Клініко-фізіологічне обґрунтування оптимальних режимів штучної вентиляції легень при лапароскопічних операціях в абдомінальній хірургії у хворих з супутньою патологією

3. Старіков А. В., Дубов О. М., Левченко Т. М., Трещалін Г. О., Мельник В. М. Стан дихальної системи у хворих після проведення лапароскопічної холецистектомії // Сучасні аспекти військової медицини: Зб. наук. пр. ГВКГ МО України. – вип. 6. – 2001. – С. 171-174.

4. Старіков А. В., Левченко Т. М. Особливості анестезіологічного забезпечення лапароскопічних холецистектомій // Проблеми військової охорони здоров'я: Зб. наук. пр. Української військово-медичної академії. – вип. 7. – 2000. – С. 102-107.

5. Старіков А. В., Дубов О. М., Левченко Т. М., Трещалін Г. О., Мельник В. М. Особливості штучної вентиляції легень при проведенні лапароскопічних операцій // Тези доп. ІІ Українського конгресу по мінімальній інвазивній та ендоскопічній хірургії. – Український журнал малоінвазивної та ендоскопічної хірургії. Матеріали. -2001. – Т. 5, №3. – С. 41.

 

 

Левченко Т. М. Клініко-фізіологічне обґрунтування оптимальних режимів штучної вентиляції легень при лапароскопічних операціях в абдомінальній хірургії у хворих з супутньою патологією. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14. 01. 30 – анестезіологія та інтенсивна терапія. – Київська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, Київ, 2002.

В основу роботи покладені результати анестезіологічного забезпечення лапароскопічної холецистектомії у 127 хворих (1999-2001 р.) у тому числі і у 67 хворих з супутньою патологією. Досліджено вплив карбоперитонеуму на центральну та периферичну гемодинаміку, газовий склад крові, функцію зовнішнього дихання в залежності від застосованого режиму ШВЛ. Вивчення показників центральної гемодинаміки проводилось за допомогою тетраполярної реографії. Аналіз отриманих під час дослідження результатів свідчить про те, що інсуфляція СО2 з підвищенням внутрішньочеревного тиску до 14-16 мм рт ст. та використання в цих умовах ШВЛ загальноприйнятим об'ємом вентиляції викликає зміну гемодинамічних показників підвищення артеріального тиску на 14, 9%, частоти пульсу на 52%, зменшення ударного об'єму крові на 14%. Аналіз газового складу крові при накладеному карбоперитонеумі виявив зростання РаСО2, зниження РаО2, зміщення рН в кислу сторону. Підвищення внутрішньочеревного тиску приводило до порушення вентиляційно-перфузійного співвідношення, про що свідчило зростання фракції шунтованої крові до 14, 66%.

Доведено, що проведення на етапі накладання карбоперитонеуму ШВЛ із зниженим до 4-5 мл/кг дихальним об'ємом та підвищеною частотою дихання до 24-26 дихальних рухів за хвилину (при збереженому хвилинному об'ємі дихання) дозволяє попередити гемодинамічні розлади та забезпечити адекватний газообмін протягом всієї операції. Проведення в кінці операції ШВЛ в режимі ПТКВ + 5 см вод. ст. (ДО 7-8 мл/хв, ЧД 16-18 за хв.) дозволяє знизити ателектазування та попередити розвиток вентиляційної недостатності в ранньому післяопераційному періоді.

Ключові слова: внутрішньочеревний тиск, карбоперитонеум, лапароскопічна холецистектомія, штучна вентиляція легень, дихальний об'єм.

 

Левченко Т. Н. – Клинико-физиологическое обоснование оптимального режима искусственной вентиляции легких при лапароскопических операциях в абдоминальной хирургии у больных с сопутствующей патологией. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14. 01. 30 – анестезиология и интенсивная терапия. – Киевская медицинская академия последипломного образования МОЗ Украины, Киев, 2002.

