Один з них служив зразком, два інших — альтернативами. Задачею тварини було вибрати ту альтернативу, що відповідала зразкові. Припустимо, альтернативами є трикутник і квадрат. Якщо зразок теж трикутний, то трикутник — це правильний вибір. Якщо зразок квадратний, тоді правильний вибір — квадрат. Ця методика зветься підбор пари (мал. 4.27). Шимпанзе досить легко справилися з цим завданням. Усього лише після декількох проб Сара і деякі з її подруг цілком усвідомили, що це було завдання, що включає відносини тотожності. Це було видно з того факту, що вони з легкістю вирішували нові варіанти задачі, безпомилково виконуючи них з першої спроби.

А що можна сказати про голубів? Чи можуть вони так само легко справлятися з подібним завданням? Відповідь: так, але після достатнього тренування. Наприклад,