Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Історія грошей та фінансів

Предмет: 
Тип роботи: 
Навчальний посібник
К-сть сторінок: 
164
Мова: 
Українська
Оцінка: 

контролю та були зобов’язані публікувати свої баланси:

а) так;
б) ні.
 
59.  У 1545 р. в Англії було встановлено максимальну ставку в розмірі: 
а) 10% на рік;
б) 6 % на рік;
в) 25% на рік.
 
60. У 1614 р. венеціанське громадське товариство, головними операціями якого були платежі металевою монетою і паперами товариства, було назване: 
а) побожним банком;
б) жиробанком;
в) ломбардом.
 
61. Джерелом коштів побожних банків були:
а) кошти монаха Барнабаса;
б) пожертвування;
в) строкові депозити.
 
62. Головним податком Візантії був:
а) аннона;
б) агора;
в) алаге.
 
63.   Відмова короля від втручання в дії крупного землевласника мала назву:
а) “респект”;
б) “імунітет”;
в)  “табу”.
 
64. Збір податків і мит на користь феодалів проводився: 
а) уповноваженими — “міністеріалами”;
б) уповноваженими — “раціонібусами”;
в)  уповноваженими — “цензорами”.
 
65. Збір непрямих податків здійснювався  державою:
а) так;
б) ні.
 
66 Населення міст несло панщинну повинність:
а) так;
б) ні.
 
67. Основною монетою грошового господарства періоду розвиненого середньовіччя (середина VІІІ – кінець ХІІІ ст.) був: 
а) флорин;
б) пфенінг;
в)  денарій.
 
68. Основною монетою періоду великих грошових реформ в Європі (ХІІІ- ХІV ст.) був:
а) флорин;
б) грош;
в)  денарій;
г) немає правильної відповіді.
 
69. Основною монетою часу стабілізації монетних відносин у країнах Західної Європи (ХV – початок ХVІ ст.) був:
а) флорин;
б) грош;
в)  денарій;
г) немає правильної відповіді.
 
70.  Як називалася срібна арабська монета, запроваджена наприкінці VII ст.:
а) дирхем;
б) динарий;
в) дукат.
 
71. Які монети стали прототипами для майбутніх монет руських князів:
а) дирхеми;
б) візантійські соліди;
в) дукати.
 
72. Господарство на українських землях розвивалося в системі замкнутої економіки:
а) так;
б) ні.
 
73. В основі грошової системи Київської Русі лежала монета:
а) дирхем;
б) солід;
в) гривня.
 
74. Лічильна гривня кун становила певну кількість монет:
а) так;
б) ні.
 
75. Які гривні перебували в обігу з кінця XI до XIII ст., були найбільш поширеними на територіях південної та південно-західної Русі:
а) київські;
б) новгородські;
в) литовські.
 
76. Які гривні перебували в обігу у XII—XV ст. і почали називатися рублями:
а) київські;
б) новгородські;
в) литовські.
 
77. Які гривні були перехідним типом від київських до новгородських:
а) чернігівські;
б) новгородські;
в) литовські.
 
78. Які гривні  використовувалися для розрахунків із монголо-татарами:
а) татарські;
б) новгородські;
в) литовські.
 
80. Як за часів Київськоі Русі змінювалася  назва грошей як економічної категорії:
а)  гроші (денги), худоба (скот), куни, пенязі; 
б) худоба (скот), куни, пенязі, гроші (денги);
в) куни, пенязі, худоба (скот), гроші (денги).
 
МОДУЛЬ 2. СТАНОВЛЕННЯ ГРОШОВОГО ОБІГУ І ФІНАНСІВ УКРАЇНИ ПІД ВПЛИВОМ КРАЇН – ЗАГАРБНИКІВ ТА ПІСЛЯ ОДЕРЖАННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ
 
ТЕМА 6. ОСОБЛИВОСТІ ГРОШЕЙ ТА ФІНАНСІВ У ПЕРІОД ІСНУВАННЯ ПОЛЬСЬКО-ЛИТОВСЬКОЇ ДЕРЖАВИ
 
6.1. Основні риси грошового обігу в Україні у XIV – першій половині XVII ст.
6.2. Розвиток кредитних операцій на території Речі Посполитої.
6.3. Податки Польсько – Литовської держави.
 
Господарство України на відміну від країн Західної Європи на початку XVI ст. розвивалося в умовах недержавності. Українські землі належали Великому князівству Литовському, Польському і Угорському королівствам, Молдавському князівству.
Внаслідок об'єднання Великого князівства Литовського і Польського королівства (Люблінська унія 1569 p.) утворилася держава — Річ Посполита. Чернігово-Сіверські землі, що в  1503 p. належали Московській державі, у 1618 p. були приєднані до Речі Посполитої. Адміністративний поділ, площа і населення українських земель в складі Речі Посполитої у першій половині XVII ст. характеризувалися такими даними:
Таблиця 2.1. Адміністративний поділ, площа і населення українських земель в складі Речі Посполитої у першій половині XVII ст.
ВоєводстваПлоща, тис. кмНаселення, тис. осібКількість поселень
Руське і Волзьке64,411403910
Волинське42,66502200
Подільське24,1280760
Брацлавське26,7550500
Київське і Чернігівське153,717503900
 
6.1. Основні риси грошового обігу в Україні у XIV – першій половині XVII ст.
 
Під ударами полчищ хана Батия в середині XIII ст. пала Київська Русь. Землі України були поділені між загарбниками і великими сусідніми державами. Литва захопила Київщину, Подолію, інші центральні та північні українські землі, а також велику частину Волині. Польща запанувала над Галицькою землею і частиною Західної Волині. До Молдавського князівства відійшла Буковина. Під пануванням Угорщини залишилося Закарпаття, захоплене нею ще у XI ст.
Фото Капча