Клініко-антропологічне прогнозування, профілактика та лікування невиношування вагітності

Х1 – прогестерон

Х2 – естрадіол

Х3 – кортизол А1 – довжина тіла

А2 – маса тіла

А3 – довжина кисті

А4 – ширина плеч А5 – dist. trochanterica

А6 – товщина жирових складок на животі

 

Прогностичний коефіцієнт індивідуального ризику невиношування вагітності визначали шляхом знаходження алгебраїчної суми негативних та позитивних прогностичних коефіцієнтів виявлених у обстежуваної вагітної ознак раніше зазначених.

Таким чином, при заповненні прогностичної таблиці сформовано дві групи: група сприятливого прогнозу (сума прогностичних коефіцієнтів менше -54) ; група несприятливого прогнозу по невиношуванню (сума прогностичних коефіцієнтів понад – 54). При використанні даної моделі математичного прогнозування вірогідність безпомилкового прогнозу невиношування вагітності за нашими даними склала 85%.

Нами також було запропоновано комплексне лікування невиношування вагітності, яке включає безперервний токоліз за допомогою трансдермальної нітрогліцеринової системи нітро-дур в поєднані з загальноприйнятим лікуванням. Ефективність медикаментозної терапії контролювалась показниками гормонів крові, кольпоцитологічним дослідженням, УЗД та кардіотокографією (табл. 2, 3).

 

Таблиця 2

Показники кольпоцитологічних досліджень у вагітних із загрозою переривання після лікування

Клітинний склад

Вагінального мазка І-а група

n =81 ІІ-а група

n = 100

До лікування Після лікування До лікування Після лікування

Поверхневі клітини 29, 84 + 0, 4 21, 4 + 0, 34* 28, 6 + 1, 3 14, 7 + 1, 41*

Проміжні клітини 50, 72 + 2, 69 37, 2 + 4, 5* 51, 38 + 3, 71 39, 1 + 1, 19*

Човноподібні клітини 19, 44 + 3, 15 28, 6 + 1, 48* 20, 08 + 2, 6 35, 9 + 1, 17*

КІ 14, 17 + 1, 52 12, 8 + 0, 92* 14, 3 + 1, 74 10, 3 + 1, 2*

Примітка: * – р < 0, 05

 

Аналіз кардіотокограми після лікування свідчить про зміни таких характеристик: базальна частота серцевих скорочень плода зросла на 11, 5% проти 6, 7% – у вагітних першої групи (p<0, 05). Також, зросла кількість акцелерацій та їх амплітуда в 1, 8 раз (р<0, 05). Кількість децелерацій залишилося на одному рівні, амплітуда децелерацій знизилася на 8, 7% (з 16, 23 + 2, 5 до 14, 81 + 0, 24)  (р<0, 05). Зросла амплітуда миттєвих осциляцій. Відмічено також активацію рухів плода в 1, 5- 2 рази.

Лікування вважали ефективним за умов нормалізації клінічних, параклінічних показників, пролонгування вагітності до 38-40 тижневого терміну і сприятливих наслідків для матері й плода.

Під час лікування виявилося значне поліпшення загального самовідчуття вагітних. Усі вагітні народили в належний строк, випадків прогресування загрози переривання вагітності не спостерігалось. Перинатальних втрат не було: всі вагітні ІІ-ої групи народили живих доношених дітей, 7, 4% (6 осіб) І-ої групи мали передчасні пологи. 93, 8% (76 особи) і 97, 0% (97 осіб) І-ої та ІІ-ої груп були розродженні через природні пологові шляхи, 6, 2% (5 осіб) та 3, 0% (3 особи) відповідно – за допомогою кесарського розтину.

Всі новонароджені оцінювалися при народженні за шкалою Апгар: 89% (89 дітей) з ІІ-ої групи отримали на 1-ій хвилині життя оцінку 8 балів, через 5 хвилин – 8-9 балів, 11% (11 дітей) – 7 балів на 1-ій хвилині, тобто мали легкий ступень асфіксії, через 5 хвилин оцінка зросла до 8 балів.

Новонароджені від вагітних І-ої групи мали легкий ступень асфіксії в 23, 4% (19 дітей), асфіксія помірного ступеня важкості спостерігалась в 19, 7% (16 дітей) та асфіксія високого ступеня – 2, 5% (2 дітей).

Перинатальна захворюваність склала 23, 4% у дітей, народжених від вагітних І групи та 9, 8% у дітей, народжених від вагітних ІІ групи. Випадків перинатальної смертності не було.

Як свідчать отримані дані – застосування комплексного лікування у вагітних з невиношуванням є достатньо ефективним і може бути впроваджено в практичну охорону здоров’я.

 

 

Конституція людини, як біологічна основа, відображає відповідну реактивність організму і виконує певну роль в етіопатогенезі невиношування вагітності.

1. Результати дослідження дозволяють стверджувати, що невиношування вагітності визначається переважно – у 58, 0% вагітних доліхоморфного та в 31, 0% випадків жінок мезоморфного соматотипів, виявлена перевага астеничного (56, 9%) та мезопластичного (30, 4%) типів по Галанту-Чтецову.

2. У жінок із невиношуванням вагітності зменшені показники кісткового та жирового компонентів, відповідно, на 5, 0% і 18, 2%; та на 3, 14% збільшений вміст м’язової тканини.

3. У вагітних із невиношуванням відбуваються значні гормональні зміни, які характеризуються збільшенням вмісту естрадіолу до 65, 95 + 1, 2 нмоль/л в 16-23 тижні і 71, 65 + 1, 3 нмоль/л в 24-28 тижнів; а також вірогідним зниженням прогестерону до 150, 96 + 15, 6 нмоль/л в 16-23 тижні і 205, 92 + 18, 93 нмоль/л у 24-28 тижнів та кортизолу до 1049, 19 + 11, 65 нмоль/л в 16-23 тижні та 1105, 57 + 13, 11 нмоль/л у 24-28 тижнів вагітності.