Інструментальний та класичний умовний рефлекс

Помітьте, що ми маємо дві різних БС: хвороби для однієї групи й удар струмом по лапах в іншої. До цього ж, обидві групи одержали ще потрійний УС: підсолоджена вода + яскраве світло + голосний звук. Виникає питання: як тварини сполучають ці умовні стимули? Що з чим асоціюється? Щоб знайти це, експериментатори помістили пацюків у нові дослідні умови. Вони дали деяким пацюкам підсолоджену сахарином воду, але без супроводу світла або звуку. Пацюки, які одержали удар струмом, продовжували пити цю воду: очевидно, вони не пов'язували цей БС із солодким смаком. Однак пацюки, які занедужали після опромінення їх рентгенівськими променями, відмовилися пити цю воду, хоча світло і звук також були відсутні. Вони пов'язали свою хворобу саме із солодким смаком (табл. 4.1).

 

Іншим пацюкам пропонувалася чиста несмачна вода, супроводжувана світловими і звуковими стимулами, використаними при тренуванні. Цього разу поведінка було оберненою: пацюки, які перенесли хворобу, не відмовлялися від води; вони не асоціювали хворобу зі світлом і звуком. Пацюка, що одержали удар струмом, відкинули воду. У їхній свідомості біль пов'язувався з яскравим світлом і голосним звуком.

Ці факти спростовують принцип рівнопотенційності. Для пацюків солодкий смак пов'язаний з хворобою, світло і звук — із зовнішнім болем. І для даного виду такий зв'язок має глибокий біологічний зміст. Причиною хвороби для багатьох живих організмів, імовірніше всього, є якась нова або зіпсована їжа. І на волі пацюка найчастіше перевіряють свою їжу по запаху. У зв'язку з цим пацюки уникають смак, пов'язаний з хворобою, прагнучи не занедужати ще раз від отруйних ягід чи зіпсованого м'яса. У звичці пацюка щоразу після болю в животі запитувати себе: «А що я їв?» — вкладена життєво важлива цінність.

Відзначимо, однак, що закономірності асоціювання стимулів варіюють від виду до виду. Птахи звичайно схильні пов'язувати хвороби з зоровими стимулами. Пацюки (і багато інших ссавців) пов'язують хворобу зі смаковими стимулами. У кожному конкретному випадку цей шаблон схиляє тварину до встановлення зв'язків визначеного роду.

Виучена харчова аверсія й інтервал між УС і БС. Вивчена харчова аверсія помітна ще по одній причині. У більшості прикладів класичного обумовлювання інтервал між УС і БС повинен бути відносно коротким; якщо ці дві події розділяє більше, ніж кілька секунд, процес научіння протікає дуже повільно. А от для вивченої харчовий аверсії оптимальний період — біля години. Якщо інтервал між УС і БС набагато коротший, засвоєння рефлексу сповільнюється; але харчова аверсія все-таки встановлюється, якщо інтервал досягає 24 годин.

Дотепер не вщухають суперечки з приводу того, як тварині вдається пов'язувати між собою події, що так далеко знаходяться за часом одна від одної. Але який би не був механізм, біологічний зміст цього феномену досить зрозумілий: тільки що з'їдена їжа не впливає на організм тварини протягом багатьох хвилин (або годин) через дуже повільний процес травлення й всмоктування. За таких обставин механізм, який дозволяє тварині пов'язувати внутрішній розлад зі смаком, випробуваним давно, має величезне адаптивне значення.

Харчова аверсія в людей. Уявіть собі людину, яка насолоджується після сімейного обіду найсмачнішою кулькою полуничного морозива. На жаль, ця людина занедужала грипом, і пізніше, увечері, у неї починається сильна нудота. Вона знає, що в неї грип (існує безліч інших симптомів). І вона знає, що морозиво тут ні до чого (зрештою, інша родина з'їла той же десерт зовсім без наслідків). Але, незважаючи на цю впевненість, у цієї людини, точно так само як і в пацюка, напевно сформується смакова відраза. Одне згадування про полуничне морозиво буде викликати неприємний спогад, і ця реакція може тривати роками.

Харчова аверсія в людей подає важливу інформацію про научіння, але вона має і практичне значення. Онкологічні хворі, які піддаються хіміотерапії, часто страждають від сильної нудоти як побічного ефекту ліків. Ця нудота може привести до відрази до їжі, яка вживалася перед лікуванням, а це в окремих випадках може призвести до повного відмовляння від їжі. Це було продемонстровано в дослідженнях, у яких хворим перед сеансом хіміотерапії було запропоноване морозиво з новим смаком. У багатьох пацієнтів розвилася сильна аверсія по відношенню саме до цього смаку, незважаючи на те, що вони знали: нудота викликана хіміотерапією, а зовсім не морозивом. Ці дослідження наводять на думку, що небажання таких хворих їсти можна зменшити, уникаючи вживання їжі - особливо нових продуктів — безпосередньо перед сеансом лікування.

Причинно-наслідкові зв'язки у інструментальному обумовлюванні. Очевидно, що взаємозв'язки між УС і БС під час  класичного обумовлювання не є довільними. УС сполучається з визначеними БС і не сполучається з іншими. Подібне спостерігається і під час інструментального обумовлювання: з точки зору тварин, визначені реакції сполучаються з одними підкріпленнями і не сполучаються з іншими.

Розглянемо голуба, що