В основу работы положены результаты анестезиологического обеспечения лапароскопической холецистэктомии у 127 больных (с 1999 по 2001 г.) в том числе у 67 больных с сопутствующей патологией. Исследовано влияние карбоперитонеума на показатели центральной и периферической гемодинамики (с помощью проведения интегральной реограммы по методу Тищенко), газовый состав крови артериальной и венозной крови и кислотно-основное состояние, функцию внешнего дыхания (проведение пневмотахографии с регистрацией кривой “поток-объем” в зависимости от использованного режима ИВЛ. Анализ полученных результатов свидетельствует о том, что повышение внутрибрюшного давления, обусловленное наложением карбоперитонеума и проведение в этих условиях ИВЛ общепринятым объёмом вентиляции оказывает влияние на показатели как периферической, так и центральной гемодинамики. При этом более существенные изменения гемодинамических показателей зарегистрированы у больных с сопутствующей патологией. Среди основных гемодинамических проявлений можно назвать следующие: достоверное повышение артериального давления (систолического, диастолического, среднего), достоверное снижение ударного объёма крови, достоверное повышение частоты сердечных сокращений, достоверное снижение мощности левого желудочка, достоверное повышение общего периферического сопротивления. Установлено, что использование в условиях повышенного внутрибрюшного давления ИВЛ общепринятым объёмом вентиляции способствует значительному колебанию величины ударного объёма крови во время дыхательного цикла, что проявляется повышением коэффициента дыхательных изменений ударного объёма крови, приводит к увеличению пикового давления в дыхательных путях. Влияние карбоперитонеума на газовый состав крови и кислотно-основное состояние проявляется повышением парциального давления углекислого газа в артериальной крови, снижением парциального давления кислорода в артериальной крови, развитием компенсированного респираторного ацидоза. Повышение внутрибрюшного давления приводит к нарушению вентиляционно-перфузинного соотношения, о чем свидетельствует возрастание фракции шунтированной крови.

Изменения функции внешнего дыхания под влиянием повышенного внутрибрюшного давления в раннем послеоперационном периоде проявляются вентиляционной недостаточностью преимущественно по рестриктивному и смешанному типу.

Доказано, что проведение на этапе наложения карбоперитонеума ИВЛ с дыхательным объёмом, сниженным до 4-5 мл/кг и повышенной частотой дыхания до 24-26 дыхательных движений в минуту (при неизменённом минутном объёме дыхания) позволяет поддерживать стабильные гемодинамические показатели на протяжении всей операции, обеспечивает адекватный газообмен. Проведение в конце операции (после снятия карбоперитонеума) ИВЛ в режиме ПДКВ + 5 см вод. ст. (ДО 7-8 мл/кг, ЧД 16-18 в мин.) позволяет устранить ателектазирование и снизить частоту развития вентиляционной недостаточности по рестриктивному типу до 16, 7%.

Ключевые слова: внутрибрюшное давление, карбоперитонеум, лапароскопическая холецистэктомия, искусственная вентиляция легких, дыхательный объём.

 

Levchenko T. M. – Clinical-physiological confirmation of optimizing regimes of lung ventilation during laparoscopic operation in abdominal surgery in patients with an accompanying pathology. – Manuscript.

Thesis for a Candidate degree of Medical Science by speciality 14. 01. 30 – Anesthesiology and Intensive Care. – Kyiv State Medical Academy of Post-Diploma Education, Ministry of Health of Ukraine, Kyiv, 2002.

In a basis of work the fixed results of examine in 127 patients (1999-2001) undergoing elective laparoscopic cholecystectomy including in 67 patients with an accompanying pathology. The central hemodynamic parameter, oxygenation function of the lung and blood gases during laparoscopic cholecystectomy using different variants of lung mechanical ventilation were studied. Central hemodynamic parameters were studied by tetrapolar rheography. Our data indicate there is marked CO2 insufflation with an intra-abdominal pressure of 14-16 mm Hg and conventional ventilation cause a significant increase of mean arterial pressure (by 14, 9%), heart rate (by 52%) and decreases stroke volume (by 14%). Analysis of the effect of CO2 insufflation on blood gases showed the pH decreased, increase of PaCO2, decreased of PaO2. increase intrapulmonary shunt (by 14, 66%).

Make us of ventilation with respiratory volume 4-5 ml/kg during period of insufflation promoted to correction of the produced changes, stability of the cardiovascular system and is an effective measure improving arterial oxygenation.

Key words: intraabdominal pressure, carboperitoneum, laparoscopic cholecystectomy, mechanical ventilation, respiratory volume.