Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Історія української культури

Предмет: 
Історія
Тип роботи: 
Курс лекцій
К-сть сторінок: 
269
Мова: 
Українська
Оцінка: 

style="text-align: justify;">b. У Києві;

c. В Одесі;
d. У Львові.
3. Хто вважається засновником Харківського університету?
a. П. Гулак-Артемовський;
b. Д. Багалій;
c. В. Каразін;
d. М. Костомаров.
4. Які навчальні заклади давали у ХІХ ст. середню освіту?
a. Парафіяльні школи;
b. Повітові школи;
c. Гімназії;
d. Університети.
5. Скільки університетів було у кінці ХІХ ст. на українських землях, що входили до складу Російської імперії?
a. Три;
b. П’ять;
c. Один;
d. Чотири.
6. Де було засновано перший український інститут шляхетних дівчат?
a. У Києві;
b. У Полтаві;
c. У Харкові;
d. В Одесі.
7. В якому стилі було зведено будівлю для Полтавського інституту шляхетних дівчат у першій половині ХІХ ст.?
a. Класицизм;
b. Бароко;
c. Рококо;
d. Ампір.
8. За які роботи Т. Шевченко отримав у 1860 р. звання академіка Петербурзької академії мистецтв?
a. портрет;
b. графіка;
c. пейзаж;
d. автопортрет.
9. Ідейний і художній рух в культурі кінця XVIII – першої половини ХІХ ст., в основі якого – духовне життя людини, воля творчої особистості, інтерес до національної культури і фольклору, ідеалізація минулого, – це:
а. реалізм;
b. класицизм;
с. романтизм;
d. модернізм.
10. Установіть відповідність між прізвищами митців і сферами їхньої творчості
1. М. ЛисенкоА. Видатний математик, здійснив важливі дослідження з інтегрального обчислення, написав праці з математичного аналізу, математичної фізики, аналітичної та небесної механіки, теорії пружності, балістики. 
2. М. ГрушевськийБ. Композитор, етнограф, учасник громадівського руху, автор опер “Різдвяна ніч”, “Утоплена”, “Тарас Бульба”, “Енеїда”. 
3. С. Гулак-АртемовськийВ. Дійсний член Наукового товариства ім. Т. Шевченка, автор багатотомної “Історії України-Руси”, праць “Очерки истории украинского народа”, “Ілюстрованої історії України”. 
4. К. КостандаГ. Композитор, співак, драматург, соліст Флорентійської опери, Російської імператорської опери, автор опери “Запорожець за Дунаєм”. 
5. М. ОстроградськийД. Художник, живописець, тонкий майстер колориту, автор значних жанрових творів і сонячних пейзажів (“В люди”, “Старенькі”, “Рання весна”, “Бузок”). 
 
 
ТЕМА 8. НОВІТНЯ УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА
ПЛАН
  1. Періодизація новітньої історії культури України. Українська культура у 1917 – 1920 рр.
  2. Радянська політика “українізації” та її вплив на розвиток культури України у 1920-х – на початку 1930-х рр.
  3. “Розстріляне відродження” в українській культурі.
  4. Розвиток української культури у роки Другої світової війни та у перше повоєнне десятиріччя.
  5. Українська культура у роки хрущовської “відлиги”. “Шістдесятники” у культурі.
  6. Кризові явища у культурі 1970-х – 1980-х рр. Дисидентський рух в Україні та його вплив на культурний розвиток.
  7. Культура УРСР у 1985 ? 1991 рр.
  8. Сучасна культура України.
ЛІТЕРАТУРА
  1. Грабовський С. Українська культура today: проблеми і небезпеки / С. Грабовський // Сучасність. – 2009. – № 6. – С. 163 – 177.
  2. Жулинський М. Г. Україна: формування духовної незалежности // М. Г. Жулинський. – Cучасність. – 1995. – № 5. – С. 90 – 99.
  3. Історія світової та української культури: підручник для вищих закладів освіти / Греченко В. А., Чорний І. В., Кушнерук В. А., Режко В. А. – К. : Літера, 2000. – 464 с.
  4. Конституція України. – К. – 1996.
  5. Кордон М. В. Українська і зарубіжна культура: курс лекцій / М. В. Кордон. – К. : ЦУЛ, 2003. – 508 с.
  6. Ожеван М. Українська національна ідея та культурополітика наздоганяючої модернізації / М. Ожеван // Стратегічна панорама. – 2000. – № 1/2. – С. 162 – 182.
  7. Передерій І. Г. Розбудова національної системи освіти в Україні за доби Центральної Ради: історичний аспект. Монографія / І. Г. Передерій. – Полтава: Вид-во ПолтНТУ, 2009. – 160 с.
  8. Петров В. Діячі української культури (1920 – 1940 рр.) – жертви більшовицького терору / В. Петров. – К. : Вид-во „Воскресіння”, 1992. – 80 с.
  9. Стріха М. Культурна політика України: регіональні, етнічні та конфесійні аспекти / М. Стріха // Сучасність. – 1995. – № 9. – С. 74 – 79.
  10. Субтельний О. Розпад імперії та утворення національних держав: випадок України / О. Субтельний // Сучасність. – 1994. – № 12. – С. 65 – 72.
  11. Українська та зарубіжна культура: навчальний посібник / Закович М. М., Зязюн І. А., Семашко О. М. та ін. ; за ред. М. М. Заковича. – Київ: Т-во „Знання”, КОО, 2000. – 622 с.
  12. Хоменко В. Я. Українська і світова культура: підручник / В. Я. Хоменко. – К. : Україна, 2002. – 333 с.
  13. Шевнюк О. Л. Українська та зарубіжна культура: навчальний посібник / О. Л. Шевнюк. – К. : Знання-Прес, 2002. – 277 с.
  14. Шпорлюк Р. Україна: від імперської периферії до суверенної держави / Р. Шпорлюк // Сучасність. – 1996. – № 11, 12.
Періодизація новітньої історії культури України. Українська культура у 1917 – 1920 рр.
З 1917 р. українська культура пройшла складний і далеко неоднозначний шлях: одночасно яскравий і трагічний. ХХ ст., як ніяке інше, дуже насичене різноманітними історичними подіями, пов’язаними зі зміною політичних режимів, соціально-економічної ситуації. Цей новітній період розвитку української культури умовно можна розділити на
Фото Капча