Історія виникнення листівок та їх використання

 

 

Призначення листівки полягає в тому, щоб приносити людям задоволення  естетичне, емоційне – в залежності від того, який зміст вкладений в цю листівку і якій конкретній людині вона призначена. Листівка повинна створювати ефект емоційного піднесення, сприяти духовному очищенню, прикрашати побут. Як об’єкт матеріальної культури, листівка асоціативно прив’язується до людини, яка її подарувала, до міста, в якому вона була придбана, для якої події в житті призначена.  Листівка стає знаковою річчю для власника, тому ці функції вона виконуватиме протягом всього часу існування. Листівка синтезує іконічні знаки і символи, як національні так і світові. Вона завжди пов’язується із фактами життя людини і країни, світу в цілому, тому у культурологічному дискурсі науковці аналізують філокартистські видання з метою вивчення менталітету жителів тієї чи іншої країни, стильових тенденцій у культурі певної епохи, особливостей архітектурного ареалу та ін.

Існують декілька функцій, для яких призначені листівки:

Комунікативна функція є однією із утилітарних функцій листівок, полягає  у  її призначенні бути засобом комунікації.

Історично-документальна функція листівок зумовлена їх онтологічною сутністю віддзеркалювати епоху в усьому її різноманітті.

Культурологічна функція розкривається у можливості листівок актуалізувати пізнання тієї чи іншої епохи, її культури, так чи інакше представленої у листівці, світогляду та філософії. Пізнання – процес зацікавлення певним феноменом дійсності і його осмислення в контексті історії, культури і буття того, кому належить листівка. Тому пізнавальна або гносеологічна функція листівок є важливою під час розробки концепції видання. Пізнавальна потенційність листівки залежатиме від характеру зображення.

Естетична функція листвок пов’язана із можливістю впливати на формування естетичного смаку, вподобань, вміння розрізняти прекрасне і потворне, оцінювати явища мистецтва. Для дітей розробляються листівки із зображенням різних казкових героїв, що дозволяє дітям візуалізовувати улюблених героїв у певному контексті, пригадаючи текст казки.

 

 

РОЗДІЛ 2. ФОРМУВАННЯ ЕСТЕТИЧНОГО СМАКУ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ НА УРОКАХ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ ПІД ЧАС ВИГОТОВЛЕННЯ ВІТАЛЬНИХ ЛИСТІВОК.

 

 

2.1 Папір, як основний засіб виготовлення листівок

 

Вироби з паперу можна виготовляти без допомоги інстументів відриванням від великого аркуша паперу маленьких клаптиків до надання йому потрібної форми. Можна запропонувати дітям виготовити в такий спосіб листки берези , липи тощо.

З таких листочків можна виготовити аплікацію гілки. Для цього треба мати білий папір, клей, пензлик. Листки намазуємо клеєм із зворотної сторони і приклеюємо до аркуша паперу.

Зразок такої аплікації вчитель показує учням , коли повідомляє тему уроку і ознайомлює їх з методом її виконання. У процесі уроку вчитель виготовляє кожну деталь разом з учнями, щоб вони бачили , як треба тримати папір , як відривати кусочки його, де і як приклеювати тощо.

Там можна виготовляти аплікації квітів, фруктів, ягід, овочів, грибів, птахів, пейзажів, ілюстрацій до казок тощо.

Ці роботи мають велике значення у тренуванні пальців рук, розвивають спостережливість, уяву, окомір, відчуття форми предмета, сприяють виробленню художнього смаку.

На першому етапі роботи з папером програмою передбачено виготовлення виробів методом складання паперу. Ці роботи мають ту перевагу , що для них не треба спеціального приладдя. Але вчитель до такого заняття повинен підготувати відповідний папір , виготовити моделі, а також підібрати кольоровий папір для оздоблення виробів.

Учням слід показати техніку виготовлення предметів. Для цього треба розібрати модель і дати можливість усвідомити спосіб її виготовлення, а також зробити її креслення і пояснити особливості конструкції моделі. Після цього учні можуть приступити до виготовлення виробу. Спочатку треба навчити рівно згинати і розривати папір, а також загинати ріжки аркуша для надання виробам симетричної форми. Весь час треба стежити за роботою учнів, вказувати на їх помилки, і вчасно допомагати.

 

 

Папір - тонкий листовий матеріал, який складається в основному з переплетених і скріплених між собою рослинних волокон. Крім волокнистого матеріалу для надання паперу необхідних властивостей в його склад можуть вводитися наповнювачі, проклеюючи і фарбуючи речовини, деякі спеціальні домішки.

Гнучкість притаманна практично всім органічним волокнам. Здатність же розмалюватись і скріплятися мають лише рослинні волокна, які містять целюлозу. Це робить їх незамінними в виробництві паперу. Целюлоза - полімер, який має лінійну будову, з великою кількістю гідроксильних груп. Основна сировина сучасної целюлозно-паперової промисловості - деревина різних порід (ялина, бук, тополя, осика та ін.), однорічні рослини: очерет, комиш, а також бавовняний лист. Чим більше в початковій сировині целюлози, тим цінніший цей матеріал для виробництва паперу. В чистому вигляді целюлоза в природі не зустрічається. Волокна бавовни містять 90 - 95% целюлози, волокна льону - 80 - 85%, в різноманітних видах деревини вміст целюлози коливається в межах 40 - 60%, в стеблах соломи - 30 - 35%. Крім целюлози рослинні клітини містять так звані інкрустуючи речовини - лігнін. Лігнін не