Клініко-антропологічне прогнозування, профілактика та лікування невиношування вагітності

4. Вивчити особливості соціально-психологічного статусу обстежених вагітних.

5. Визначити кореляційні зв’язки між показниками антропологічного обстеження та гормонального статусу при зазначеній патології.

6. Розробити метод прогнозування невиношування вагітності та скласти математичну модель даного ускладнення вагітності.

7. Удосконалити комплекс лікувальних заходів при невиношуванні вагітності та впровадити його в медичну практику.

Об’єкт дослідження: вивчення патогенетичних механізмів невиношування вагітності.

Предмет дослідження: вагітні жінки м. Вінниці, рівень гормональних та біохімічних показників, соматотипологічні та психологічні особливості жінок при невиношуванні в різні терміни вагітності.

Методи дослідження: включали соматотипологічний, клінічний, психологічний, гормональний, цитологічний, інструментальний, біохімічний та методи прогностичного моделювання.

Наукова новизна отриманих результатів. У роботі вперше виявлений зв’язок між конституцією жінок та невиношуванням вагітності. Вперше вивчена соматотипологічна структура тіла жінок з загрозою переривання вагітності з урахуванням різноспрямованих ознак (поздовжніх, поперечних, обхватних), які характеризують форми та розміри тіла, вивчено компонентний склад тіла вагітних.

Вперше комплексно вивчено психологічний статус вагітних і виявлено ряд особливостей психологічної організації жінок із невиношуванням вагітності та нормальним її перебігом. Вперше досліджена сенсорна асиметрія головного мозку вагітних досліджуваних груп.

Вперше в комплексі оцінено конституцію вагітних із невиношуванням з урахуванням соматотипологічних, психологічних та біохімічних показників і на основі цього проведено прогнозування та математичне моделювання виникнення невиношування вагітності.

Вперше запропоновано спосіб комплексного лікування даної патології з використанням донорів оксиду азоту – нітро-дуру ТТС (Деклараційний патент на винахід за № 36073 А від “ 16 “ 04 2001р.).

Практичне значення отриманих результатів. Запропонована нова, більш ефективна, методика клініко-математичного моделювання і індивідуального прогнозування невиношування вагітності, яка враховує дані соматотипу вагітної, особливості її психологічного статусу, клінічні та біохімічні показники.

Розроблений і впроваджений в клінічну практику новий ефективний метод комплексного лікування з застосуванням нітрогліцерину, а саме його трансдермальну інфузійну систему в вигляді пластиру (нітро-дур)  (Шеринг-Плау) у вагітних груп підвищеного ризику, дозволяє запобігти перериванню вагітності.

Особистий внесок здобувача. Отримані дані є результатом самостійної роботи дисертанта. Автором самостійно виконаний пошук, проаналізована наукова література та патентна інформація з проблеми невиношування вагітності.

Проведене комплексне обстеження вагітних з подальшим формуванням груп, первинна обробка результатів клінічних та лабораторних обстежень.

Виконано соматотипологічні та психологічні дослідження з подальшим обчисленням отриманих результатів, проведені лабораторні дослідження та лікування вагітних за різними методиками.

Особисто дисертантом проведений статистичний аналіз результатів дослідження, написані всі розділи дисертації, сформульовані висновки та практичні рекомендації, забезпечено їх впровадження в медичну практику та відображення в опублікованих працях.

Апробація результатів дослідження. Основні положення роботи доповідались на наукових конференціях молодих вчених Вінницького державного медичного університету (м. Вінниця, 1998, 1999) та науково-практичних конференціях “Проблеми антропології та функціональної морфології” (Вінниця, 1993; Івано-Франківськ, 1994), на І-му Міжнародному конгресі з інтегративної антропології (Тернопіль, 1995), на пленумі акушерів-гінекологів України “Невиношування вагітності” (м. Чернівці, 1998), на ХІ з’їзді акушерів-гінекологів (м. Київ, 2001).

Результати дослідження використовуються в практичній роботі пологових будинків № 1, 2 м. Вінниці, центрі матері та дитини м. Вінниці.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 8 робіт, з них 5 статей у фахових наукових журналах, затверджених ВАК України та 1 патент на винахід.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 123 сторінках основного тексту машинопису і складається із вступу, огляду літератури, 3 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків, практичних рекомендацій, бібліографічного покажчику літератури, який нараховує 305 джерел, з яких 23 – українськомовних, 136 – російськомовних, 146 – іноземних. Дисертація ілюстрована 23 таблицями та 29 рисунками.

 

 

Матеріали і методи досліджень. У відповідності із поставленою метою та завданням наукової роботи було комплексно обстежено 302 вагітних жінки. Із загрозою переривання вагітності обстежено 181 жінка у терміні 16-28 тижні, які склали основну групу. До групи порівняння було віднесено 121 фенотипічно здорових жінок без загрози переривання вагітності у тому ж терміні вагітності. Обстежені жінки у віці 18-35 років однієї етнічної групи, знаходилися на обліку в жіночій консультації та стаціонарному лікуванні у І-му пологовому будинку, центрі матері та дитини м. Вінниці в 1993-2000 рр.

Для вивчення даних аналізу, об’єктивних даних обстеження, даних про перебіг теперішньої вагітності, пологів, післяпологового періоду нами розроблена анкета яка включає 20 характеристик. Доповненням анкети є соматотипологічна карта та карта визначення психологічного статусу вагітної.

У всіх обстежених, крім загальних клініко-лабораторних досліджень, проведено: визначення вмісту естрадіолу, прогестерону та кортизолу в сироватці крові матері іммуноферментним методом за допомогою наборів реактивів “СтероидИФА-прогестерон”, Estradiol (DSL-10-4300), “СтероидИФА-кортизол“; кольпоцитологічне дослідження епітелію піхви з визначенням індексів визрівання, каріопікнетичного, а також наявність чи відсутність складчатості клітин, лейкоцитів, еритроцитів, слизу та бактеріальної форми; інструментальні дослідження: кардіотокографія, гістерографія, ультразвукове дослідження.

Соматотипологічну статуру вагітних жінок вивчено нами за 36 антропометричними ознаками із використанням загально прийнятої методики В. В. Бунака (1941), із модифікацією П. П. Шапаренка (1994). Визначення конституційних типів жінок проведено двома методами. Один із них – метод плече-ростового індексу, тобто відсоткове відхилення ширини плечей до довжини тіла з урахуванням маси тіла та розвитку підшкірного жиру. Оціночні значення індексу проведено за принципом диференційованого відхилення: більше М+;