Предмет:
Тип роботи:
Навчальний посібник
К-сть сторінок:
164
Мова:
Українська
контролю та були зобов’язані публікувати свої баланси:
а) так;
б) ні.
59. У 1545 р. в Англії було встановлено максимальну ставку в розмірі:
а) 10% на рік;
б) 6 % на рік;
в) 25% на рік.
60. У 1614 р. венеціанське громадське товариство, головними операціями якого були платежі металевою монетою і паперами товариства, було назване:
а) побожним банком;
б) жиробанком;
в) ломбардом.
61. Джерелом коштів побожних банків були:
а) кошти монаха Барнабаса;
б) пожертвування;
в) строкові депозити.
62. Головним податком Візантії був:
а) аннона;
б) агора;
в) алаге.
63. Відмова короля від втручання в дії крупного землевласника мала назву:
а) “респект”;
б) “імунітет”;
в) “табу”.
64. Збір податків і мит на користь феодалів проводився:
а) уповноваженими — “міністеріалами”;
б) уповноваженими — “раціонібусами”;
в) уповноваженими — “цензорами”.
65. Збір непрямих податків здійснювався державою:
а) так;
б) ні.
66 Населення міст несло панщинну повинність:
а) так;
б) ні.
67. Основною монетою грошового господарства періоду розвиненого середньовіччя (середина VІІІ – кінець ХІІІ ст.) був:
а) флорин;
б) пфенінг;
в) денарій.
68. Основною монетою періоду великих грошових реформ в Європі (ХІІІ- ХІV ст.) був:
а) флорин;
б) грош;
в) денарій;
г) немає правильної відповіді.
69. Основною монетою часу стабілізації монетних відносин у країнах Західної Європи (ХV – початок ХVІ ст.) був:
а) флорин;
б) грош;
в) денарій;
г) немає правильної відповіді.
70. Як називалася срібна арабська монета, запроваджена наприкінці VII ст.:
а) дирхем;
б) динарий;
в) дукат.
71. Які монети стали прототипами для майбутніх монет руських князів:
а) дирхеми;
б) візантійські соліди;
в) дукати.
72. Господарство на українських землях розвивалося в системі замкнутої економіки:
а) так;
б) ні.
73. В основі грошової системи Київської Русі лежала монета:
а) дирхем;
б) солід;
в) гривня.
74. Лічильна гривня кун становила певну кількість монет:
а) так;
б) ні.
75. Які гривні перебували в обігу з кінця XI до XIII ст., були найбільш поширеними на територіях південної та південно-західної Русі:
а) київські;
б) новгородські;
в) литовські.
76. Які гривні перебували в обігу у XII—XV ст. і почали називатися рублями:
а) київські;
б) новгородські;
в) литовські.
77. Які гривні були перехідним типом від київських до новгородських:
а) чернігівські;
б) новгородські;
в) литовські.
78. Які гривні використовувалися для розрахунків із монголо-татарами:
а) татарські;
б) новгородські;
в) литовські.
80. Як за часів Київськоі Русі змінювалася назва грошей як економічної категорії:
а) гроші (денги), худоба (скот), куни, пенязі;
б) худоба (скот), куни, пенязі, гроші (денги);
в) куни, пенязі, худоба (скот), гроші (денги).
МОДУЛЬ 2. СТАНОВЛЕННЯ ГРОШОВОГО ОБІГУ І ФІНАНСІВ УКРАЇНИ ПІД ВПЛИВОМ КРАЇН – ЗАГАРБНИКІВ ТА ПІСЛЯ ОДЕРЖАННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ
ТЕМА 6. ОСОБЛИВОСТІ ГРОШЕЙ ТА ФІНАНСІВ У ПЕРІОД ІСНУВАННЯ ПОЛЬСЬКО-ЛИТОВСЬКОЇ ДЕРЖАВИ
6.1. Основні риси грошового обігу в Україні у XIV – першій половині XVII ст.
6.2. Розвиток кредитних операцій на території Речі Посполитої.
6.3. Податки Польсько – Литовської держави.
Господарство України на відміну від країн Західної Європи на початку XVI ст. розвивалося в умовах недержавності. Українські землі належали Великому князівству Литовському, Польському і Угорському королівствам, Молдавському князівству.
Внаслідок об'єднання Великого князівства Литовського і Польського королівства (Люблінська унія 1569 p.) утворилася держава — Річ Посполита. Чернігово-Сіверські землі, що в 1503 p. належали Московській державі, у 1618 p. були приєднані до Речі Посполитої. Адміністративний поділ, площа і населення українських земель в складі Речі Посполитої у першій половині XVII ст. характеризувалися такими даними:
Таблиця 2.1. Адміністративний поділ, площа і населення українських земель в складі Речі Посполитої у першій половині XVII ст.
ВоєводстваПлоща, тис. кмНаселення, тис. осібКількість поселень
Руське і Волзьке64,411403910
Волинське42,66502200
Подільське24,1280760
Брацлавське26,7550500
Київське і Чернігівське153,717503900
6.1. Основні риси грошового обігу в Україні у XIV – першій половині XVII ст.
Під ударами полчищ хана Батия в середині XIII ст. пала Київська Русь. Землі України були поділені між загарбниками і великими сусідніми державами. Литва захопила Київщину, Подолію, інші центральні та північні українські землі, а також велику частину Волині. Польща запанувала над Галицькою землею і частиною Західної Волині. До Молдавського князівства відійшла Буковина. Під пануванням Угорщини залишилося Закарпаття, захоплене нею ще у XI ст.