Клініко-фізіологічне обґрунтування оптимальних режимів штучної вентиляції легень при лапароскопічних операціях в абдомінальній хірургії у хворих з супутньою патологією

3. Інструментальні (інтегральна реографія за Тіщенко, пневмотахографія).

Наукова новизна одержаних результатів. Проведено поглиблене вивчення зміни показників центральної та периферичної гемодинаміки, особливостей альвеолярно-артеріального переносу кисню, кислотно-основного стану під час лапароскопічних операцій на прикладі дослідження змін показників гомеостазу при лапароскопічній холецистектомії та стану функції зовнішнього дихання після проведення даної операції. Вперше ці зміни розглянуті та проаналізовані у хворих з супутньою патологією у взаємозв'язку з різними режимами штучної вентиляції легень.

Розроблено комплекс лікувально-профілактичних заходів, направлених на попередження гемодинамічних та респіраторних порушень, які виникають під час лапароскопічної холецистектомії.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблено оптимальну схему проведення ШВЛ під час лапароскопічної холецистектомії, яка базується на диференціальному підході до змін показників центральної гемодинаміки та газообміну у хворих під час проведення лапароскопічного втручання.

На основі проведених досліджень розроблена, обґрунтована та впроваджена в практику Клініки анестезіології та реанімації Головного військового клінічного госпіталю МО України програма анестезіологічного забезпечення лапароскопічної холецистектомії.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто вивчена вітчизняна та зарубіжна література по даній темі, поставлена мета та визначені задачі, здійснена розробка основних теоретичних положень роботи.

Самостійно проведене анестезіологічне забезпечення 113 лапароскопічних холецистектомій та прийнято участь в анестезіологічному забезпеченні 14 лапароскопічних холецистектомій.

Автор самостійно виконував функціональні дослідження стану серцево-судинної та дихальної систем, проводив забір матеріалу для визначення газового складу артеріальної та венозної крові на етапах дослідження.

Дисертантом був проведений аналіз всіх отриманих результатів лабораторних та інструментальних даних, їх статистична обробка, написані всі розділи роботи, зроблене графічне оформлення отриманих результатів.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались на: ІІІ Національному конгресі анестезіологів України (Одеса, травень 2000), Науковій конференції молодих вчених Української військово-медичної академії (Київ, червень 2000, жовтень 2001, травень 2002), засіданні Київської міської спілки анестезіологів (Київ, березень 2001), ІІ Українському конгресі по мінімальній інвазивній і ендоскопічній хірургії (Київ, вересень 2001), міжкафедральному семінарі кафедр анестезіології та реаніматології, військової хірургії, щелепно-лицьової хірургії і стоматології Української військово-медичної академії та кафедр анестезіології та інтенсивної терапії, дитячої анестезіології та інтенсивної терапії Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика МОЗ України (квітень 2002 р.).

Публікації. Основні положення дисертації висвітлені у 5 наукових працях, 4 з них – наукові статті, 1 – тези. Всі роботи опубліковані у виданнях, затверджених ВАК України.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 134 сторінках, складається із вступу, огляду літератури, описання матеріалу та методів дослідження, трьох розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення власних досліджень, висновків, рекомендацій щодо практичного використання здобутих результатів, списку використаних джерел літератури, який включає 58 вітчизняних та російськомовних, а також 95 зарубіжних джерела. Робота ілюстрована 22 таблицями та 25 рисунками.

 

 

Матеріали та методи дослідження. В основу роботи покладений аналіз клінічних та лабораторних даних 127 хворих, яким було проведено лапароскопічне втручання з приводу хронічного калькульозного холециститу в Головному військовому клінічному госпіталі МО України в період з 1999 по 2001 рік.

Усіх хворих було розділено на дві групи: І група – контрольна (n = 60), ІІ група – дослідна (n = 67). Контрольна група була розділена на групу ІА (n = 37) – хворі з супутньою патологією (ішемічна хвороба серця, стенокардія напруження ФК ІІ – 4 хворих, гіпертонічна хвороба ІІ-ІІІ стадії – 24 хворих, постінфарктний кардіосклероз – 3 хворих, хронічний бронхіт – 4 хворих, ожиріння ІІ-ІІІ ступеня – 14 хворих) та групу ІБ (n = 23) – хворі без супутньої патології. Дослідна група була розділена на: групу ІІА (n = 36) – хворі з супутньою патологією (ішемічна хвороба серця, стенокардія напруження ФК ІІ – 9 хворих, гіпертонічна хвороба ІІ-ІІІ стадії – 27 хворих, постінфарктний кардіосклероз – 3 хворих, хронічний бронхіт – 5 хворих, ожиріння ІІ-ІІІ ступеня – 15 хворих) та групу ІІБ (n = 31) – хворі без супутньої патології.

В передопераційному періоді усім хворим проводилось лабораторне обстеження (загальний аналіз крові та сечі, біохімічний аналіз крові, визначення групи крові та резус-фактору), інструментальне обстеження (рентгенографія органів грудної клітки, електрокардіографія).

Функціональний стан серцево-судинної системи визначався шляхом проведення тетраполярної реографії за методом Тіщенко за допомогою комп'ютерно-діагностичного комплексу “Аскольд” (Міжгалузевого медико-біологічного інженерного центру). Тетраполярна реографія призначена для визначення показників центральної гемодинаміки неінвазивним методом шляхом автоматизованої обробки реосигналів. В діагностичному комплексі «Аскольд» реєструється перша похідна реограми – диференціальна крива, а також електрокардіограма в II стандартному відведенні. Обробка отриманих даних проводиться за допомогою комп'ютерної програми з послідуючим виведенням на екран монітору отриманих у цифровому варіанті результатів. Головною перевагою інтегральної реографії є можливість одночасного отримання інформації про функціонування відділів системи кровообігу та про функцію дихання з комплексною оцінкою їх стану в кожен конкретний момент дослідження. Для дослідження використовувались наступні показники інтегральної реограми тіла: – ударний об'єм крові (УОК), ударний індекс (УІ), хвилинний об'єм кровообігу (ХОК), серцевий індекс (СІ), загальний периферичний опір (ЗПО), питомий периферичний опір (ППО), потужність лівого шлуночка (N), коефіцієнт резерву (КР), коефіцієнт дихальних змін ударного об'єму крові за дихальний цикл (КДЗ). Реєстрація показників проводилась на наступних етапах: І етап – напередодні операції, ІІ етап – після переводу хворих на штучну